Тренер останнього неєвропейського учасника КЧС заявив, що не збирається зупинятися на Челсі

Це дуже великий привід для гордості. Багато хто не вірив у нас, а ми тут – у півфіналі. Зараз Флуміненсе входить до четвірки найкращих клубів світу. Я завжди кажу хлопцям: не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні, бо ми не знаємо, коли ще випаде такий шанс. Ми повинні творити історію – і саме цим ми зараз займаємось. З усією повагою до Челсі, ми не хочемо зупинятися. Викладемося психологічно, фізично, технічно та тактично – по максимуму. Багато хто не вірив, але ми в півфіналі.

Ми мусимо мріяти про трофей, але рухатися крок за кроком. Від самого початку нашої участі в турнірі ми дотримуємося саме такого підходу. Так, ми хочемо перемогти, але розуміємо, як це буде складно. Челсі хоче того ж – пройти до фіналу. Ми добре знаємо силу суперника, і для нас цей матч стане серйозним випробуванням. Після нього, можливо, вже можна буде подумати й про трофей.

Я казав гравцям ще з моменту прибуття до США: «Ми приїхали не на відпочинок». Ми поважаємо кожного суперника, але маємо вірити в себе. Я багато працював із командою над психологією. Ми тут, щоб змагатися, це 11 проти 11 на полі. Так, європейські клуби мають більше ресурсів, але вирішує не це – а відданість, з якою грає твоя команда. І саме ця відданість є в моїх гравців, у це я й вірю. Ми продовжимо вірити й творити історію.

Так, гроші допомагають створити сильну команду й збільшують шанси на успіх, але найголовніше – це ставлення на полі, самовіддача гравців і діалог між тренером і командою. Думаю, головний меседж, який ми надсилаємо – це заклик до поваги до бразильського футболу. Флуміненсе, як і Ботафого, Фламенго та Палмейрас, показали на цьому турнірі, що Бразилія знову має вагу на футбольній карті світу.

Внесок Тіаго Сілви – колосальний. Він брав участь у кількох чемпіонатах світу, грав у найкращих клубах Європи. Його досвід — безцінний, він наче другий тренер на полі. Тактично підказує партнерам, ділиться знаннями про суперників, проти яких уже грав. І попри те, що йому вже 40, він грає так, що міг би ще й на чемпіонат світу 2026 поїхати.

Джон Аріас із кожною грою стає впевненішим у собі. Справедлива похвала тільки додає йому впевненості, він бере на себе все більше відповідальності. Він проводить чудовий турнір. Це той тип гравця, який постійно тримає оборону суперника в напрузі.

Ренато Гаушо