Вчора 5
Сьогодні 2
Завтра 3
Розгорнути Згорнути

Шахтар - Порту 1:3. Занадто легка прогулянка для португальських драконів

Чемпіон України поступився в стартовому матчі групового етапу ЛЧ
Шахтар - Порту 1:3. Занадто легка прогулянка для португальських драконів

Донецький Шахтар програв Порту в поєдинку першого туру групового етапу Ліги чемпіонів (1:3), і залишив двояке враження про цю гру. З одного боку, хочеться шукати якийсь позитив: український клуб був зовсім не безнадійним в атаці, неодноразово усвідомлено вибирався в так звану третю зону і зумів знайти свої гольові шанси, нехай і трішки. З іншого, те, з якою легкістю гірники власними руками віддали супернику цю перемогу, просто не може не насторожувати. Підопічні Патріка ван Леувена пропустили дитячі голи, жодного з яких, по-хорошому, не повинно було бути. З захистом помаранчево-чорних робили все, що хотіли, а з четвірки оборонців більш-менш нормальний матч провів тільки Юхим Конопля.  

І як би не хотілося списати всі ці помилки на нефарт і випадковість, це буде не зовсім правильно. Адже просто не привозити і не створювати собі проблеми – вже показник чималого рівня, і досить прикро усвідомлювати, що у сьогоднішнього Шахтаря цей рівень виявився куди нижчим, ніж хотілося б.

Порту виграв не напружуючись, і це лякає найбільше

Перед грою я розповідав про проблеми португальського клубу. Про не найнадійніший захист, що пропускає майже в кожному матчі сезону, про те, як важко команді даються голи, які вона заштовхує у ворота суперників в найостанніший момент. Але навіть такий Порту просто не відчув опору з боку донецької команди. В жодному ігровому відрізку дракони не показали якогось тотального домінування, не втиснули Шахтар в його штрафний, не розривали оборону так, щоб Дмитро Різник не встигав перепочити.

Португальці не зробили для цієї перемоги абсолютно нічого особливого, не доклали багато зусиль, а просто грали, не особливо сумніваючись, що результат в будь-якому випадку прийде. 

Так зазвичай відбувається, коли зустрічаються дві команди з істотною різницею в класі: як би не впирався явний аутсайдер, він практично завжди приречений, і як би не клеїв дурня фаворит, він все одно знайде своїх 1-2 голи, які дозволять йому перемогти. Найприкріше в цій ситуації, що це був всього лише Порту. Він не перевершує Шахтар, навіть нинішнього зразка, в класі настільки, щоб перемагати його на одній нозі і з зав'язаними очима. Однак вчора все виглядало саме так, і, можливо, навіть сама команда Консейсау не очікувала, що їй буде настільки легко.

Шахтар так і не зміг вирішити проблему з лінією оборони. Ветерани вже не витримують, а новачкам ще не вистачає якості 

Одна з головних причин, через яку в матчі в Гамбурзі все склалося так, як склалося, були кадрові проблеми Шахтаря. У цій грі команді не могли допомогти три кращих центральних захисники: Микола МатвієнкоВалерій Бондар і Дмитро Чигринський. Такого не зміг би не відчути навіть Манчестер Сіті, але це не скасовує того факту, що люди, з яких вчора була складена лінія оборони гірників, видали настільки слабкий матч, наскільки це було можливо. 34-річний Ярослав Ракіцький в своїх рухах часом виглядав так, як ніби перед грою він щільно поїв і пробіг марафон.  

Молодий Лемкін зовсім загубився, і те, з якою легкістю його оббіг Галено в епізоді з третім голом, стало серйозним ляпасом як для самого ізраїльтянина, так і для всієї команди, яка після цього моменту остаточно похнюпилася. Лемкін проводив лише третій матч за донеччан, і всього вдруге виходив в основному складі, так що спишемо на недосвідченість і невміння компенсувати відсутність швидкості читанням гри, яке якраз таки з досвідом і приходить.  

Але якщо вихід Става був в якійсь мірі вимушеним, оскільки альтернативою йому міг бути тільки такий же юний Едуард Козик, то дебют Міроші став справжнім сюрпризом. Я ніколи не критикую рішення тренерів випустити на матч того чи іншого футболіста, адже їм і правда видніше. Але в цьому випадку мене все ж мучить питання: чому не Азарові? Людина провела за Шахтар вже три повних матчі і каші абсолютно не зіпсувала, тоді як представник Танзанії ще не зіграв у футболці гірників жодної хвилини. Невже для його дебюту не знайшлося більш підходящого моменту і слабкого суперника? Як він примудрився настільки вразити Патріка ван Леувена в тренувальному процесі? Ну гаразд, це рішення нідерландського фахівця, і йому за нього відповідати. А сам Міроші не те, щоб провалився, але в моменті з першим голом міг би і встигнути підстрахувати воротаря, і не дати супернику добити м'яч в порожні ворота. 

До кого питань немає – так це до Юхима Коноплі. Після впевненого виступу в матчах збірної він не менш солідно проявляє себе і в клубі, поступово стаючи зірочкою цього проблемного Шахтаря. Але одного захисника з чотирьох, на жаль, виявилося занадто мало, щоб претендувати на позитивний результат.

Чи є світло в кінці тунелю?

Вчора на полі Фолькспаркштадіон все було досить сумно, проте занадто побиватися через цей результат і передчасно ховати Шахтар точно не варто. Попереду у команди найважливіший матч з Антверпеном, і саме в протистояннях з бельгійцями, швидше за все, буде вирішуватися доля третього місця в групі. Повернуться Бондар з Матвієнком, набере форму Бондаренко, який через постійні червоні картки поки грає через раз, збереться Сікан, який зловив вчора якусь неймовірну запару, і гірникам має стати легше.  

Сумнівів в перспективах донеччан зачепитися хоч за щось в цій Лізі чемпіонів стало ще більше, але через досвід таких болючих поразок ця команда повинна ставати сильнішою. 

Іншого шляху зараз просто немає, ну а ми будемо продовжувати вірити в команду і сподіватися на дива, подібні до тих, які Шахтар творив в минулому сезоні. А що ще залишається робити?

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використані фото Getty images, ФК Шахтар Донецьк

Рейтинг:
(Голосів: 3)

Коментарі 0

Увійти
Залишати коментарі на сайті дозволяється тільки при дотриманні правил.

Букмекер місяця