Шахтар - Антверпен 1:0. До дива знову залишився останній крок

Перемога донецького Шахтаря над Антверпеном (1:0) точно не викличе у нашої футбольної громадськості стільки захоплень та емоцій, скільки було після тріумфу у матчі з Барселоною. Однак вчорашній успіх точно не менш важливий і набагато показовіший. Адже якщо виграш гірників, як і будь-якої української команди, у європейського гранда – це завжди приємна сенсація та стрибок вищий за голову, повторити який наступного разу може вийти дуже нескоро, то розібратися з головним, як очікувалося, конкурентом у боротьбі за євровесну, перегравши його за всіма статтями та довівши, хто у цій групі постійний учасник ЛЧ, а хто сенсаційний новачок, справді, коштує дуже дорогого. 

Вчора Шахтар провів свій найкращий, з погляду збалансованості та солідності, матч цього єврокубкового сезону. Звичайно, поєдинок попереднього туру з Барселоною був ідеальним у плані стратегії та якості оборонної роботи донеччан, але там все ж таки відчувалося, що український клуб націлений насамперед на стримування суперника і, якби ще до стартового свистка оранжево-чорним запропонували нічию 0:0, вони не роздумуючи б на неї погодилися. Цього разу турнірна ситуація змушувала обидві команди грати у сміливіший футбол, і Шахтар наочно продемонстрував, що робить це краще за Антверпена.

Швидкий гол дуже допоміг, але цією перевагою ще треба було розпорядитись

Хід матчу та малюнок гри багато в чому визначив швидкий гол Шахтаря, забитий вже на 12-й хвилині. Олександр Зубков виконав подачу зі стандарту, і один із найкращих бомбардирів гірників цього сезону Микола Матвієнко ударом головою вивів команду вперед. Цей м'яч дав чемпіону України можливість не ламати голову у пошуках якихось атакуючих рішень, не ризикувати, а діяти обережніше, і підопічні Маріно Пушича із задоволенням їй скористалися. Після голу вони на якийсь час віддали ініціативу Антверпену та зосередилися на роботі в обороні, а завданням номер один було не дозволити номінальним гостям створити гостроту біля своїх воріт. З нею донеччани впоралися практично ідеально: якщо бельгійський клуб і мав гольові можливості, то швидше потенційні, адже в останній момент захисники Шахтаря все ж таки встигали нейтралізувати загрозу. 

При цьому чемпіон України не сів на глухий захист і час від часу брав гру під свій контроль. У заключній третині першого тайму суперник оранжево-чорних був ближчим швидше до того, щоб пропустити другий, ніж відігратися, і спостерігати за такими відрізками поєдинку було справді приємно. Але навіть якби Шахтар після швидкого м'яча перейшов на повну гру другим номером, навряд чи хтось став би його засуджувати. Вміння виявити гнучкість і швидко підлаштується під обставини на полі - одне з ключових у футболі. У першому матчі цих команд у Бельгії Антверпен теж забив швидкий гол, а ближче до перерви забив ще другий. Здавалося, це сценарій мрії, чи не так? На рівні Ліги чемпіонів у такій ситуації перемогу вже не втрачають, проте підопічним ван Боммела не вистачило досвіду та холодної голови для того, щоб банально засушити гру та довести поєдинок до логічного завершення. У Шахтаря цього досвіду, на щастя, виявилося достатньо, і донецький клуб не просто сушив, а ще й знаходив моменти в атаці. Тож за вчорашню гру тренерський штаб та команда справді заслужили багато компліментів. 

У другому таймі Антверпен зовсім здувся, і подекуди нагадував львівський Рух у недавньому матчі УПЛ проти Динамо: начебто й хоче команда диктувати на полі свої умови, і низка гравців непоганого рівня для цього є, проте всі ці наміри розбиваються про більш високий клас та досвід суперника, і якщо говорити про реальні можливості врятуватися від поразки, та їхня кількість була близькою до нуля. Для повноти картини не вистачило лише другого голу Шахтаря, хоча моментів створили достатньо: і в перекладину м'яч потрапляв, і вихід віч-на-віч у Бондаренка був у компенсований час. За рахунку 2:0, звичайно, останні хвилини зустрічі пройшли б спокійніше, однак і без цього оранжево-чорні довели справу до перемоги та найважливіших трьох очок, які зберігають реальні шанси команди Маріно Пушича на вихід до плей-офф Ліги чемпіонів. 

Шахтар все ще потрапляє до ЛЧ не для галочки, і це приємно

Вчорашня гра та перемога Шахтаря наштовхує на кілька позитивних висновків. По-перше, незважаючи на всі проблеми та біди українського футболу, донецький клуб уже котрий рік не просто потрапляє до групового етапу Ліги чемпіонів, заробляє за це купу мільйонів євро, а далі перетворюється на таку собі Антверпен чи Вікторію Плзень зразка минулого сезону, для яких головне не перемога, а участь. Донеччани в ЛЧ – все ще конкурентна бойова одиниця, яка дає нам можливість не просто радіти факту участі української команди у найпрестижнішому єврокубку, а ще й сподіватися на виконання якихось турнірних завдань, і ось уже другий сезон поспіль вони до останнього виборюють вихід до 1/8 фіналу. 

По-друге, приємно усвідомлювати, що у Лізі чемпіонів все ще є команди, проти яких чемпіон УПЛ здатний не просто вирвати якусь несподівану перемогу, а справді грати з позиції сили. Не факт, що з усіх учасників турніру таких колективів набереться багато, але те, що вони є –, вже хороший знак. Це доводить, що на футбольному святі життя Україна не просто гість чи випадковий перехожий, а все ще активна та повноцінна дійова особа. 

Все вирішиться у лігві драконів 

Ну а тепер до турнірної таблиці та завдань Шахтаря на останній тур. Євровесна та гарантована путівка до Ліги Європи – це звичайно круто, але коли вона вже в твоїх руках, потрібно дивитися вище. У другому поєдинку групи Н Барселона обіграла Порту (2:1) та гарантувала собі вихід у плей-офф. Таким чином, перед заключною, очною грою групового етапу гірники та португальці мають по 9 очок, проте на боці суперника перевага в очних зустрічах. Завдання абсолютно зрозуміле: у разі виїзної перемоги над драконами в 1/8 фіналу ЛЧ вийде саме Шахтар, а за будь-якого іншого результату туди вирушити Порту, а чемпіон України продовжить євросезон в 1/16 Ліги Європи. У вирішальні моменти, коли на кону стояв плей-офф ЛЧ, донеччани останнім часом нечасто радували сенсаціями: минулого сезону програли Лейпцигу (0:4), у кампанії 2020/21 не змогли обіграти Інтер (0:0), сезоном раніше поступилися Аталанті (0:3). Але колись їм пощастить, правда?

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використано фото Getty images, ФК Шахтар Донецьк