Ветеран «Динамо» вважає немислимим покинути клуб під час війни
Голкіпер «Динамо» Денис Бойко поділився думками про війну в Україні і повідомив, що вона не підштовхнула його до відходу з клубу. Слова ветерана передає прес-служба киян з посиланням на Rhone FM.
Відхід із «Динамо» для захисту себе і сім'ї не розглядав. Клуб зробив усе для наших сімей, для персоналу, для всіх людей, які працюють у «Динамо». Я ніколи не думав про те, щоб залишити клуб через війну. Це неможливо. Я мушу допомогти клубу, моїй країні. Я не можу піти зараз.Звичайно, скучив за офіційними матчами. Нам потрібно грати офіційні матчі. З часів зимової перерви чемпіонату України такого не було. В даний час ми готуємось грати знову. Але у нинішній ситуації ми не знаємо, що буде завтра. Війна – найбільша проблема. Усі українські команди переживають цей непростий період.
Російська агресія – це жахливо. Це неймовірно. Повторюю, ми живемо, не знаючи, що може статися завтра. Із цим змушений зіткнутися весь український народ, вся наша країна, наші клуби – футбольні чи інші спортивні. Ми повинні робити все можливе, щоб допомогти. Для мене це означає грати матчі за мир і зосередитись на цьому, на нашій підготовці.
24 лютого я прокинувся вдома із сім'єю. На той час я не розумів, що відбувається. Коли я це зрозумів, мені було дуже важко. Я не знаю, як це висловити... почуття, яке я ніколи раніше не відчував, нахлинуло на мене.
Спочатку я постарався врятувати сім'ю. Як тільки це сталося, - завдяки допомозі «Динамо», - я нарешті зміг усвідомити справжній масштаб того, що відбувається: війну. У 21 столітті це щось ненормальне. Щоби боротися, ми продовжували жити максимально нормально, продовжуючи грати у футбол, тренуватися.
Але це неможливо в цьому контексті. Тому що це війна. Справжня війна. Коли росіяни кажуть, що щось інше, це неправда. Правда у тому, що це війна. Вони вбивають наших людей, вони вбивають наших дітей, вони все спалюють, все знищують. Тож складно зосередитися на футболі. Але це наша робота, ми маємо бути професіоналами. Ми маємо зробити це для нашого народу, для нашої країни. Ці матчі за мир приносять гроші тим, хто їх потребує, в Україні.
У мене багато друзів, які й досі там. Дружина та діти живуть у Бухаресті, а батьки все ще в Україні. Вони в безпечному місці, але я все ще дуже хвилююсь про них. Росіяни бомблять всю нашу країну. Ви не знаєте де може впасти наступна бомба. Це справді жахливо. У мене також є друзі в армії. Вони роблять все можливе, щоб наші люди спокійно спали і могли прокидатися щоранку. Я ніколи не міг уявити, що у 21 столітті у моїй країні буде війна. Це неймовірно…
Це важкий час для всіх. Коли ми граємо у футбол, ми показуємо нашим людям, що ми живі. Ми намагаємося говорити про війну, щоб її засудити, пояснити Європі та світу, що відбувається в Україні. Це війна. Ми повинні говорити це щодня, щоби світ не забув про це. Це наша місія, коли ми перебуваємо за межами країни.
Швидке відновлення чемпіонату України можливе. І ми маємо відновити чемпіонат. Це важливо для нашої країни, нашого народу. Ми маємо показати всьому світу, що ми живі, що ми продовжуємо грати у футбол, що ми продовжуємо жити, що ми робимо все можливе в Україні, щоб виграти цю війну. Спорт – один із способів зробити це.
Раніше Бойко зробив татуювання герба України з вишиванкою.
Коментарі 2