Вибори президента МОК. Кандидати та їхні інноваційні ідеї для Олімпійського руху

Денис Сєдашов

В четвер, 20 березня, відбудуться вибори нового президента Міжнародного олімпійського комітету (МОК) на 144-й сесії організації в Коста-Наваріно (Греція). 

Напередодні цієї події Міжнародна асоціація спортивної преси (AIPS) провела ексклюзивні інтерв'ю з усіма сімома кандидатами, що дозволяють побачити як спільні погляди, так і суттєві відмінності в їхньому баченні майбутнього Олімпійського руху.

• Морінарі Ватанабе: Децентралізація Олімпійських Ігор

Однією з найрадикальніших пропозицій став план Ватанабе, який запропонував проводити Олімпійські Ігри одночасно в п'яти містах на п'яти континентах, охоплюючи 50 дисциплін. Це дозволило б децентралізувати подію та дати більше шансів країнам, які спеціалізуються на певних видах спорту, приймати Ігри.

Попри амбіційність цього проєкту, Ватанабе визнав, що це потребуватиме значних логістичних та фінансових витрат. Однак його ідея ґрунтується на глобальній інклюзивності, адже він вважає, що олімпізм має відображати весь світ, а не тільки великі спортивні держави. 

Пропозиція Ватанабе знайшла прихильників, але й викликала сумніви у тих, хто побоюється, що високі витрати та логістичні складнощі можуть поставити під загрозу життєздатність Олімпійських Ігор.

• Йоган Еліаш: Сталий розвиток і технології

Еліаш зосередився на сталому розвитку, зокрема на впливі зміни клімату на зимові види спорту. Як президент Міжнародної лижної федерації (FIS), він наголосив на необхідності адаптації зимових олімпійських майданчиків до більш сталих локацій, оскільки зміна клімату зменшує можливості для проведення зимових змагань у таких регіонах, як Альпи.

Еліаш також підкреслив важливість адаптації МОК до нових технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ), для покращення управління подіями. Його пропозиція використання ШІ для оптимізації ресурсів і підвищення ефективності роботи виділяє його серед інших кандидатів, які зосереджені на більш традиційних підходах до організації Ігор. Він також пропонує чергування локацій для зменшення витрат — це питання не було так широко висвітлено іншими кандидатами.

• Принц Фейсал Аль Хусейн: Ключове значення має процес прийняття рішень

Принц Фейсал Аль Хусейн з Йорданії запропонував бачення, яке акцентує увагу на більшій участі членів МОК у процесі прийняття рішень, на противагу авторитарному стилю управління, характерному для Баха. Він підкреслив необхідність відкритого та співпраці для більш конструктивного обговорення пропозицій, що має на меті відновлення довіри між членами МОК та суспільством, особливо серед молодих поколінь, які відчувають, що глобальні інституції не представляють їхні інтереси.

Фейсал також виступив за більш інклюзивний підхід до вибору майбутніх міст-господарів Олімпійських Ігор, пропонуючи надати справедливі можливості Африці та Латинській Америці, чого не було так сильно в інших кандидатів. Його пропозиція про більшу прозорість і участь контрастує з пропозиціями кандидатів, таких як Самаранч-молодший, які зосереджені на внутрішньому розвитку МОК без таких глибоких структурних реформ.

• Кірсті Ковентрі: Консервативний підхід

Ковентрі, єдина жінка-кандидат, не дала радикальних відповідей на поточні проблеми МОК. Вона зазначила, що потрібно співпрацювати з федераціями, медичними командами та експертами, щоб знайти рішення для захисту жіночої категорії без виключення когось.

Її підхід є досить консервативним щодо трансгендерних спортсменів. Водночас Ковентрі також запропонувала вирішення проблеми нерівності у представленні жінок в керівних структурах, вважаючи, що жінки не повинні бути винятком у світі спорту.

• Хуан Антоніо Самаранч-молодший: Продовження з покращеннями

Самаранч-молодший, віце-президент МОК, хоче продовжити роботу МОК, але з покращеннями. Він похвалив Баха за те, що він впрорався з глобальними кризами, такими як пандемія, і допоміг включити більше жінок в Олімпіаду. Самаранч вважає, що управлінню МОК потрібно швидко адаптуватися до нових викликів, таких як цифрові технології та сталий розвиток.

Він також вважає важливим приймати рішення на основі наукових фактів, особливо щодо участі трансгендерних спортсменів. Цю думку поділяють інші кандидати, але Самаранч-молодший ще більше акцентує увагу на розвитку внутрішніх структур МОК.

• Давид Лаппартьєн: Підтримка країн, що розвиваються

Давид Лаппартьє, президент Міжнародного союзу велосипедистів (UCI), виступив за більш інклюзивний МОК, який надає більше підтримки країнам, що розвиваються. Він запропонував створення регіональних тренувальних центрів в Африці, Латинській Америці та Азії, щоб спортсмени з цих регіонів мали рівні можливості для тренувань, як і ті, що з країн з більшими ресурсами.

Також він акцентував на необхідності розширити програму Олімпійської солідарності, подвоївши її бюджет, щоб бідніші країни мали доступ до належної інфраструктури та тренерів світового рівня. Така увага до підтримки найбільш уразливих країн вирізняє Лаппартьє від інших кандидатів, які більше зосереджуються на глобальному управлінні.

• Лорд Себастьян Коу: Цілісність та добробут спортсменів

Себастьян Коу, президент Світової легкої атлетики, виступив із пропозицією, що зосереджена на цілісності та добробуті спортсменів. Хоча всі кандидати погоджуються щодо важливості збереження чесності в спорті, Коу акцентував увагу на створенні «фінансової подушки» для атлетів, щоб вони отримували підтримку не лише під час своєї кар'єри, але й після її завершення.

Коу також один з небагатьох кандидатів, хто активно підтримує ідею введення грошових призів на Олімпіаді в Парижі, що викликало суперечки серед інших кандидатів, які побоюються, що це може створити нерівність між спортсменами з багатих і бідних країн. Британський кандидат також підкреслив важливість надання меншим спортивним федераціям доступу до тих самих технологій, що й більшим організаціям, що свідчить про його прагнення до глобалізації спорту та рівності.

іes

Фото – Getty Images