Циганкова сварили за перехід у «Жирону». А він вирвався на волю і нагадує, якого насправді рівня є гравцем

У багатьох було чітке враження, що ми його втрачаємо. В листопаді Віктору Циганкову виповнилося 25 років, а він ще й досі залишався в Динамо. В цій безперспективній УПЛ.

Вінгер провів під два десятка матчів в Лізі чемпіонів, грав в плей-оф Ліги Європи, забивав за збірну Франції та Іспанії, доходив з нею до чвертьфіналу Євро.

І ось НАРЕШТІ вирвався на свободу.

Його перехід в Жирону супроводжувався мемами по типу «развє я плахой бізнесмєн», а також роздумами про те чи варто взагалі міняти Динамо, гранд українського футболу, учасника єврокубків, на команду, що лише повернулася в Прімеру і, насправді, бореться за виживання в Ла Лізі.

Матч проти Райо Вальєкано остаточно дав відповідь – варто.

В той самий день, коли Динамо програло Зорі і впало вже на четверте місце в чемпіонаті України, Циганков сяяв.

Два голи в одному матчі.

Виходить, шість результативних дій (3+3) в семи матчах за нову команду – 75 хвилин в середньому на гол чи асист. Супер.

Можна копати ще глибше, підіймати якісь більш хитромудрі статистичні показники, порівнювати цифри, співставляти з зірками чемпіонату Іспанії.

Та, насправді, краще просто подивитися футбол Віктора.

Зараз Циганков – хлопець з України, який приїхав в другий найкращий чемпіонат Європи за смішні 5 мільйонів євро. Які тут можуть очікування?

Він вільний. І від того ще більш прекрасний. Чесно. Адже через відбиток, який на нього накладала команда Мірчі Луческу, ми почали забувати наскільки це гарний футболіст.

Тут має бути ремарка про те, що, звісно, це був матч всього проти Райо.

Але, з іншого боку, це команда, яка в поточному сезоні обіграла Реал, а також відібрала очки у Барселони та Атлетико. І, напевно, варто уточнити, що на фланзі українця у Вальєкано захищався Фран Гарсія. Той самий, що наступного сезону перейде до вершкового Мадриду.

А тепер вже можна і конкретніше про сам матч від, як там вже в Іспанії почали писали, ЦиГОЛкова.

Насправді, все могло початися жахливо. На першій хвилині українець махнув головою повз м’яч у власному штрафному – і суперник у відповідь ледь не забив. Пощастило. Пронесло.

А після цього почалося.

Le he podido decir “You are amazing” a Tsygankov, puedo morir tranquilo. pic.twitter.com/74RDbrVhJq

— GxlDeUreña (@miquelf1_29) March 18, 2023

Так, він не був ідеальним, оскільки звідкись все ж взялися 14 втрат м’яча і 2 програні єдиноборства знизу. Але, без зайвої компліментарності, часом українець виглядав класом помітно вище за Жирону.

Питання не лише в його першому дотику, впевненому контролі м’яча, вмінні грати на загострення. Варто звертати увагу на більш тонкі матерії, які часто залишаються без уваги, хоч і згубили кар’єри багатьох атакувальних гравців.

Його тиск на суперника – окремий вид мистецтва. Українець тримався на такій дистанції від опонента, котрий може отримати пас, щоб спочатку спровокувати передачу на нього – а потім відразу вступити у відбір.

Його пресинг був акцентованим, вивіреним на часом і, що не менш важливо, паралельно українець ще й перекривав траєкторію найбільш очікуваної передачі. Чудово. Підозрюю, у тренера Жирони від цього аж слинка текла.

Далі йде дисципліна і уважність.

Все ж, напевно, є в грі за це Динамо, що оборонялося в єврокубках ледь не від першої до останньої хвилин, і якісь плюси

Циганков постійно стежив за суперником, що вривавться з його зони відповідальності. І це далеко не завжди був саме Фран Гарсія (крайній захисник Райо). Українець дійсно оцінював ситуацію, бачив поле в обороні, а не просто виконував завчені рухи.

Він настільки добре повертався за опонентом в захист, що його партнер по флангу такого навіть не очікував – брався страхувати Віктора, коли той легко справлявся сам.

Він настільки чітко закривав Комесанью, що спровокував Райо переводити м’яч на протилежний фланг. Звідти Паласон і вирішив вгатити в дальню дев’ятку.

Інший важливий момент, який варто навіть прописати від А до Я: Віктор зробив якісний ривок вперед, не отримав пас і… ні, не вимкнувся з гри, а опустився нижче, вчасно відскочив назад – і зіграв на перехопленні.

А ще з першого тайму вразила ситуація, коли українець побачив порожню зону в захисті, опустився туди за суперником, забрав підбирання перед власним штрафним, відіграв вперед, відкрився під пас в центральній зоні (а у на своєму фланзі) – і в один дотик закинув м’яч на хід партнеру. Вау.

Дисциплінованість, уважність, достатня агресивність, вміння читати гру і неперервність дій – це рідкість, коли ваш вінгер на додачу до техніки Циганкова має ще й такий набір дій гри без м’яча. Тому Віктор – це скарб.

І, про фізику. Навіть на останніх хвилинах українець був готовий робити ривки як вперед, так і назад.

А тепер трохи про дії в атаці. Циганкову не потрібно проходити на дриблінгу двох чи трьох, щоб всі зрозуміли – техніка на високому рівні.

Достатньо просто подивитися на його пас в один дотик. На їх напрямок, зручність для прийому. Після цього питань не виникало.

Додайте сюди грамотні відкривання, націленість на ворота – і отримаєте два голи, а також натяк на два асисти.

Спочатку він правою навісив під удар Кастельяноса (вгатив у воротаря), а потім вже в компенсований час низом прострілив на Рейньєра (він якось зміг навіть не пробити). Так що замість нічиєї українець цілком міг принести команді й перемогу.

Quina connexió Viktor-Taty… #RayoGirona | @LaLiga | #LaLigaHighlights pic.twitter.com/V4fmBUaxNu

— Girona FC (@GironaFC) March 18, 2023

Та й без цього Віктор став MVP зустрічі. Очевидно, своєї найкращої в Іспанії. Наразі найкращої. Адже вона натякнула на те, що це лише початок.

В чому ще можна додавати, так це в комунікації з партнерами.

Вони не завжди його відчувають, буває, здається, не довіряють. Та й Циганков поки не готовий вільно говорити з ними на полі.

Щоправда те, що він вже штатний виконавець стандартів – визнання красу. Далі лише більше.

Загалом, не дивно, що MARCA, AS та Mundo Deportivo поставили українцю по три зірочки за цю гру.

Тепер міжнародна пауза – і два каталонські дербі підряд. Спочатку Еспаньол. А потім, хочеться вірити, вражаюча гра і на Камп Ноу проти Барселони.

Щоб ми були в захваті від Циганкова ще й проти топового суперника.

P.S. ще й помстився фанатам Райо за Романа Зозулю

Telegram-канал автора