Джокович проти системи: чому тенісисти судяться з ATP і WTA та вимагають змін

Судовий позов, поданий асоціацією PTPA «від імені всієї групи гравців», став несподіваним, але закономірним кроком у напруженій багаторічній дискусії про права професійних тенісистів. Серед основних звинувачень – антиконкурентна практика з боку організаторів турів, неефективний графік змагань та надмірне втручання в особисте життя гравців, включно з обшуками мобільних пристроїв та нічними допінг-тестами.

PTPA – незалежна організація, створена у 2020 році на чолі з Новаком Джоковичем та канадцем Васеком Поспішілом. Від самого початку вона позиціонувала себе як альтернатива ATP і WTA, які, на думку багатьох гравців, більше опікуються інтересами турнірів і спонсорів, ніж самих виконавців на корті. Основна претензія – несправедливий розподіл прибутку від тенісу, особливо на турнірах Великого шолома.

У поданому позові йдеться не лише про гроші. Гравці також виступають проти 11-місячного змагального графіку, який вони називають «нежиттєздатним», і процедури контролю з боку Міжнародного агентства доброчесності в тенісі (ITIA), зокрема нічні візити допінг-офіцерів та вимогу передавати телефони для перевірки.

Хоча Джокович є співзасновником PTPA, його ім’я у списку позивачів наразі не згадується. За словами виконавчого директора асоціації Ахмада Нассара, це було свідоме рішення, щоб уникнути концентрації уваги на одній зірці: 

Серед тих, хто офіційно подав позов, – Поспішіл, Нік Кіргіос, а також ще десятеро гравців.

ATP і WTA відреагували жорстко. ATP звинуватила асоціацію у «дезінформації та прагненні розділити спільноту замість прогресу». У відповідь Нассар натякнув, що PTPA може включити звинувачення в наклеп у подальші юридичні дії.

Тим часом тури вказують на вже здійснені реформи. ATP зазначає, що за останні п’ять років призовий фонд виріс на 70 млн доларів, а в моделі Masters 1000 запроваджено систему розподілу прибутку 50/50 між гравцями і організаторами. WTA також повідомляє про зростання загального фонду на десятки мільйонів доларів. Крім того, були вжиті заходи щодо регулювання часу матчів, центрального вибору м’ячів та створення стабільнішого календаря.

Однак, за словами PTPA, ці кроки – косметичні. Асоціація прагне до фундаментальної зміни моделі управління спортом, щоб гравці мали реальний голос у прийнятті ключових рішень. Зокрема, йдеться про створення коротшого сезону, в якому враховуватиметься фізичне та психологічне навантаження на тенісистів, та стабільні умови на турнірах, включно з однаковими м’ячами і покриттям.

У разі перемоги в суді наслідки можуть бути далекосяжними. Але до цього ще далеко. Процес у США може тривати роками – суд вже призначив федеральну суддю Маргарет Гарнетт. У Британії справа передана до Управління з питань конкуренції та ринків, а в ЄС – до Єврокомісії.

Врегулювання можливе, але тільки за умови політичної волі з обох сторін. За словами Нассара, PTPA готова до діалогу, однак також має ресурс, аби довести справу до кінця в суді. На тлі недавнього розколу в гольфі через створення LIV Tour, теніс має шанс уникнути аналогічного сценарію – але тільки якщо з гравцями справді почнуть рахуватися.