Перемога Кіченок на Вімблдоні, гучне повернення Світоліної та сенсаційний успіх чоловічої збірної

Непростий для України 2023 рік доживає свої останні дні, а XSPORT.ua продовжує підбивати його головні спортивні підсумки. 

Сьогодні поговоримо про український теніс, представники якого традиційно не претендують на якісь неймовірні здобутки всесвітнього масштабу, але все ще здатні видати серію яскравих ігор у рамках якогось з турнірів та піднести вболівальникам приємний сюрприз. У році, що минає, таких сюрпризів, на щастя, вистачало. 

Не Світоліною єдиною 

Останнім часом ми звикли до того, що український теніс – це виключно Еліна Світоліна. Не можна сказати, що це неправда, адже її рівень та досягнення справді суттєво виділяються на тлі решти колег. Навіть цього, неповного у плані ігрової практики року Еліна вкотре підтвердила свій статус тенісистки номер один в Україні та показала, що іншим співвітчизникам до неї ще дуже далеко.  

Однак на тлі 29-річної одеситки успіхи решти наших спортсменів та спортсменок зазвичай залишаються в тіні, і це не зовсім справедливо. 2023 рік вийшов досить яскравим не тільки для першої ракетки країни, але й для інших гравців. Вони вигравали перші титули у кар'єрі, ставали чемпіонами Турнірів Великого шолома та доходили до фіналів тисячників. Більше того, у році, що минає, відзначилася навіть чоловіча збірна України, а таке в нашому тенісі буває вкрай рідко. Тож у цьому підсумковому матеріалі поговоримо про всіх. Але й про Світоліну, звичайно, теж не забудемо. 

Перший індивідуальний титул WTA Марти Костюк

Марта Костюк провела далеко не ідеальний і не найстабільніший рік, проте він приніс їй перший у кар'єрі індивідуальний титул WTA.

На початку березня 39 ракетка світу тріумфувала на турнірі в американському Остіні, здолавши у фіналі росіянку варвару грачову.

Однак повторити щось подібне минулого сезону не вдалося ні до, ні після цієї пам'ятної перемоги.  

Костюк розпочала рік з досить успішного турніру в Аделаїді, де їй вдалося дістатися чвертьфіналу та обіграти по дорозі туди саму Олену Рибакіну. Окремо взяті перемоги над суперницями з гучними іменами у Марти 2023-го були, а ось проходити далеко на серйозних турнірах виходило не дуже. На Australian Open киянка вилетіла у третьому колі, не впоравшись із Джесікою Пегулою. Далі був виліт у третьому колі в Хуахіні та у другому – в Абу-Дабі та Дубаї. Після успішного виступу в Остіні Костюк знову взялася за старе і не пройшла далі за третє коло на жодному з турнірів, у яких брала участь. На Роллан Гарросі програла в першому колі Сабаленка, на Вімблдоні зуміла пройти грізних Саккарі та Бадосу, але потім вилетіла від Кіз, а на US Open у стартовій грі поступилася Рибакиній. 

З сенсаційних перемог Марти у році, що минає, також можна відзначити успіх у протистоянні з Жабер у Пекіні та виграш у Крейчикової на Кубку Біллі Джин Кінг. 

Фінал тисячника для Ангелини Калініної

Ангеліна Калініна цього року також видала один яскравий турнір. На відміну від Марти Костюк, перемогти на ньому не вдалося, однак і турнір у другої ракетки України був значно статуснішим. Вихід у фінал тисячника – завдання набагато складніше, ніж перемога на відносно скромному змаганні WTA 250. На шляху до свого першого та єдиного фіналу сезону в Римі Калініна розібралася з двома росіянками, блінковою та кудерметовою, а також пройшла таких суперниць як Медісон Кіз та Беатріс Хаддад Мая, з якою українка боролася майже чотири години. У фіналі Ангеліна, на жаль, на відмові програла Олені Рибакиній, проте має всі підстави вважати цей травневий турнір дуже успішним для себе.  


Крім свого перформансу в Римі, 28-й номер світового рейтингу особливо нічим не запам'яталася. На жодному з інших турнірів далі третього кола не доходила, на шоломах вилітала від Крейчикової в Австралії (3-тє коло), Паррі – у Франції (1-ше коло), Андреєску – на Вімблдоні (2-ге коло) та Соррібес-Тормо – на US Open (1-ше коло). Натомість Калініна вперше у кар'єрі зіграла за збірну України, вигравши два матчі у рамках протистояння з Нідерландами на Кубку Біллі Джин Кінг. 

Яскравий рік Лесі Цуренко

Від досвідченої Лесі Цуренко вже давно не чекають на якісь надвисокі результати, проте цей рік вона провела на більш ніж гідному рівні. Після швидкого вильоту з Australian Open вже в першому колі 31 ракетка світу дісталася фіналу турніру в Хуахіні, де, на жаль, поступилася китаянці Чжу. Однак це, як виявилося, був лише початок і далеко не останній сильний турнір від Лесі. Українка несподівано успішно виступила на другому мейджорі сезону – Роллан Гаррос, де дісталася четвертого кола, і при цьому на старті турніру пройшла не когось, а десятий номер світового рейтингу Барбору Крейчикову.

До 1/8 фіналу Цуренко дійшла і на Вімблдоні. Тут вона вже не обігравала таких грізних суперниць, але запам'яталася неймовірно довгим тай-брейком у вирішальному сеті поєдинку третього кола проти румунки Богдан, у якому здобула перемогу з рахунком 20:18.


На US Open дійти так далеко вже не вийшло, і Леся покинула мейджор у другому колі. А закінчила 2023 рік третя ракетка України півфіналом хардового турніру в Тунісі в жовтні.  

Історичний успіх Людмили Кіченок

Що не кажи, а перемога на Турнірі Великого шолома – це завжди величезне досягнення, і зовсім не важливо, в якому розряді ця перемога прийшла. Вперше в історії українського тенісу представниця нашої країни стала чемпіонкою Вімблдону. Людмила Кіченок у парі з хорватом Мате Павичем назавжди вписала своє ім'я в історію легендарного турніру, перемігши всіх своїх суперників у міксті. Це був лише другий випадок після тріумфу сестер Бондаренко у парному розряді Australian Open-2008, коли українська тенісистка виграла дорослий мейджор і такі моменти, безумовно, залишаються в пам'яті назавжди.  

Неймовірне повернення Еліни Світоліної

Але жодне з попередніх досягнень за своєю сенсаційністю та ефектністю все ж таки не зрівнятися з фантастичним камбеком Еліни Світоліної. Через рік після народження дитини перша ракетка України повернулася на корт у квітні, і практично одразу почала демонструвати чудові результати. Минулого сезону одеситка встигла виграти свій 17-й індивідуальний титул WTA, тріумфувавши на турнірі у Страсбурзі, повернулася до топ-25 світового рейтингу та отримала від WTA нагороду Повернення року. 

На своєму першому мейджорі сезону, яким став Роллан Гаррос, Еліна сенсаційно дійшла до чвертьфіналу, розібравшись зокрема з дев'ятої сіяної турніру дарією касаткіною. Проте найпам'ятнішим досягненням року, безумовно, став вихід до півфіналу Вімблдону, на шляху до якого Еліна здолала вікторію азаренка та першу ракетку світу Ігу Швьонтек. 

US Open, на жаль, не став для українки настільки успішним, і вона вилетіла вже у третьому колі від Джесіки Пегули. Однак сперечатися з тим, що повернення Світоліної стало однією з найяскравіших подій у всьому світовому тенісі, або, як мінімум, жіночому, практично ніхто не матиме. 

Сенсація від чоловічої збірної України

Наприкінці цього року українців порадувала ще й наша чоловіча збірна, а таке відбувається вкрай нечасто. У протистоянні Першої Світової групи Кубка Девіса синьо-жовті у складі Владислава Орлова, Олексія Крутих, В'ячеслава Бєлінського, Олександра Овчаренка та Іллі Білобородька сенсаційно обіграли сильнішу та іменитішу команду Колумбії (3:):2) і вийшли до кваліфікації фінального турніру.  

В активі жіночої збірної України, до речі, цього року також є перемога над Нідерландами на Кубку Біллі Джин Кінг, але там явним фаворитом протистояння була саме наша команда.  

За підсумками 2023 року можемо сміливо констатувати: український теніс не просто живий, але ще й намагається якщо не процвітати, то, як мінімум, утримувати досить високу планку. Бажаємо, щоб наступного року наші спортсмени та спортсменки підняли її ще вище.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використано фото Getty images