Сидорчук: «Поспілкуєшся із Суркісом – і вже думаєш, чи варто переходити з Динамо»

Колишній капітан Динамо Сергій Сидорчук розповів у інтерв'ю SportArena, як проходив процес його переходу з київського клубу та що на це вплинуло.

– Ти сказав, що з Динамо важко йти. Ти розумів це у квітні, коли було запрошення?

– Розумів, тому що в мене був випадок, коли я мав переходити в один турецький клуб і так само вже попрощався з хлопцями на базі, на полі прямо – і не пішов. Для мене це було тоді як передматчеве тренування – так це розцінюю зараз. Звичайно, важко йти з тієї команди, яка з тебе зробила людину, дала тобі все те, що в тебе є, дала можливості для цього, щоб це все в тебе було.

І ті відношення, які в мене були там з усіма без виключення… Напевно, це можна порівняти з тим, коли ти у 17-18 років поступаєш у якийсь університет і переїжджаєш з родини в інше місто – для мене це, напевно, було так само. Я розумів, що це має колись відбутися, але ти до цього не ніколи не можеш бути готовий на 100 відсотків.

– З яким ти настроєм йшов?

– Людина живе спогадами, тим паче, коли в тебе позитивних спогадів набагато більше, ніж негативних. І коли ти ці спогади пов'язуєш з якоюсь людиною чи подією – тобі ще важче.

Але мені не 18 років, і треба було приймати якесь рішення і розуміти, що не завжди ти можеш перебувати тільки в теплій ванні. Для того, щоб жити, тобі потрібен і холодний душ.

– Як тебе відпустив Ігор Суркіс? Чи була у вас з ним розмова?

– Розмова була, і не одна. Ми з ним дуже гарно спілкувалися, коли я став капітаном вже. Я йому міг зателефонувати з приводу якоїсь події, він міг і не взяти трубку а перетелефонувати через годину. У нас із ним дуже добрі стосунки. З тими футболістами, у кого він бачить хороше відношення до Динамо, в нього дуже гарні стосунки.

Я з ним спілкувався десь рази чотири перед переходом. Були й важкі розмови – в тому плані, що коли з ним поспілкуєшся, то вже думаєш, чи варто тобі переходити. Ми дійшли до однієї спільної згоди.

– Як ти вважаєш, Ігор Суркіс тебе відпустив з легкістю?

– Я не знаю. Мені хочеться сподіватися, що не з легкістю. Якщо у вас буде можливість, то запитайте в нього. Перед переходом він сказав: «Якщо ти вважаєш, що так буде краще для тебе та для твоєї родини – роби цей крок».

– Луческу, як я розумію, те ж саме, в принципі, сказав – що якщо це буде гарно до твоєї родини, то йди. Чи він глибше копав?

– Як я вже казав, ми дуже багато розмовляли про майбутнє після футболу. І він такі акценти розставив, наводив приклади Італії, Англії та України, говорив цікаві речі про футболістів, які все життя в одній команді грають. Я це аналізував, і це було одним із критеріїв.

– Ти так не хотів?

– Не те, щоб не хотів. Коли ти граєш все життя за один клуб – у цьому є якийсь шарм, якась мрія. Тобто, ти втрачаєш багато можливостей побачити щось інше.

Сидорчук також пояснив, чому вибрав бельгійський чемпіонат.