Німеччина vs Україна: результат гідний, але навіть не думайте надягати рожеві окуляри

Збірна України провела свій дебютний матч під керівництвом Сергія Реброва. У контрольному поєдинку проти команди Німеччини «синьо-жовті» зіграли у видовищну нічию 3:3. 

В цілому такий результат можна вважати позитивним. Звичайно, з урахуванням того, як розвивалися події на футбольному полі, і що до 83 хвилини наша команда мала перевагу в два м'ячі, а потім максимально бездарно її розгубила, нам всім хотілося більшого. Багато вболівальників, напевно, вже потихеньку починали святкувати першу в історії перемогу над німцями і тріумфальний дебют нового головного тренера, а два пропущених м'ячі в останні 10 хвилин гри стали для них справжнім відром крижаної води на голови, в мить опустив всіх з небес на землю. Але будемо відверті: якби перед грою хтось сказав, що збірна України зіграє з Німеччиною внічию, і не просто в нудні 0:0, а в таку яскраву і видовищну, більшість фанатів «синьо-жовтих» були б щасливі.

За такий результат команді можна тільки подякувати, проте сама гра, незважаючи на всі позитивні моменти, показала, що спокушатися або робити якісь глобальні висновки на основі цього поєдинку не варто. І уболівальникам, і, в першу чергу, команді потрібно швиденько знімати з себе рожеві окуляри, які хтось вже міг встигнути натягнути на свої зачаровані хорошим результатом очі, і готуватися до поєдинків проти Північної Македонії і Мальти. Адже без шести очок в цих матчах відбір на Євро 2024 втратить для України будь-який сенс, а результат вчорашнього спаринга не означатиме абсолютно нічого.

Провальний початок, в якому Україна могла пропустити більше

Старт цього поєдинку наша збірна відверто провалила. Якщо описувати його однією картинкою, то найкраще для цього підійшло б фото розгубленого Реброва після дикого привозу Михайла Мудрика вже на 2-й хвилині гри. Вінгер «Челсі» на рівному місці подарував вихід один на один форварду німців Фуллькругу, який зобов'язаний був карати «синьо-жовтих» за таку дитячу помилку. Однак уже через чотири хвилини Німеччина все ж знайшла свій гол. Ані лівий, ані лівий центральний захисник України, чомусь, ніяк не завадили Вольфу спокійно прийняти м'яч в штрафному і пробити по воротах, після чого стався рикошет від Фуллькруга, що не залишив шансів Анатолію Трубіну. 

В цілому в перші 15 хвилин наші 4-4-2 виглядали настільки вбого, наскільки це тільки можливо. Україна просто втиснулася в свою штрафну, не пропонуючи супернику ніякого пресингу, дитячі помилки сипалися одна за одною, і особисто у мене мимоволі виникало питання: навіщо взагалі потрібен такий спаринг, якщо команда навіть не намагається грати в футбол? Але, як виявилося, це було лише розгойдування, і далі стало набагато веселіше. 

Циганков – головна зірка цієї збірної прямо зараз

Україна перетворила в гол чи не першу свою атаку в матчі. Його створив наш правий фланг, який виглядав просто фантастично, особливо якщо порівнювати з нудним і сірим лівим. В першу чергу це заслуга Віктора Циганкова. На сьогоднішній день півзахисник «Жирони» демонструє зовсім інший рівень футболу, в який крім нього в нашій команді не здатний грати ніхто. Однак не можна не відзначити і реактивного Олександра Тимчика, який в цій грі показав не тільки свою високу швидкість, але і футбольний інтелект. Вчорашнім виступом він зробив серйозну заявку на статус основного правого захисника національної команди. 

Наш перший гол почався з хорошого довгого пасу Забарного на Тимчика, який моментально знайшов і виконав тонку передачу на Циганкова, вивівши його на побачення з воротарем німців. Гострий кут, дихаючий в спину Рюдігер і м'яч під неробочої правою ногою ніяк не збентежили Віктора, і він пробив точно під дальню штангу.

Цей м'яч надихнув збірну України, і після нього наша команда заграла набагато сміливіше. Через 5 хвилин «синьо-жовті» несподівано забили і вдруге. Ярмоленко запустив по правому флангу Тимчика, той наздогнав м'яч біля лицьової лінії і прострелив в штрафний, Циганков тонко пропустив на Мудрика, удар якого відверто не вийшов, але рикошетом від Рюдігера м'яч все ж опинився в воротах. Якщо говорити про гру Михайла в цілому, то вона, м'яко кажучи, знову не вразила. Крім не найвищої ефективності в атаці у Мудрика є ще одна велика проблема: він абсолютно не хоче відпрацьовувати в обороні. І це також одна з причин того, чому у вчорашній грі наш лівий фланг виглядав настільки мляво. Мудрик постійно залишав одного Миколенка на розтерзання Брандту і Вольфу, а Віталій, який в цьому сезоні, на жаль, істотно здав, регулярно дозволяв суперникам подавати зі свого флангу. Про підключення захисника «Евертона» в атаку при таких розкладах мова і зовсім не йшла, так як на підстраховку від Мудрика в разі чого розраховувати не можна. 

Помилки в обороні на останніх хвилинах – це несерйозно. Такого не можна допускати навіть в контрольних матчах 

В середині другого тайму збірна Німеччини подарувала українцям ще один гол. Гінтер після пасу назад раптово оступився в своєму штрафному майданчику і впав, цим скористався Артем Довбк, який підібрав м'яч і, вийшовши один на один з воротарем, не став, як істинний форвард лупити з гострого кута, а віддав на порожні ворота Циганкову, дозволивши йому оформити дубль.

Після цього здавалося, що Україна утримає історичну, першу перемогу над Бундестім. Наша збірна більше не запам'яталася нічим цікавим, проте і тотального домінування і тиску від німців, незважаючи на появу на поле таких зірок як Хаверц і Мусіала, не простежувалося. До останньої 10-хвилинки основного часу нічого не віщувало біди, проте потім німці, не докладаючи якихось титанічних зусиль, все ж зуміли відігратися. Це стало можливим через двох головних чинників.  

По-перше, до того моменту Сергій Ребров замінив цілий ряд наших лідерів, в тому числі з лінії півзахисту і захисту. До 78-ї хвилини поле покинули Миколенко, Степаненко, Ярмоленко, Циганков, Мудрик і Довбик. Люди, які вийшли замість них, об'єктивно, з'явилися на полі не для посилення гри, а для того, щоб дати ключовим гравцям відпочити перед офіційними матчами. Чи можна критикувати тренера за такий крок? Звичайно, ні. 

По-друге, в кінцівці матчу у нашої команди посипалися якісь дикі помилки в обороні. І не тільки від вийшли на поле резервістів, але і від досвідчених лідерів. Те, як Микола Матвієнко вів боротьбу з Хаверцом в моменті з нашим другим пропущеним голом – це просто неподобство. У якийсь момент захисник «Шахтаря» чомусь вирішив, що проти нього порушили правила, і буквально кинув грати, дозволивши супернику безперешкодно розстріляти ворота Трубіна. А пенальті, який привіз Едуард Соболь, Був максимально безглуздим, адже все той же Хаверц прокидав м'яч і рухався від воріт, а не до них, і збивати його не було ніякого резону. Але Соболь не встиг оцінити ситуацію і влетів в суперника, а Джошуа Кімміх ідеально пробив 11-метровий. 

Прикро, що збірна України втратила перемогу не стільки через заслугу суперника, скільки через свої дитячі помилки. Однак все це – гіркий досвід, і нехай краще наша команда набиває такі шишки в контрольних поєдинках, ніж в офіційних. Для перемоги над опонентом рівня Німеччини потрібно провести ідеальний матч, але команда Реброва, будемо відверті, була від цього далека. Тому, результат гри, як би нам не хотілося це визнавати, абсолютно справедливий і закономірний.

Результат хороший, але він нічого не означає 

В кінці хотілося б привітати Сергія Реброва з успішним дебютом на чолі збірної України. Нічия з однією з кращих збірних світу – хороший старт, проте оцінювати результати роботи тренера будуть аж ніяк не по ньому. Попереду нашу команду чекають найважливіші матчі, до яких потрібно підійти з холодною головою і без зірки в лобі. У цього колективу однозначно є потенціал і перспективи прогресу, але, щоб його досягти, потрібно буде виконати дуже багато важкої роботи, пережити купу падінь і розчарувань. Іншого шляху у футболі ще ніхто не придумав, так що бажаємо національній команді пройти його гідно і успішно.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використані фото Getty images