Усе ще найбільше досягнення: 19 років тому збірна України вийшла до чвертьфіналу ЧС-2006

Михайло Цирук

Минуло вже 19 років, однак це досягнення й досі залишається найбільшим в історії українського футболу. Саме в цей день збірна України здобула історичну перемогу над Швейцарією та вийшла до чвертьфіналу на своєму дебютному та все ще останньому чемпіонаті світу. І поки наступний вихід на мундіаль залишається лише недосяжною мрією, пропонуємо пригадати, як це було у далекому 2006-му.

Фортуна усміхалася від самого початку

Кожна велика перемога починається задовго до самої перемоги. Український чвертьфінал ЧС‑2006 — це фінальна ланка в ланцюгу подій, що почався 5 грудня 2003 року. Саме в той день у Франкфурті пройшло жеребкування європейської кваліфікації до чемпіонату світу.

На той момент збірна України була міцним середняком без гучних досягнень. Андрій Шевченко ще не мав Золотого м’яча, а сама команда опинилася в четвертому кошику із семи. Їй могли дістатися гранди — Франція, Нідерланди або сильна Румунія. Але жереб виявився прихильним: у групу увійшли Туреччина, Данія, Греція, Албанія, Грузія та Казахстан.

У грудні 2003-го головним фаворитом вважалась Туреччина — бронзовий призер ЧС-2002. Данія переживала зміну поколінь, а Грецію майже не сприймали серйозно — хоча вже за пів року вона шокувала світ, вигравши Євро-2004. Проте Україна під керівництвом Олега Блохіна впевнено пройшла відбір без особливих проблем та першою серед європейських команд (після господарів-німців) гарантувала собі участь на ЧС у вересні 2005 року. Єдиної поразки синьо-жовті зазнали вже після дострокового виходу — від Туреччини, яка стала другою у групі.

Шевченко забив шість м’ячів у відборі, а Андрій Гусін і Руслан Ротань додали по три. Турки, хоча і вважалися фаворитами, програли стикові матчі Швейцарії, пропустивши вирішальний гол на 84-й хвилині. А греки, чинні чемпіони Європи, посіли лише четверте місце.

Вдале жеребкування — запорука успіху

У фінальній частині нашій команді також пощастило з жеребом. Україна не входила до елітного кошика, тому могла потрапити на потужних суперників із Південної Америки чи Африки. Та у підсумку команда Блохіна отримала Іспанію, Туніс і Саудівську Аравію. Для порівняння, Сербія потрапила до групи смерті з Аргентиною, Нідерландами та Кот-д’Івуаром.

У складі українців на турнір вирушили найкращі: Шевченко, Ребров, Тимощук, Воронін. І водночас — перспективні молоді таланти: 19-річний Дмитро Чигринський та 21-річний Артем Мілевський.

Перший матч проти Іспанії завершився розгромною поразкою — 0:4. Але вже за кілька днів Україна розгромила Саудівську Аравію 4:0 — голи забивали Шевченко, Ребров, Русол та Калініченко. У вирішальному матчі проти Тунісу вистачало нічиєї, та команда здобула перемогу завдяки голу Шевченка з пенальті.

Історичний плейоф і подвиг Шовковського

Суперником у 1/8 фіналу стала Швейцарія — не надто зіркова на той момент команда. Гра вийшла обережною, без голів, і дійшла до серії пенальті. А після 120 відвертого антифутболу з обох боків героєм став наш голкіпер Олександр Шовковський, який відбив два удари та став першим в історії воротарем, що зумів не пропустити в післяматчевій серії на чемпіонаті світу.

У наступному матчі проти Італії синьо-жовті знову не встояли — поразка була такою ж безапеляційною, як і в матчі з Іспанією, правда цього разу пропустили на один мʼяч менше (0:3). Проте шлях, який наша команда пройшла на тому мундіалі, на завжди залишиться в памʼяті українських уболівальників. Шкода лише, що подібні історії зі збірною України трапляються вкрай рідко.

У матеріалі використані фото Getty Images.