Велик проти Ferrari

В п'ятому та передостанньому матчі турніру збірна України зустрічалася з однією з найсильніших команд світового форуму Нідерландами. І очікувано покинула паркет на щиті – 21:40, переписавши одразу кілька антирекордів збірної.

· Збірна України провела 57-й матч у фінальній частині чемпіонатів світу та програла з рекордною для себе різницею у 19 м'ячів. Тим самим перекривши «досягнення», встановлене минулого тижня («-15» від Бразилії).

· Збірна України тричі поступилася на цьому чемпіонаті з розгромним рахунком. Це більше ніж на всіх (!) попередніх мундіалях разом узятих. Раніше ми відлітали за десятку лише двічі: на ЧС-2001 від Данії (16:30) та на ЧС-2003 від Угорщини (23:35).

· Збірна України вперше пропустила 40 м'ячів на ЧС. Раніше стелею було 36 голів від Бразилії, але не на цьому турнірі (35), а на передостанньому за участю України – ЧС-2009. Тоді наші дівчата поступилися у відкритому матчі з рахунком – 30:36.

· Збірна України ніколи не програвала більше, ніж із різницею у 19 м'ячів взагалі за всю історію існування незалежної команди (за 230 матчів з 1993 року). Поразка від невмотивованих нідерландок стала повторенням історичного розгрому від Ісландії у відборі на ЧС-2011 (18:37).

Враховуючи попередній виступ команд під час турніру, передматчевий розклад зводився до очікуваного підсумку – «за червонець». Уточнюючим питанням служило лише, наскільки за «червонець»?

...Усі матчі ЧС я дивлюся в компанії нідерландського колеги, який входить до складу своєї офіційної делегації (його ремесло заслуговує взагалі на окрему увагу і матеріал). Суть роботи – науковий аналіз матчу. Якщо коротко, він робить нарізку у спеціальній програмі, яка потрапляє у внутрішню мережу команди. Кожна нідерландка одним кліком може дізнатися дуже багато корисної інформації про свою потенційну опонентку. Наприклад, в який бік частіше йде обіграш, в які кути кидає (плюс диференціація – «свої» кути відкриваються на втомі та в кидках з опором), et cetera. Для воротарів його робота – взагалі мануал щодо майбутнього матчу. 

Звично обговорюючи з ним (його звуть Річард) передматчеві очікування від поєдинку Чехія – Іспанія я зазначив, що не здивуюся перемозі чешок, дуже добре вони виглядають на цьому чемпіонаті. З досить приємним відчуттям від вдалого передчуття несподіваної перемоги Чехії наш діалог почув помічник головного тренера збірної Нідерландів, який піднявся до нас у прес-ложу перед початком матчу з Україною. І жартома сказав: «Давай перевіримо твій дар. Думаю, ми (Нідерланди) сьогодні завершимо близько «+13». Що скажеш?». – «Будь у мене така можливість, я підписав би наші «-13», але, на жаль, буде більше...».

...Наш стартовий склад звично вирізнявся лише косметичними правками. Місце у воротах посіла Марія Гладун, а у правому кутку зі старту вийшла Катерина Козак. Через несподівану відсутність у заявці Андріяни Науменко центр оборони закривали Тетяна Поляк та Ірина Компанієць, а її місце в атаці також несподівано посіла Ірина Прокоп'як, до якої були серйозні претензії щодо ігрової дисципліни в попередньому матчі. 

Про сам матч буде найкоротший блок, адже ми його програли, щойно розпочавши. Причому незрозуміло, чому ми вперто почали з тичків у лінію, отримуючи по спині від однієї з найшвидших команд планети. 

Як аргумент: рахунок першого тайму (8:19). Тому зупинимося лише на тактичних нотатках перед тим, як перейти до «коротишів» – індивідуальних оцінок.

На 7-й хвилині прямісінько на правий напівсередній вийшла Мілана Шукаль, а до кінця першої чверті на полі з'явився другий темп – Маркевич, Колодюк та Дяченко (Коновалова на майданчик так більше і не повернеться). Через кілька хвилин – Мелекесцева. На жаль, якраз за відсутності Смбатян та Андрійчук рахунок почав стрімко перетинати рамки пристойності. 

З позитивних моментів варто відзначити зразковий настрій Шукаль, яка показала себе з найкращого боку не тільки у плані психології. Її рухи виконувались на найвищій швидкості, вона впевнено йшла на ворота і заслужила звання «левиця матчу», ще показовіше провівши другу половину. 

Якби з таким бажанням на паркет виходили всі наші гандболістки, то, як мінімум, зник би страх розгромів, що насуваються.

Головною ж чарівністю першого тайму стала Марія Гладун, яка засейвила вісім (!) разів. Тим самим нагадавши, де-де, а на воротарській позиції у нас засіяне елітне насіння. 

Що й підтвердила Юдіт Балог, яка прийняла пост «хорватки» на останні 30 хвилин. На її рахунку сім порятунків, але головний її порятунок не відбивається у статистиці – престиж. Антирекордів Україні уникнути не вдалося, але страшно уявити, якби наші воротарі не видали 15 сейвів на двох.

Відзначимо наполегливу і знову невдалу ставку на Когуч, яка вийшла у старті другого тайму; на противагу – коротка поява Соскиди, що не дозволяє сформувати її оцінку. І, звичайно ж, чергові два зернятка від Колодюк, яка непомітно назбирала вже 6 м'ячів.

На жаль, у нас немає навіть натяку на якийсь концепт. Усе функціонує ситуативно. Наче зовсім відсутні хоч якісь напрацювання: не дограються комбінації, гравці не готові до завершальних передач, а іноді взагалі не ловлять простий пас. Незіграність до п'ятого матчу з шокуючими 22 втратами – не такий плацдарм хочеться бачити з прицілом на Євро-2024, де екзотика в календарі виключена. 

Насамкінець хочеться відзначити атмосферу на трибунах. І її створили не лише голландські вболівальники, які виїжджають на мейджори всією країною (футбольне Євро-2012 та Харків у помаранчевому кольорі – найяскравіший приклад), а й наші! Особливо класно було чути невгамовний супорт у другому таймі, коли матч йшов виключно під диктовку суперника. Після поєдинку вони не могли не отримати подяку у відповідь від засмучених, але зворушених такою підтримкою гандболісток збірної України. 

---