Між Влаховичем і Фіорентиною ненависть. Він ніяк не може забити колишній команді – вчорашні два голи скасували

Трансфери – нормальна практика у футболі. Рідко футболісти прикіпають до якогось клубу настільки, що готові відкинути будь-які пропозиції.

Здебільшого, якщо перехід все ж відбувається, то все завершується взаємною повагою: клуб вдячний гравцю, гравець – клубу.

Тож часто, коли футболіст зустрічається зі своєю колишньою командою і забиває їй, то показово не святкує. Бо це не зовсім нормально: спочатку захищати їхні кольори, цілувати емблему, а потім радіти, дивлячись в обличчя колишнім партнерам.

Однак, очевидно, не всі трансфери проходять спокійно. І, буває, виникають історії, коли хтось комусь хоче щось довести. Один з таких прикладів – це Душан Влахович і Фіорентина.

Взимку 2022-го серб переїхав з Флоренції до Турину. Клуб отримав від Ювентуса понад 80 мільйонів євро. Але гроші не перекрили розчарування фанатів фіалок.

Трансфери з Фіорентини до Ювентуса – це болюча історія. Більш свіжі приклади – Бернардескі та К’єза. Але принциповість протистоянні зародилася після переходу в цьому ж напрямку Роберто Баджо.

Випадок Влаховича в дечому схожий. Молодий гравець з неймовірним потенціалом, який клянеться в любові Фіорентині. Здавалося, Душан готовий продовжити з клубом контракт. Але в один момент його риторика змінюється.

Він з агентами висуває керівництву нереальні умови, відкидає варіанти з АПЛ, а потім починає просувати варіант з Ювентусом.

«Ще одна маленька людина без яєць, честі і поваги до клубу, яка приєднується до команди таких самих як і він».

Такою була реакція фанатів Фіорентини на його перехід. Очевидно, що вони не пробачили йому цей вибір і досі. Так само не заспокоюється і він.

От тільки проблема Влаховича в тому, що він, здавалося б, пішов на підвищення, але ж свого поки так і не досягнув – не виграв жодного трофею з Юве. Більш того, й досі не забив жодного м’яча у ворота Фіорентини.

Вчора він зійшовся зі своєю колишньою командою вже вшосте. Жоден інший суперник, проти якого Влахович грав більше трьох разів, не залишався без голу в його виконанні. А тут не було ні забитих м’ячів, ні навіть асистів.

Було помітно, що серб нарешті хоче перервати цю серію. І він, насправді, забив. Навіть двічі. От тільки жоден з його голів не був зарахований.

На самому старті зустрічі нападник зіграв на добиванні і відправив м’яч у ворота. Але перш ніж опинитися у сітці м’яч торкнувся до Бремера – бразилець був у офсайді. І потім вислуховував від партнера, у якого, фактично, відібрав гол.

Але якщо в цій ситуації Влахович відразу все зрозумів, то наступна була набагато заплутанішою.

Ювентус вів у рахунку 1:0 після чергової бомбардирської звитяги свого центрального захисника Федеріко Гатті. І ось, здавалося, Влахович пускає свою команду у відрив в рахунку.

Маккені скинув під удар – Душан вирвався з-за спини у Міленкович і вгатив м’яч у ворота. А потім побіг святкувати. Навіть встигнув прикласти руку до вуха. Зухвалий жест.

І наскільки ж невдалий, адже й цей гол скасували. Серб засмучено повернувся в бік Маккені і запитав навіщо той заліз у це дрібне положення поза грою.

Влаховича змінили на 85-й хвилині. Шостий матч проти Фіорентини – і знову без результативної дії. Так, перемога, але як з приводу особистої сатисфакції?

Вона все ще можлива. Ще й яка. І Ювентус, і Фіорентина претендують на вихід у фінал Кубка Італії, принаймні вони виграли свої перші матчі у Лаціо (2:0) та Аталанти (1:0) відповідно.

Просто уявіть градус протистояння Влаховича з фіалками, коли на кону буде трофей. І кожен захоче забрати його прямо з-під носа у свого колишнього.