В «Інтер» не вірили ще на груповому етапі, а в підсумку він був за крок від перемоги в ЛЧ: все зіпсував чорний день Лукаку в фіналі

Ось і все: Хосеп Гвардіола з сьомої спроби все ж виграв Лігу чемпіонів з «Манчестер Сіті». До цього все йшло вже кілька років, але, щоб підняти над головою найпрестижніший клубний трофей світу, «городянам» постійно не вистачало якоїсь дрібної деталі і посмішки фортуни. На цей раз все зійшлося і пазл склався. «Сіті» завершив треблом ідеальний сезон, в якому йому дійсно не було рівних ні на внутрішній, ні на міжнародній арені.  

Але в цьому матеріалі хотілося б більше зосередитися саме на міланському «іншіт». Про тих, хто програв у фіналі згадують рідко, проте команда Сімоне Індзагі своїм виступом в цій ЛЧ однозначно заслужила компліментів і уваги.

Вийшли з групи, в якій на них ніхто не ставив 

Яскравий єврокубковий сезон «Інтера» цілком міг завершитися ще на груповому етапі, адже міланський клуб потрапив в неймовірно складну групу з «Баварією» і «Барселоною». Перед стартом турніру саме італійці виглядали третім зайвим в цій компанії, але «нерадзуррі» зуміли якщо не шокувати, то приємно здивувати. Чотири очка в двох лобових матчах з «Барселоною» ( перемога 1: 0 в Мілані і нічия 3: 3 на «Камп Ноу») дозволили «інтеру» посісти друге місце, і разом з мюнхенської «Баварією» відправитися в плей-офф, залишивши каталонців за бортом турніру. Вже тоді можна було зрозуміти, що до підопічних Індзагі варто ставитися серйозно. 

У плей-офф щастило з суперниками, але у вирішальний момент команда показала клас 

На старті плей-офф «інтеру» дійсно щастило з суперниками, особливо якщо врахувати, що команда вийшла туди з другого місця. В 1/8 італійські «змії» зі скрипом проповзли португальських «драконів» з «порту» ( 1: 0; 0: 0 ), а в чвертьфіналі їх чекала «Бенфіка», Яка також переживала свій не найкращий відрізок сезону ( 2: 0; 3: 3 ). Але не варто забувати, наскільки сильно в той період штормило і сам «інтер», Який в Серії А не міг виграти по 5 матчів поспіль, а фанати міланців на тлі всього цього неподобства вимагали відставки Індзагі. Проте в Лізі чемпіонів команда примудрялася діставати з себе якісь внутрішні резерви і рухатися далі, з кожним матчем все більше змушуючи своїх уболівальників вірити в казки і мріяти про перемогу в ЛЧ.

Але справжнім іспитом на готовність грати в фіналі Ліги чемпіонів для «Інтера» стало півфінальне протистояння з «Міланом». Якщо до цього успіхи «нерадзуррі» можна було списати на слабких опонентів, то тут їх чекав абсолютно рівний суперник, з яким у внутрішній першості вони вели відчайдушну боротьбу за зону ЛЧ. І в іграх з сусідами по місту «інтер» дійсно показав, що у цієї команди є клас. У поєдинках рівних по силі команд все вирішують якісь дрібні деталі: вміння зберігати концентрацію, користуватися чужими помилками і мінімізувати кількість своїх. Однак саме такі прості речі у вирішальні моменти виходять на перший план і стають лакмусовим папірцем, що показує, чи достатньо високий рівень команди для великих звершень. В 1/2 фіналу «інтер» просто не залишив шансів принципового суперника. І справа навіть не стільки в результаті на табло ( 2: 0; 1: 0 ), скільки в суті гри. Команда Індзагі буквально випромінювала впевненість і готовність порвати цей «Мілан». У них не було якогось божевільного переваги в рівні гравців, але вони демонстрували практично ідеальний футбол з тими, які є. «інтер» здав іспит на готовність до фіналу ЛЧ на відмінно, і абсолютно заслужено добрався до вирішального матчу, у що перед стартом сезону, напевно, повірили б далеко не всі. 

У фіналі їм передрікали розгром, а вони цілком могли його виграти

У фінальному поєдинку проти «Манчестер Сіті» від «Інтера» не чекали нічого. Настільки явного фаворита у вирішальній грі ЛЧ не було вже давненько. На те, що у міланського клубу немає шансів, вказувало все: коефіцієнти букмекерів, зроблені до матчу татуювання уболівальників «Сіті», Присвячені майбутньому треблу, прогнози експертів і просто здоровий глузд. У тріумфі «городян», Таке враження, не сумнівався абсолютно ніхто. В кінцевому підсумку все завершилося очікуваної перемогою підопічних Гвардіоли, проте далася вона, до честі «Інтера», Далеко не так просто, як багато хто уявляв.

З урахуванням того, як легко і невимушено «Сіті» проходив більш грізних суперників на попередніх стадіях, здавалося, що манчестерський клуб просто знесе цей «інтер», Якщо не за рахунком, то хоча б по малюнку гри. Але нічого подібного не сталося, і на поле Олімпійського стадіону імені Ататюрка ми побачили абсолютно рівний матч двох гідних суперників. Команда Гвардіоли, таке враження, відчуваючи всю відповідальність і історичність моменту перехвилювалася, а міланці, навпаки, не злякалися сильнішого суперника і дали йому бій. На жодному відрізку матчу якогось тотального домінування «городян» не спостерігалося. За такою грі перемогти могла будь-яка з команд, і ближче до кінця поєдинку ставало зрозуміло, що це зробить той, хто заб'є перший м'яч, який, очевидно, і стане вирішальним. Цей гол забив «Сіті», Коли на 68 хвилині м'яч після прострілу і рикошету від захисника відскочив прямо на ногу Родрі, Який відправив його під саму праву штангу. 

"Rodri's on fire!" #ManCity | #UCLfinal pic.twitter.com/wtkDnslH2O

— Manchester City ( @ManCity ) June 11, 2023

Але навіть після пропущеного голи «інтер» не просто не поплив, але і мав два неймовірних моменту для того, щоб зрівняти рахунок. Ех, якби м'яч все-таки опустився під поперечину після того удару головою від димарко, Або ж виявився в воротах після спроби Лукаку на останній хвилині основного часу, цей фінал міг би заграти абсолютно новими фарбами. бельгійський форвард «Інтера» став одним з головних антигероїв своєї команди: спочатку заблокував добивання партнера після відскоку м'яча від поперечини, а потім не зумів реалізувати забійний момент і сам. Хоча, що в першому, що в другому епізоді Ромел досить складно в чомусь звинувачувати.

Але все це вже неважливо. Через деякий час після будь-якої гри в пам'яті залишається тільки результат. «Сіті»виграв і завоював перший в своїй історії трофей ЛЧ, а «інтер» був дуже близький до мрії, але поступився в фіналі і залишився ні з чим. Однак фінал Ліги чемпіонів для міланського клубу – це далеко не «ні з чим». Під час церемонії нагородження практично ніхто з гравців команди не знімав з себе срібну медаль. Вони розуміють, що зіграти у вирішальному матчі головного єврокубка – це вже історія, як для клубу, так і для кожного з них. І незважаючи на те, що «інтеру» не вдалося виграти трофей, їх вболівальники можуть тільки подякувати команді як за цей фінал, так і за весь сезон.

#InterFans siete bellissimi anche dall'alto #ForzaInter #UCL #UCLFinal #ManCityInter pic.twitter.com/AEj7hZ8PMX

— Inter ( @ Inter ) June 10, 2023

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використані фото Getty images