Ще один титул Grand Slam для Кіченок, сенсація від Ястремської та нервова перемога жіночої збірної
5 місяців тому

За кілька днів до того, як 2024 назавжди піде в історію, XSPORT.ua продовжує підбивати його головні спортивні підсумки для нашої країни.
Сьогодні поговоримо про український теніс, представники якого зазвичай не претендують на якісь неймовірні досягнення всесвітнього масштабу, але все ж таки здатні піднести вболівальникам приємний сюрприз, і цього року такі сюрпризи, на щастя, були.
Другий титул Grand Slam для Кіченок

Після перемоги у змішаному парному розряді Вімбддона-2023, цього року вона вперше у кар'єрі підняла над головою трофей турніру великого шолома у дуеті з латвійкою Оленою Остапенко, ставши чемпіонкою US Open.

Крім того, у Людмили та Олени була ще перемога на трав'яному турнірі в Істборні та чвертьфінал Вімблдону. Все це дозволило їм пробитися на Підсумковий турнір в Ер-Ріяді, проте там, на жаль, не склалося: Кіченок та її напарниця програли усі три матчі та не вийшли з групи.
Крім успіхів з Остапенко, у Людмили Кіченок цього року були непогані результати і в парі з сестрою Надією. Зокрема, український сімейний дует дійшов до фіналу ґрунтового турніру в Чарльстоні, а також дістався 1/4 на Олімпійських іграх в Парижі.
Сенсаційний півфінал Australian Open для Ястремської

При цьому їй, як це іноді буває, не дісталася легка сітка: у п'яти з шести своїх матчів українка була аутсайдером, і не зустрілася на кортах Мельбурна з жодною суперницею нижче топ-50 світового рейтингу, а чотири з шести взагалі були з топ -30. Все це не завадило Даяні провести, мабуть, найкращий турнір у своєму житті, яким вона переписала тенісну історію як свою власну, так і країни.

Костюк завжди не вистачало зовсім небагато
Досить непоганий рік провела перша ракетка України Марта Костюк. Вона видала цілу низку як окремих яскравих матчів, так і цілих турнірів, однак у ключові моменти Марті часто не вистачало якихось дрібниць.
Рік розпочався для найрейтинговішої з українок з чвертьфіналу Australian Open, у якому вона у перших двох сетах зуміла дати бій самій Коко Гофф, але у вирішальному третьому, на жаль, не витримала.

Слідом за півфіналом Індіан-Уелса був фінал ґрунтового турніру в Штутгарті, на шляху до якого Марта вибила Гофф і Вондрушову, але у вирішальному поєдинку все ж таки поступилася Рибакіній.

Марта справді видала дуже сильний рік, у якому могла досягти ще більшого. Вона неодноразово підбиралася дуже близько до трофеїв, але так і не змогла до них дотягнутися, що, звичайно, залишало невеликий осад. Проте за підсумками 2024 року можемо констатувати, що українка йде правильною дорогою, і сподіваємося, що всі її головні перемоги ще попереду.
Непогані результати Світоліної

Дуже успішно для Світоліної міг би скластися і Australian Open, але продовжити поєдинок 1/8 проти чешки Носкової завадила травма. Але до свого чвертьфіналу турніру великого шолома Еліна все ж таки дісталася, зробивши це на Вімблдоні.
Рекордне українське представництво на Вімблдоні
Вімблдон-2024 був не найуспішнішим мейджором сезону для українських тенісисток, за винятком Еліни Світоліної. Однак саме на ньому представниці нашої країни встановили одразу два національні рекорди. По-перше, вперше в історії в основній сітці турніру великого шолома виступило одразу вісім українок. По-друге, – п'ятеро з них пройшли в друге коло, що також стало рекордом для нашої країни.
Драматична перемога у матчі Кубка Біллі Джин Кінг

Ще у квітні наша збірна боролася з командою Румунії за вихід у фінальний турнір, але приїхавши на протистояння досить сильним складом зі Світоліною, Цуренко та сестрами Кіченок примудрилася відпустити суперниць з рахунку 2:0 та програти 2:3.
Таким чином, у листопаді довелося боротися вже за збереження місця у світовій групі. Робити це треба було набагато менш зірковій команді: вже без Світоліної та Людмили Кіченок, але з Цуренко, Завацькою, Надією Кіченок, а також Анастасією Соболєвою та Анастасією Лопатою в запасі. Однак і в суперниках цього разу була лише Австрія, яка зовсім не хапає зірок з неба.
Українкам довелося добряче помучитися: першого дня команди обмінялися перемогами, а другий ми почали з поразки, опинившись за крок від вильоту до регіональної групи.
Але нашим рятівником раптово стала Катаріна Завацька, яка спочатку виграла свій одиночний поєдинок, зрівнявши рахунок у протистоянні, а одразу після цього здобула вирішальну перемогу у парі з Надією Кіченок. Це було дуже нервово, проте головне – результат.
Наразі в квітні наступного року збірна України знову зіграє за місце у фінальному турнірі.
Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua
У матеріалі використано фото Getty images