Ще один титул Grand Slam для Кіченок, сенсація від Ястремської та нервова перемога жіночої збірної

За кілька днів до того, як 2024 назавжди піде в історію, XSPORT.ua продовжує підбивати його головні спортивні підсумки для нашої країни. 

Сьогодні поговоримо про український теніс, представники якого зазвичай не претендують на якісь неймовірні досягнення всесвітнього масштабу, але все ж таки здатні піднести вболівальникам приємний сюрприз, і цього року такі сюрпризи, на щастя, були. 

Другий титул Grand Slam для Кіченок

Якщо за підсумками 2023 року на статус найуспішнішої тенісистки України традиційно претендувала Еліна Світоліна, яка сенсаційно зуміла дістатися півфіналу Вімблдона, вибивши в 1/4 першу ракетку світу Ігу Швьонтек, то в 2024 році людиною року в українському тенісі без особливих альтернатив є Людмила Кіченок. 

Після перемоги у змішаному парному розряді Вімбддона-2023, цього року вона вперше у кар'єрі підняла над головою трофей турніру великого шолома у дуеті з латвійкою Оленою Остапенко, ставши чемпіонкою US Open.

Тріумф на американському мейджорі став вишенькою на торті дуже сильного сезону у виконанні україно-латвійської пари. Кіченок та Остапенко розпочали його з перемоги на хардовому турнірі у Брісбені, після чого дійшли до фіналу Australian Open, де програли другим сіяним турніру. 

Крім того, у Людмили та Олени була ще перемога на трав'яному турнірі в Істборні та чвертьфінал Вімблдону. Все це дозволило їм пробитися на Підсумковий турнір в Ер-Ріяді, проте там, на жаль, не склалося: Кіченок та її напарниця програли усі три матчі та не вийшли з групи.

Крім успіхів з Остапенко, у Людмили Кіченок цього року були непогані результати і в парі з сестрою Надією. Зокрема, український сімейний дует дійшов до фіналу ґрунтового турніру в Чарльстоні, а також дістався 1/4 на Олімпійських іграх в Парижі. 

Сенсаційний півфінал Australian Open для Ястремської 

Те, що Даяна Ястремська зробила на Australian open-2024 в черговий раз демонструє, що в тенісі, як і в спорті в цілому, може статися все, що завгодно, і це страшенно чудово. Вона розпочинала турнір з кваліфікації, і стала лише другою в історії АО учасницею відбіркових матчів, якій вдалося дійти до півфіналу.  

При цьому їй, як це іноді буває, не дісталася легка сітка: у п'яти з шести своїх матчів українка була аутсайдером, і не зустрілася на кортах Мельбурна з жодною суперницею нижче топ-50 світового рейтингу, а чотири з шести взагалі були з топ -30. Все це не завадило Даяні провести, мабуть, найкращий турнір у своєму житті, яким вона переписала тенісну історію як свою власну, так і країни.

І в півфінальному матчі проти 15-ї ракетки світу Чжен Ціньвень була зовсім небезнадійною! Здорово почала, зробила ранній брейк, після медичного тайм-ауту ледь не відіграла втрачену в середині партії перевагу, проте все ж таки поступилася, як у першому сеті, так і в другому (4:6; 4:6).

Костюк завжди не вистачало зовсім небагато 

Досить непоганий рік провела перша ракетка України Марта Костюк. Вона видала цілу низку як окремих яскравих матчів, так і цілих турнірів, однак у ключові моменти Марті часто не вистачало якихось дрібниць. 

Рік розпочався для найрейтинговішої з українок з чвертьфіналу Australian Open, у якому вона у перших двох сетах зуміла дати бій самій Коко Гофф, але у вирішальному третьому, на жаль, не витримала.

У фіналі хардового турніру в Сан-Дієго Марта, будучи фавориткою, поступилася британці Кеті Бултер, втративши чудову нагоду здобути другий одиночний титул WTA у дорослій кар'єрі, а на тисячнику в Індіан-Уелсі зупинилася за крок від фіналу, без шансів поступившись Ізі Швьонтек. 

Слідом за півфіналом Індіан-Уелса був фінал ґрунтового турніру в Штутгарті, на шляху до якого Марта вибила Гофф і Вондрушову, але у вирішальному поєдинку все ж таки поступилася Рибакіній. 

Свою драму Костюк пережила і на Олімпіаді в Парижі, у третьому сеті чвертьфіналу якої спочатку врятувалася з рахунку 3:5, відігравши два матчболи, але потім все ж таки поступилася на божевільному тай-брейку, де вже українка вела 5:2, мала свій шанс закривати гру, але все ж таки програла 8:10. 

Марта справді видала дуже сильний рік, у якому могла досягти ще більшого. Вона неодноразово підбиралася дуже близько до трофеїв, але так і не змогла до них дотягнутися, що, звичайно, залишало невеликий осад. Проте за підсумками 2024 року можемо констатувати, що українка йде правильною дорогою, і сподіваємося, що всі її головні перемоги ще попереду. 

Непогані результати Світоліної

Незважаючи на дострокове завершення цього сезону, кілька добрих результатів у ньому були й у Еліни Світоліної. Найкращий з них припав на початок року, коли українка дійшла до фіналу турніру у новозеландському Окленді, програвши там Коко Гофф. 

Дуже успішно для Світоліної міг би скластися і Australian Open, але продовжити поєдинок 1/8 проти чешки Носкової завадила травма. Але до свого чвертьфіналу турніру великого шолома Еліна все ж таки дісталася, зробивши це на Вімблдоні. 

Рекордне українське представництво на Вімблдоні 

Вімблдон-2024 був не найуспішнішим мейджором сезону для українських тенісисток, за винятком Еліни Світоліної. Однак саме на ньому представниці нашої країни встановили одразу два національні рекорди. По-перше, вперше в історії в основній сітці турніру великого шолома виступило одразу вісім українок. По-друге, – п'ятеро з них пройшли в друге коло, що також стало рекордом для нашої країни. 

Драматична перемога у матчі Кубка Біллі Джин Кінг

Під кінець року порадувала вболівальників і збірна України, але порадувала, швидше, результатом, адже припустити, що команда матиме стільки проблем у протистоянні з Австрією, можна було лише у страшному сні.

Ще у квітні наша збірна боролася з командою Румунії за вихід у фінальний турнір, але приїхавши на протистояння досить сильним складом зі Світоліною, Цуренко та сестрами Кіченок примудрилася відпустити суперниць з рахунку 2:0 та програти 2:3.

Таким чином, у листопаді довелося боротися вже за збереження місця у світовій групі. Робити це треба було набагато менш зірковій команді: вже без Світоліної та Людмили Кіченок, але з Цуренко, Завацькою, Надією Кіченок, а також Анастасією Соболєвою та Анастасією Лопатою в запасі. Однак і в суперниках цього разу була лише Австрія, яка зовсім не хапає зірок з неба. 

Українкам довелося добряче помучитися: першого дня команди обмінялися перемогами, а другий ми почали з поразки, опинившись за крок від вильоту до регіональної групи. 

Але нашим рятівником раптово стала Катаріна Завацька, яка спочатку виграла свій одиночний поєдинок, зрівнявши рахунок у протистоянні, а одразу після цього здобула вирішальну перемогу у парі з Надією Кіченок. Це було дуже нервово, проте головне – результат. 

Наразі в квітні наступного року збірна України знову зіграє за місце у фінальному турнірі.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використано фото Getty images