Найважливіший тиждень в історії українського футболу

Кілька цікавих фактів і думок перед матчем Україна - Італія 

До вирішального поєдинку за вихід на Євро-2024 між Україною та Італією залишається менше семи днів, а це означає, що для нашої збірної настав один з найважливіших і відповідальніших тижнів в її історії. Вже пізно ввечері 20-го листопада синьо-жовті можуть забезпечити собі участь в четвертому чемпіонаті Європи поспіль, що якихось десять років тому, здавалося б, просто нереальною казкою. 

Але наша команда прогресувала, набиралася досвіду і вже неодноразово доводила, що гідна бути серед найкращих збірних континенту, хоча не варто забувати і про те, що регулярні виступи України у фінальній частині Євро почалися лише після того, як турнір розширили до 24-х учасників. 

Завдання підопічних Сергія Реброва неймовірно складне, адже боротися за вихід на турнір треба з чинними чемпіонами Європи, і при цьому в фінальну частину потрапимо або ми, або вони. Швидше за все італійців доведеться обігравати, проте точно про це стане відомо тільки в п'ятницю, коли команда Лучано Спаллетті зіграє проти Північної Македонії, і в разі втрати очок нею нас в заключному турі влаштує навіть нічия. 

Звичайно, навіть в разі негативного результату в протистоянні з Італією в України, з величезною ймовірністю, ще буде шанс пробитися на Євро через плей-оф Ліги націй, так що робити трагедію з потенційної поразки точно не варто. Однак хочеться вірити в диво, сенсацію і в те, що національна команда подарує всій країні справжнє футбольне свято, потрапивши на континентальну першість через парадні двері, а не чорний вхід. А поки всі ми живемо в передчутті та очікуванні вирішальної битви, представляємо вашій увазі деякі факти і думки, що стосуються майбутньої гри. 

Найнезручніший з топових суперників 

Історично саме збірна Італії є найнезручнішим суперником для України з так званих топ-5 європейських збірних. Синьо-жовті жодного разу не перемагали цю команду в дев'яти очних зустрічах, а загальна різниця м'ячів в протистоянні з італійцями – 4:17 (-13). Це другий найгірший показник після Франції (-15), проте там ця різниця була створена в 12-ти матчах, і їй дуже посприяв спаринг в жовтні 2020-го року, де наша команда поступилася з рахунком 1:7. 

Форма наших легіонерів – один з головних козирів команди Реброва 

До вирішального поєдинку проти Італії наша збірна підійде в кращому становищі, ніж до ігор проти Північної Македонії (2:0) і Мальти (3:1) в жовтні. Як мінімум, завдяки поверненню одного з лідерів команди Віктора Циганкова, який пропускав її попередній збір через травму. Однак справа не тільки в одному вінгер Жирони. На цьому відрізку сезону практично всі українські легіонери, які виступають у збірній, набрали просто прекрасну форму. 

Анатолій Трубін закріпився в ролі основного воротаря Бенфіки, Ілля Забарний став просто незамінним для англійського Борнмута, Віталій Миколенко проводить найкращий період своєї кар'єри в Евертоні, Олександр Зінченко, після певних проблем в Арсеналі, напередодні поїздки в національну команду видав просто ідеальний матч проти Бернлі, Артем Довбик тримається серед найкращих бомбардирів іспанської Ла Ліги. 

Майже всі наші лідери зараз на ходу, і це, до слова, стосується не тільки легіонерів. Чого тільки варта форма Георгія Судакова, який провів просто неймовірний місяць як в клубі, так і в збірній. Гра провідних футболістів нашої національної команди останнім часом дійсно наштовхує на позитивні думки і дає надію на краще навіть напередодні зустрічі з чемпіонами Європи.

Чи не завадить нам спаринг з Лехією? 

Говорячи про вирішальне протистояння з Італією деякі українські експерти і вболівальники раділи, що супернику за три дні до зустрічі з нами належить зіграти відбірковий матч проти Північної Македонії, тоді як синьо-жовті, для яких ця гра могла бути єдиною, підійдуть до неї свіжішими і більш відпочивши. Але біда прийшла звідки не чекали: за чотири дні до гри підопічним Сергія Реброва доведеться провести спаринг з гданською Лехією. Причому саме доведеться, адже, за словами наставника, цей контрольний матч Україні не особливо потрібен, проте його змушує провести УЄФА.  

Не знаю, навіщо це треба головному органу європейського футболу. Можливо, Олександр Чеферін сподівається, що це якось допоможе збірній Італії, невихід якої на Євро, за його ж словами, стане катастрофою. Однак я б не став робити трагедії з необхідності зіграти цей поєдинок. Ніхто не зможе перешкодити Україні виставити на нього повністю альтернативний склад, надати нашим лідерам достатньо відпочинку і поберегти їх від травм. Так чи інакше, Італія в цьому плані все одно в складнішому становищі, адже наша команда в четвер проведе товариський матч, де результат абсолютно не важливий, тоді як супернику в п'ятницю буде потрібна тільки перемога, для якої доведеться докласти деякі зусилля. 

Статистика вирішальних зустрічей у нас так собі, але доведеться її міняти 

Історично збірна України не дуже добре грає вирішальні матчі за вихід на великі турніри, коли для того, щоб пройти на них, кров з носа потрібно здобути результат. Чого тільки стоять наші постійні вильоти в плей-оф: від Словенії на Євро-2000, Німеччини на ЧС-2002 Греції на ЧС-2010, Франції на ЧС-2014 і, нарешті, Уельсу на останньому ЧС-2022.  

З успішних випадків, в ситуаціях, коли Україна була притиснута до стінки, і результат потрібен був тут і зараз, у нас, по суті, лише легендарна нічия з росією (1:1) в 1999-му, яка допомогла потрапити в плей-оф, але не вийти у фінальну частину, і прохід Словенії в плей-оф відбору на Євро-2016 (2:0; 1:1). На цей раз мова йде не про плей-оф, але суть не змінюється: українці або добувають потрібний результат і виходять на чемпіонат Європи, або не здобувають і не виходять, у всякому разі поки. Саме час трохи поліпшити свою неприємну статистику в вирішальних матчах. 

Португальське дежавю 2019 року 

Цікаво, що чотири роки тому Україна вже виходила на Євро завдяки перемозі над чемпіоном Європи. Тоді в передостанньому матчі відбору синьо-жовті на своєму полі сенсаційно обіграли Португалію (2:1), і саме ці три очки гарантували їм участь у фінальній частині турніру, який в результаті закінчився для нас на стадії 1/4. Звичайно, зараз ситуація зовсім інша: ми боремося за путівку безпосередньо з Італією, і наш успіх буде означати її фіаско, тоді навіть в разі невдачі у нас був би шанс оформити вихід на континентальну першість в наступній грі, тоді як на цей раз такої можливості не буде, але факт залишається фактом: ми виграли у чинного чемпіона Європи і вийшли на Євро. Чи зможемо повторити подібний подвиг і цього разу?

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використані фото Getty images, УАФ