Сергій Люльчук: «Вся проблема в тому, що в Україні ніхто з воротарями не займається»

П'ять днів роботи поспіль, з 11 ранку до 8 вечора, в новорічні свята і ще під час канікул. Чого не зробиш для здійснення своєї мрії грати на найвищому рівні. У Києві пройшов тренувальний табір школи голкіперів Goalie Craft, який зібрав десятки юнаків під дахом льодової арени АТЕК. Хлопці з Києва, Одеси, Луцька, Вінниці, Дніпра, Харкова, Краматорська і Дружківки проходили комплексний апргрейд своїх навичок під наглядом засновника школи Сергія Люльчука.

«Ми, виходить, комбінуємо відпочинку, паузи якісь. У нас не так, що ми дали два льоду поспіль, потім навантажили їх, немає. Ми один лід відпрацювали годину, потім є час трохи відпочити, перекусити, у нас там для цього спеціально підготовлені банани, фрукти, і після цього у них ОФП. Ми чергуємо через день ОФП різне, відновне, вчора був стретчинг, відновляє, робили такі вправи, які допомагали швидше відновити м'язи до наступних навантажень. Сьогодні буде силова витривалість, більше робота швидкісно-силова. Далі пограємо, ще одне заняття, розвиваючі ігри, більш координаційні ігри, які змушують думати воротаря. Тобто вони проходять у веселому настрої. Коли воротарям цікаво, вони не помічають втоми ».

Фото - instagram.com/ls_goalie_development

Тренування записуються на відео і потім розбираються. Вечорами хлопці працюють зі спортивними психологами, у яких є досвід роботи з юніорськими збірними елітного дивізіону. Кожен учасник кемпу має стилізований мерч, в який входить частина одягу як для занять на льоду, так і для тренувань на землі. У двох словах - підхід сучасний. Всі ці зручності дозволяють сконцентруватися на головному - роботі над собою.

«Ми намагаємося розвивати їх в такі короткі збори, намагаємося познайомити воротарів з цими навичками і вміннями і розповідаємо, що має бути у них завжди, що вони повинні мати в своєму наборі, щоб бути елітними воротарями, дійсно високого рівня. Припустимо, я, коли в Швеції грав, там ні для кого в здивування і ні для кого «вау», що їх воротарі потрапляють на драфт НХЛ. Для нас же це як з космосу спустився господь бог і дарував нам цей вогонь. Там як би це все цілком нормально. І ми намагаємося прищепити воротарям, що потрібно просто прагнути потрапляти поетапно в якісь країни, в якісь ліги вище, і все реально. Потрібно просто виконувати те, що ми просимо, знання ці напрацьовувати технічно, ну і, звичайно, невелика частка везіння, і все вийде ».

Коли справа стосується польових гравців, скаути НХЛ, в першу чергу, дивляться на катання хокеїста. А коли приціл робиться на голкіпера, тут цілий комплекс навичок, які повинні сподобатися селекціонерам клубу.

«Це вже комплекс якостей, комплекс умінь, технічних навичок. Не можна тільки виділити одне щось. Це правильне позиціонування, бокс-контроль, правильна техніка катання, це правильна ловля, знання, які допомагають бути раніше суперника, щоб вибрати для себе кращу позицію, робота на п'ятаку з гравцем, що закриває тебе при трафіку, це все стійки, відпрацювання. Це дуже багато, і коли у воротаря є комплекс всіх цих навичок в якомусь співвідношенні процентному, вони у нього є все, просто може відсотки різні - це видно, що воротар підготовлений і у нього є якісь плюси, є якісь мінуси, але в принципі він комплексно розвинений.

Інша сторона - це коли є воротар, який має якийсь набір якостей, але не має якихось якостей, які зобов'язані бути у воротаря. Це техніка, це психологічна підготовка, це атлетизм, це все, що пов'язано з розтяжкою, якісь тактичні навички. Це все комплекс елементів, які повинні бути у кожного воротаря. Якщо якихось немає, то це, в принципі, відразу видно, і це погано ».

Загалом, погравши в Америці, Швеції, Росії, попрацювавши вже в якості тренера голкіперів за кордоном, Сергій Люлючук зрозумів, яка головна проблема воротарів в Україні.

«Вся проблема в тому, що ніхто з воротарями не займається. У нас дуже мало тренерів воротарів, а кваліфікованих тренерів воротарів взагалі практично немає. У цьому вся проблема. Тобто хтось щось знає, хтось ще з радянських часів там щось взяв собі, а хокей ж рухається вперед, все розвиваються. Подивіться зараз, як грають в НХЛ і як грали хоча б навіть 10 років тому. Ніякі не 20, не 30, я вже не кажу ще далі. Всі розвиваються, а ми стоїмо на місці. Ніхто не працює з тренерами спеціалізовано, а навіть якщо працюють, то особливо навіть не знають, що робити. У цьому велика проблема. На якомусь етапі, припустимо, воротар доходить до якогось свого піку і не може далі розвиватися, тому що немає яких знань, або місця, де йому розвиватися, у нас немає нормального переходу від юнацького до молодіжного, від молодіжного до дорослого хокею, і на цьому етапі починають хлопці деградувати. Тому що якщо ти не розвиваєшся, ти стоїш на місці, а стояти на місці ти довго не будеш, ти починаєш деградувати ». 

У тренерський штаб Goalie Craft, який складається з дев'яти тренерів, входить і уродженка Білорусі Юлія Аббасова Вона вже давно в Україні, адже через відсутність жіночого чемпіонату в своїй країні, грає за «Харківських Пантер» у нас. Але зараз Юлія зробила паузу в кар'єрі.

«Летом була на зборах, у мене серйозна травма коліна і тому грати зараз проблематично. Поки йде відновлення, вирішила, що хочеться віддавати те, що сама вже вивчила і тому ось, частково зараз в тренерство входжу.

Я особисто сама їздила на кемпи і вважаю, що це дуже корисна вичавка знань, яка дозволяє дітям швидко акумулювати інформацію і використовувати її для якихось бустів, саме в процесі тренувальному ».

Юлія Аббасова / Фото -

Але якщо Юлія Аббасова може повернутися на лід як голкіпер, то Сергій Люльчук вже остаточно сказав собі - досить. Йому довелося завершити кар'єру в 27 років через обставини, які захопили наш світ майже два роки тому.

«Так вийшло, що через корони, в Швеції, де я грав останній сезон, зупинили чемпіонат. Вони його почали, там пару ігор зіграли і згорнули через корони. В Америку було не потрапити, як і в цьому році. Ми з братом планували спробувати виїхати в американські нижчі ліги, але третя-четверта ліга були закриті для європейців, нам сказали, що просто не дозволяють на державному рівні, через корони. І все як би. В Україні варіантів не було, та й особливо бажання не було грати в Україні.

Дуже важко, дуже. Тим більше, що коли ти бачиш, що ще можеш, ти ще в 27 років набираєш, є вже досвід, є вже хороший досвід і при цьому ще ти фізично хороший, ти багато чого можеш, вмієш. У тебе такий баланс, для воротаря ідеальний вік, можна сказати. Баланс цих якостей дозволяє грати на хорошому рівні, але, мабуть, не всьому судилося бути ».

Сергій Люльчук разом з братом Олександром / ФОто - facebook.com/profile.php?id = 100002034438182

Амбіції його школи голкіперів Goalie Craft серйозні. Сергій Люльчук дає майстер-класи не тільки в Україні, а й за кордоном і каже, що це тільки початок. Його проекту всього один рік.

«Я їздив зараз проводив майстер-клас до Швейцарії і Швеції, повернувся прямо звідти відразу сюди в табір. Я як би намагаюся розвивати цей проект і там, є запити і хочуть, запрошують батьки, запрошують тренери, щоб ми попрацювали. Працював зараз в Швеції в клубі, в якому я грав, і проводив там воротарський табір для місцевих дітей в окрузі. У Швейцарії більше батьки були, які хотіли, щоб ми попрацювали. Вони дивляться за сторінками, за тим, що ми постимо, показуємо. Вони люблять комфорт, і у них арени набагато комфортніше будь-яких арен в Україні. Їм зручніше, комфортніше запрошувати до себе, ніж приїжджати до нас ».