Епоха Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду в європейському футболі підійшла до кінця. Це можна було констатувати ще на початку червня, коли стало відомо про перехід великого Лео в «Інтер Маямі». При всій повазі як до футболістів, так і до їхніх нових клубів, екзотичні арабські і заокеанські чемпіонати – це місця, де люди дограють у футбол, більше не претендуючи на будь-які спортивні досягнення і прогрес. Статусні футболісти, які домогалися в цій справі якщо не всього, то дуже багато чого, наприкінці кар'єри частенько відправляються в такі слабкі ліги за грошима, новими враженнями або просто комфортним і спокійним життям.
Багаті арабські або американські власники особливо люблять запрошувати в свої клуби володарів Золотих м'ячів. Слідом за Роналду і Мессі в екзотичну лігу поїхав і Карім Бензема, приєднавшись до «Аль-Іттіхаду» з Саудівської Аравії. Кажуть, що араби звали до себе і Луку Модріча, проте той відмовився від зарплати у 80 млн євро на рік і продовжив виступати за мадридський «Реал», залишившись таким чином єдиним діючим футболістом, який вигравав ЗМ і продовжує грати в Європі.
Тренд підписувати гравців, яких свого часу визнавали найкращими в світі, азійські й американські клуби підхопили відносно нещодавно. Однак навіть до епохи Кріштіану і Мессі в футболі вистачало випадків, коли володарі Золотого м'яча їхали закінчувати кар'єру в слабкі екзотичні чемпіонати. Пропонуємо вам згадати деякі з них.
Олег Блохін
Хто б міг подумати, що відкривати нашу добірку буде саме український футболіст. Володар Золотого м'яча-1975 заслужив цю нагороду своїми неймовірними виступами за київське «Динамо». Він віддав цій команді 18 років в якості гравця і забив за столичний клуб 211 м'ячів, встановивши рекорд, який навряд чи буде побитий будь-ким з футболістів «біло-синіх».
Але мало хто пам'ятає, що свою тривалу кар'єру Блохін завершував в слабкому чемпіонаті ще до того, як це стало мейнстрімом. Після «Динамо» Олег Володимирович спочатку перебрався в австрійський «Форвертс», за який відіграв один насичений сезон з 41-м матчем і 9-ма голами в активі, а потім поїхав на Кіпр, де протягом сезону-1989/90 захищав кольори місцевого «Аріса» з Лімасола. У своїй останній кампанії в якості гравця Блохін провів 22 поєдинки і забив 5 голів, після чого повісив бутси на цвях.
Лотар Маттеус
Найкращий футболіст світу 1990-го року Лотар Маттеус виграв свій Золотий м'яч у складі міланського «Інтера». Для німецького півзахисника це був уже третій клуб після «Боруссії» М і «Баварії», де він демонстрував просто неймовірну гру. Після чотирьох років в Італії кар'єра Маттеуса поступово пішла на спад. У 1992 він повернувся в мюнхенську «Баварію», і досить успішно виступав за неї до 2000 року. А закінчувати кар'єру легендарний німець поїхав в США, де встиг зіграти 21 матч за «Нью-Йорк МетроСтарз», так і не відзначившись в МЛС жодним голом.
Христо Стоїчков
Легенда болгарського футболу Христо Стоїчков за свою кар'єру змінив дуже багато клубів, але найбільшу славу йому принесли успішні виступи за «Барселону». У складі іспанського гранда Стоїчков, з перервою на один сезон в «Пармі», грав з 1990-го по 1997-й рік, провівши за каталонців 175 матчів і забивши 83 голи. Однак найвищий зліт він пережив в 1994 році, коли Болгарія дійшла до півфіналу чемпіонату світу, а сам нападник отримав Золотий м'яч.
А ось після «Барселони» 31-річний, на той момент, Стоїчков більше ніколи не повертався на топовий рівень. Спочатку він відправився в «Аль-Наср»(так-так, той самий, за який зараз грає Роналду), потім повернувся на батьківщину в софійський ЦСКА, а після цього встиг рік пограти в Японії, виступаючи за клуб «Касива Рейсол», і три – в США, захищаючи кольори «Чикаго Файр» (2000-2002) і «Ді Сі Юнайтед» (2003).
Джордж Веа
До того, як стати президентом рідної Ліберії, Джордж Веа був відмінним футболістом, і навіть вигравав Золотий м'яч в 1995 році. Це досягнення підкорилося йому в футболці «Мілана», в який африканський нападник перейшов на піку кар'єри, після фантастичного етапу в «Монако» і ПСЖ. У складі «россонеррі» Веа провів чотири успішних роки, а ось далі відверто догравав: спочатку в Європі, виступаючи за «Челсі», «Ман Сіті» і «Марсель», а в кінці кар'єри доля занесла його в ОАЕ, де протягом двох років найуспішніша людина в історії Ліберії представляла місцеву «Аль-Джазіру», щоправда зіграв він за цей час тільки 8 матчів.
Фабіо Каннаваро
Чемпіон світу 2006 і володар Золотого м'яча того ж року Фабіо Каннаваро став одним з небагатьох і останнім, на даний момент, захисником, якому вдалося виграти найпрестижнішу індивідуальну нагороду у футболі. Торжество італійського катеначчо на мундіалі в Німеччині, а також прекрасні виступи за «Наполі», «Парму», «Інтер», «Ювентус» і мадридський «Реал» дозволили Каннаваро домогтися цього неймовірного успіху.
До останнього року своєї славної кар'єри Фабіо виступав в європейських топ-клубах, але влітку 2010 року італієць все ж перебрався в «Аль-Ахлі» з Дубая. Там один з кращих оборонців в історії світового футболу провів трохи більше 13-ти місяців, після чого вирішив повісити бутси на цвях через травму коліна.
Кака
Останній володар ЗМ до епохи Мессі і Роналду (2007 рік) завершував кар'єру в МЛС, хоча його зіркові співвітчизники, які брали цю нагороду, як правило, вважали за краще догравати на батьківщині. Більше того, бразилець провів у футболці «Орландо Сіті» три роки, за які зіграв 75 матчів і забив 24 голи. Так що якщо десь існує клуб легенд цієї ліги, то Кака можна сміливо в нього включати.
До свого від'їзду за океан Кака відмінно проявив себе в Європі, де виступав за «Мілан», якому допоміг виграти Лігу чемпіонів-2006/07, і мадридський «Реал», а також вигравав зі збірною Бразилії ЧС-2002.
Коментарі 0