Ліга конференцій 2024/25: новий формат, тріумф Челсі та перший фінал Бетіса
Фінал Ліги конференцій 2025: як Челсі здобув трофей, чим здивував новий формат і кого запам’ятаємо за підсумками сезону
5 днів тому

Лігу конференцій сезону 2024/25 офіційно завершено. Найменш статусному єврокубку традиційно дістається не так багато уваги, як двом старшим братам, однак і тут цього сезону відбувалося чимало цікавого, тож пропонуємо пригадати, чим нам запамʼятається четвертий розіграш в історії турніру.
Новий формат

Як і у випадку з двома іншими єврокубковими турнірами, Ліга конференцій 2024-25 вперше в історії була розіграна в новому форматі. Різниця лиш у тому, що тут 36 учасників етапу Ліги грали не по 8, як у двох інших турнірах, а по 6 матчів, і це позбавляло учасників необхідності грати два матчі основного раунду в січні та трохи розвантажувало їхній календар.
Тріумф Челсі – перемога без втрат
Переможцем етапу ліги зі 100% показником набраних очок став лондонський Челсі, і це єдиний випадок на всі три турніри, коли одній з команд вдалося пройти його без жодної втрати. Суперник лондонців за фіналом Бетіс, для порівняння, посів на основному етапі лише 15 позицію.
Свято для маленьких команд

Поточна Ліга конференцій знову підтвердила статус турніру, створеного для того, аби дати шанс маленьким командам. Можливо, вболівальниками не дуже цікаво спостерігати на пізніх стадіях турніру протистояння представників Австрії та Швеції, однак без існування третього єврокубка ціла низка команд ніколи б не змогли відчути смак великого міжнародного футболу.
Цього сезону в основній стадії єврокубків вперше у своїй історії дебютували такі клуби як Борац, Цельє, Церкль Брюгге, Гайденгайм, Ягеллонія, Ларн, Ноа, Пафос, Петрокуб, Нью Сейнтс та Вікінгур.

У плейоф потрапили команди зі Словенії, Боснії, Ісландії та Ірландії, у 1/16 ми побачили кіпрське дербі, у чвертьфіналах - двох представників Польщі, а шведський Юргорден взагалі дістався півфіналу. Ще кілька років тому все це звучало б як новини з якоїсь паралельної реальності, однак сьогодні, завдяки ЛК, футбольна географія Європи справді стала значно ширшою ніж будь-коли.
Український слід: Мудрик і Таловєров

У цьогорічній Лізі конференцій наша країна була представлена двома іменами, і перше з них - Михайло Мудрик. У жовтні та листопаді вінгер встиг зіграти 4 повні матчі, був стабільним гравцем основи, записав до свого активу 3 голи та 3 асисти. Але потім стався допінговий скандал, кінця якому не видно й досі.

Ще до переїзду в Англію пограти в єврокубках встиг Максим Таловеров, який упродовж осінньої частини сезону провів 5 матчів за ЛАСК. Три з них були повні, а команда двічі здобула нічиї та тричі зазнала поразки.
Перемога Челсі на шляху до історії

Насамкінець варто згадати шлях переможця та фіналіста турніру. Лондонський Челсі вважався головним фаворитом ЛК ще до початку розіграшу, і в цілому повністю підтвердив цей статус. Після вже згаданих шести перемог на етапі ліги, підопічні Енцо Марески без жодних проблем пройшли Копенгаген, Легію та Юргорден, і перемога над Бетісом у фіналі (4:1) також була цілком заслуженою та закономірною.
Перевага синіх була настільки сильною, що протягом усього турніру вони грали напіврезервним складом, бережучи найкращих гравців для поєдинків АПЛ. Однак, будьмо відверті, по-справжньому серйозних суперників на шляху до Вроцлава в аристократів не було, а першим реально конкурентним протистоянням став фінал.
Перший фінал Бетіса: історичне досягнення

Ну а для Бетіса цей єврокубковий фінал взагалі став першим у 117-річній історії клубу. На шляху до нього команда Мануеля Пеллегріні подолала етап ліги завдяки перемогам над Цельє, Петрокубом та ГІКом, а в плейоф пройшла Гент, Гімарайнш, Ягеллонію та вічного фіналіста турніру Фіорентину.
У вирішальному матчі все склалося зовсім невдало, хоча перша половина гри залишилася за іспанським клубом. Втім, на другий тайм зелено-білих, здається, не вистачило, і клас суперника дався взнаки. Так чи інакше, якісний виступ у цьому розіграші ЛК точно став для Бетіса гарним досвідом та, можливо, допоможе цьому клубу пришвидшити рух від середняків європейського футболу до більш серйозних гравців.
У матеріалі використані фото Getty Images