Від міжнародних перемог до тренерства: як роки змагань сформували підхід до викладання та наставництва

Олександр Сукманський

У цьому інтерв’ю міжнародна чемпіонка зі спортивних бальних танців, тренерка та суддя Вікторія Антонюк розповідає про досвід, який сформував її професійний шлях, її тренерську філософію та прагнення наставляти й розвивати нове покоління танцюристів.

Ваш шлях привів вас від участі в міжнародних змаганнях до тренерської роботи з новим поколінням танцюристів. Якщо озирнутися назад, що спочатку надихнуло вас професійно займатися бальними танцями?

Танці були частиною мого життя стільки, скільки я себе пам’ятаю. В першу чергу мене привабило унікальне поєднання спорту та мистецтва. Просуваючись у змаганнях і досягаючи власних цілей, я відкрила для себе ще одну пристрасть — допомагати іншим досягати їхніх. З часом мій фокус змістився від прагнення просто здобувати титули до бажання передавати все, чого я навчилася, наступному поколінню танцюристів. Сьогодні тренерство та наставництво приносять мені не менше задоволення, ніж колись участь у змаганнях.

Перемоги на міжнародному рівні вимагають років наполегливої праці. Які моменти вашої змагальної кар’єри найбільше вплинули на те, яким тренером ви є сьогодні?

Я не думаю, що був якийсь один визначальний момент. Для мене значення мав увесь шлях. Кожна перемога, кожна поразка і кожен день тренувань формували мене, не лише як танцівницю, а й як тренера.

Тренування навчили мене дисципліни, терпіння, а також важливості довіри та комунікації з партнером. Кожне змагання ставало ще однією можливістю вчитися та розвиватися.

Кожна перемога підтверджувала, що наполеглива праця приносить результат, а кожна поразка вчила не зупинятися і рухатися далі. Озираючись назад, я бачу свою кар’єру як чашу, наповнену мільйонами маленьких крапель. Кожне тренування, кожне змагання, кожен успіх і кожна невдача додавали до неї ще одну краплю. Разом вони сформували мій досвід, мою філософію і тренера, яким я є сьогодні.

Багато людей бачать медалі, але не бачать роботи, яка за ними стоїть. Які найважливіші уроки ви засвоїли завдяки спортивним бальним танцям?

Спортивні бальні танці навчили мене, що сам шлях так само важливий, як і кінцева мета. Ідеалу неможливо досягти, але прагнення до нього змушує тебе розвиватися щодня. Тож зрештою нас формує не досконалість, а прагнення ставати кращими, ніж ми були раніше.

Як ваш власний досвід міжнародної чемпіонки вплинув на те, як ви сьогодні працюєте з молодими танцюристами?

Мій досвід навчив мене, що хороший тренер — це набагато більше, ніж просто викладач. Потрібно бути наставником, психологом, другом, якому довіряють, а іноді навіть виконувати роль батьківської фігури. Професійний спорт пов’язаний із постійним тиском, і я сама переживала ці емоції. Саме тому я вважаю, що кожен спортсмен потребує не лише технічних рекомендацій, а й розуміння, підтримки та заохочення. Коли танцюристи почуваються впевнено й у безпеці, вони здатні показувати свої найкращі результати.

Кожен танцюрист із часом формує власну тренерську філософію. Які цінності та принципи лежать в основі вашої?

Я вірю в те, що називаю «принципом Прометея»: щоб запалити пристрасть в інших, потрібно насамперед підтримувати власний вогонь. Як тренер, я завжди намагаюся бути прикладом для своїх учнів, постійно навчатися, розвиватися та ділитися цією пристрастю з кожним із них.

Ваші учні досягли вражаючих результатів на змаганнях. У чому, на вашу думку, ключ до того, щоб допомогти танцюристам досягти чемпіонського рівня?

Я вважаю, що головне — допомогти танцюристам по-справжньому закохатися в танець. Коли ти щиро захоплений своєю справою, ти завжди готовий докладати необхідних зусиль. Талант може відкрити двері, але лише пристрасть, дисципліна та послідовність приводять до успіху на чемпіонському рівні.

Ви тренували танцюристів як в Україні, так і у Сполучених Штатах. Які подібності та відмінності ви помітили в методах підготовки та танцювальній культурі?

В Україні існує давня традиція бальних танців і сильна система змагань. Завдяки цьому багато родин добре розуміють, якого рівня відданості, дисципліни та наполегливої праці потребує цей вид спорту, що певною мірою полегшує роботу тренера.

У Сполучених Штатах бальні танці серед дітей усе ще залишаються більш нішевим напрямом. Вони також потребують значних фінансових вкладень, через що довгострокова підготовка до змагань може бути менш доступною для багатьох родин. Як наслідок, бальні танці тут часто сприймаються радше як серйозне хобі, ніж як змагальний вид спорту.

Я вважаю, що обидва підходи мають свої сильні сторони. Моя мета — поєднати дисципліну та високі стандарти української системи підготовки з мотивуючим і підтримувальним середовищем. Водночас я хочу зробити спортивні бальні танці якомога доступнішими для родин із середнім рівнем доходу, адже кожна талановита дитина заслуговує на можливість розвивати свою пристрасть.

Фото: особистий архів Вікторії Антонюк, Desert Classic Dancesport Championships, що проходив 11–14 липня 2024 року в Палм-Спрінгс, Каліфорнія.

Як тренерка та міжнародна суддя, ви бачите бальні танці з двох абсолютно різних перспектив. Як ці дві ролі доповнюють одна одну?

Як суддя, залежно від етапу змагань, ти часто маєш лише від чотирьох до десяти секунд, щоб оцінити пару. За такий короткий проміжок часу можна побачити лише загальну картину — часу на аналіз кожної деталі просто немає. Цей досвід навчив мене зосереджуватися на тому, що справді має значення, та виділяти ключові елементи виступу. Як тренеру, це допомагає мені визначати пріоритетні напрями роботи з моїми учнями, а також порівнювати їхні виступи з виступами конкурентів та танцюристів, яких тренують інші фахівці.

Бальні танці поєднують спортивну майстерність із художньою виразністю. Як ви допомагаєте танцюристам розвивати і технічну досконалість, і здатність передавати емоції на паркеті?

У цьому випадку я повністю погоджуюся з відомим тренером і психологом Руудом Вермеєром, який сказав: «Рух створює емоцію». Глибоке розуміння техніки дає впевненість на паркеті, а розуміння значення кожного руху та жесту дозволяє танцюристам виражати себе артистично.

Якщо дивитися в майбутнє, які цілі ви ставите перед собою щодо своїх учнів, тренерської кар’єри та майбутнього бальних танців?

Як тренер, однією зі своїх найбільших цілей я вважаю підготовку майбутніх переможців Blackpool Dance Festival, а також хочу збільшувати кількість своїх учнів, які здобувають титул чемпіона США.

Щодо майбутнього бальних танців, я хотіла б бачити вищі стандарти тренерської та викладацької роботи, більше розуміння зв’язку між психологією та спортом, кращу підтримку й реабілітацію спортсменів, збереження автентичності бального танцю, його фундаментальної техніки та традицій, а також посилення міжнародної співпраці всередині танцювальної спільноти.