Матч Україна – Англія буде з особливим коментатором. Як працюють перекладачі жестової мови і що для них найважче в футболі

Сьогодні збірна України стартує у відборі на Євро-2024. Матч проти Англії точно збере біля екранів величезну авдиторію. І зокрема його переглядатимуть люди з порушенням слуху.

Раніше вони були обмежені лише картинкою трансляції, змушені самі занурюватися в контекст зустрічі. Зараз же в них є помічник.

Нещодавно на MEGOGO з’явився переклад жестовою мовою у виконанні Олександра Рудика. Його дебют відбувся на матчі Шахтар – Ренн. І, зрозуміло, гру Англія – Україна він пропустити не може.

Перед цим матчем ми попросили його поділитися своєю історією, а також трішки заглибити нас у специфіку роботи на футбольних трансляціях.

---

Я, як і майже 90 відсотків перекладачів жестової мови, народився в сім'ї глухих батьків, тому перекладати почав, мабуть, відтоді, як навчився говорити складнопідрядними реченнями. Потрібно було перекладати батькам, знайомим і знайомим їх знайомих походи до лікарень, ЖКХ, МРЕО і різних державних та недержавних установ. Вже тоді, в зовсім юному віці, зрозумів, наскільки нелегке життя глухих.

Після закінчення школи я подався до педагогічного ВНЗ, де отримав освіту вчителя з фізичного виховання та валеології (це наука про здоров'я і здоровий спосіб життя) – і одразу влаштувався до школи, де навчаються діти, які, як і мої батьки мають порушення слуху.

Займав там одразу чотири посади. Робота в школі приносила величезне задоволення, але, на жаль, – невеликі доходи. А вони тоді були конче необхідні – у мене якраз народилася донька.

Тому довелося звільнитися і шукати кращого життя в столиці. Було багато професій, зараз всі вже й не можу пригадати. Але моє життя кардинально змінив один випадок – я потрапив на ATLAS WEEKEND.

Там на подіумі поруч з головною сценою працювали перекладачі жестової мови. Вони, змінюючи один одного, перекладали майже кожну пісню. І я чітко пам'ятаю як в моїй голові щось наче клацнуло: згадалося, як в дитинстві дивився новини і хотів бути на місці тих дядьків і тітоньок, що махали руками в кутику чорно-білого екрану (про кольоровий телевізор я тоді міг тільки чути). Тоді ще всі їх називали сурдоперекладачами, хоча це, насправді, невірне трактування – правильно говорити «перекладач жестової мови».

Саме в той день пообіцяв собі, що пів року по три рази на день буду працювати над собою, щоб зрозуміти виходить у мене чи ні.

Та, насправді, вже через три місяці обдзвонив і відправив листи всім телеканалам Києва. Просив їх зробити ефіри доступними для людей з порушенням слуху, впровадити жестовий переклад своїх програм.

На один з таких перекладів мене й запросили. А далі сніговою кулею покотилось ефіри за ефіром.

Наступного року я знову був на ATLAS WEEKEND. Але цього разу вже стояв на тій самій сцені і сам перекладав пісні.

Зараз у мене новий виток кар’єри. На MEGOGO разом з командою ми робимо футбольні ефіри зрозумілими і доступними для глухих.

Запрошення перекладати футбольні матчі було неочікуваним, але, зізнаюсь, надзвичайно цікавим.

У мене було достатньо досвіду в перекладацькій діяльності, але ця робота, насправді, виявилася абсолютно новою.

Зважаючи на мій фах, розібратися у футбольних термінах було досить просто. А от по-справжньому складно було підібрати відповідні жести.

Оскільки в Україні ніхто раніше не робив жестовий переклад футбольних матчів, то я звернувся безпосередньо до футбольних фанатів, а також до гравців, які мають порушення слуху. Разом з ними і почав вивчати суто футбольну жестову тематику.

До речі, нашим футболістам з порушенням слуху є чим похизуватися. До прикладу, перемогою на нещодавньому чемпіонаті Європи в Греції.

Загалом, після невеликої підготовки, ми провели спочатку тестовий ефір, а вже далі понеслася робота наживо: емоції радості та печалі, які потрібно перекладати тут і зараз.

Я переживав, що не зможу висидіти на місці півтори години матчу. Ще й сюди варто додати обговорення в студії до та після гри.

Та, на моє здивування, перекладати футбол виявилось надзвичайно цікаво: бадьорий голос коментаторів, їх обізнаність та постійні атаки команд на полі не дають розслабитись.

Щоправда, звісно, в перервах між таймами колега, що сидить поруч, вимикає мою картинку і я швиденько встаю зі стільця, щоб зробити розминку. Без цього ніяк.

До речі, окремо в пам’яті стоїть гра Ренн – Шахтар. Вона разом зі студією, екстра-таймами і серією 11-метрових тривала близько 4 годин. І вони, насправді, пронеслися на одному подиху.

Щодо курйозів, то потрібно піднапружитися, коли трапляються прізвища, зовсім не схожі на українські. Їх доводиться складати по літерам в незвичній для рук послідовності. Можете собі уявити, який складнощів приносять, до прикладу, Jahanbakhsh, Ulreich чи Bitshiabu. Часом здається, що з пальців от-от піде дим.

Однак тут варто уточнити, що футболісти, які подобаються глухій спільноті, швидко отримують жестове ім'я. Тоді не потрібно показувати кожну літеру прізвища, можна просто використати конкретний жест.

Так наприклад Мессі має жестове ім'я «маленький». Коли ж говорять про Роналдіньйо, то я прикладаю вказівний і середній пальці до верхньої губи (імітую його зуби). Якщо торкаюсь вказівним пальцем правої брови, то це Кріштіану Роналду. Просто був час коли він виголив смужку на брові – і це привернуло увагу глухих фанатів.

Ще під час ефірів бувають випадки, коли коментатори в репортажі жартують. І я далеко не завжди можу стримати сміх, часом відверто сміюся. Це, як виявилось, глядачам лише до вподоби.

А ще, якщо ви задумувалися над тим, наскільки людям з порушенням слуху потрібний жестовий переклад матчів, то скажу, що їм, безумовно, цікаво все те, що цікаво й чуючим.

Ми з вами звикли до додаткової інформації від коментаторів, тому що отримуємо її під час кожної гри. А люди з порушенням слуху просто бачать картинку.

І ще, на сам кінець, хотів би трохи спонукнути вас вивчати жестову мову. Ось, декілька прикладів, як вона може стати вам в нагоді: ви зможете спілкуватись під водою чи через зачинене вікно; розмовляти в місці, де багато людей, не підвищуючи голосу; обговорювати фільм в кінотеатрі й не заважати оточуючим.

А також отримаєте змогу познайомитися з великою кількістю чудових людей з порушенням слуху.

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора