Сейчас 1
Вчера 3
Сегодня 9
Завтра 1
Развернуть Свернуть

Син поп-зірки, не грав сам, працював в Еміратах – його не сприймали серйозно. Зараз цей тренер перемагає Мауріціо Саррі

Паскаль Янсен пройшов нетиповий шлях до статусу головного
Син поп-зірки, не грав сам, працював в Еміратах – його не сприймали серйозно. Зараз цей тренер перемагає Мауріціо Саррі
Паскаль Янсен – головний тренер АЗ / Фото - noordhollandsdagblad.nl

Син поп-зірки, який ніколи не грав на професійному рівні. Ось хто обіграв Мауріціо Саррі в плей-оф Ліги конференцій. І Паскаль Янсен спробує й взагалі вибити Лаціо з турніру.

Зазвичай тренерами стають колишні футболісти. Це й зрозуміло: вони знають футбол зсередини, мають досвід роботи з різними наставниками, вміють ладнати з гравцями.

Але, як ви зрозуміли, є й інші, більш нестандартні історії.

Янсен народився в Лондоні. Його тато – нідерландський музикант Ганс Янсен, а мама – англійська співачка Сью Чалонер, зірка 70-х в дуеті Spooky and Sue.

«Я ріс як і будь-яка інша дитина. Принаймні мені так здавалося. Звісно, у них були виступи і вони брали мене з собою, навіть дуже маленьким.

Але для мене це було абсолютно нормально. Я сприймаю свою маму виключно як маму, а не як якусь зірку.

Наш зв’язок з нею надзвичайно тісний. У нас є дещо спільне – ми віддані тому, чим займаємося, пристрасть до справи веде нас впродовж всього життя».

Головний хіт Spooky and Sue:

Пристрасть Янсена – футбол. Проте з ним все ой як непросто. Паскаль так і не став професійним футболістом – жодного матчу в дорослому футболі.

Він був в академіях Аяксу, АЗ, Гарлема, Телстара. Щоб в 14 років потрапити на перегляд в АЗ навіть втік з дому. Та все перекреслив один епізод:

«Я пам’ятаю цей момент дуже добре. Я був вінгером і пройшов когось на швидкості – захисник полетів на мене в підкаті.

В той час у мене часом клинило коліно. І коли я впав, то нога не розгиналася – я спробував її випрямити, однак вона не стала правильно в суглоб. Зовнішній меніск порвався.

Звісно, в 19 років я не хотів закінчувати кар’єру. Але медицина була не на тому рівні, що зараз»,

Але футбол залишався його пристрастю, а тому він поставив собі мету – до 35 років отримати диплом UEFA Pro. Це йому вдалося, хоча все одно не без проблем:

«Я отримав його в сезоні 2006-07, хоча до цього двічі мені відмовляли в ньому. Перший раз я точно не забуду – мені відмовили відразу. Однак мені вистачило розуму запитати у Рінуса Міхельса, хрещеного батька всіх тренерів, в чому мені потрібно додати.

Я почав працювати над цим і, зрештою, домігся свого. Тоді я був наймолодшим, кому вдалося подібне».

Проте перш ніж стати головним тренером АЗ Янсен майже 30 років працював в інших клубах і на інших ролях.

Здебільшого в Нідерландах^ з молоддю чи асистентом головного тренера. Але одного разу його занесло аж на Близький Схід.

В 1970-му Феєноорд став першим нідерландським переможцем Кубка європейських чемпіонів. І в фіналі проти Селтіка його капітаном був Рінус Ісраел. По завершенню кар’єри гравця він почав тренувати. І так вийшло, що Янсен став його асистентом спочатку в Аль-Джазірі, а потім і в Аль-Шабабі.

«Я тоді був на відпочинку в Таїланді. Я не підходив до телефона два тижні, а коли повернувся додому, то переслухав голосову пошту – клуб з Абу-Дабі хотів, щоб я став асистнтом Рінуса Ісраела.

Тоді комп’ютери ще не були такими популярними, так що я відкрив атлас і подивився де взагалі знаходяться Емірати.

В Аль-Джазірі ми були єдиними тренерами, які допрацювали сезон до кінця – всіх інших в чемпіонаті звільнили, деякі клуби змінили тренерів по два рази.

Але потім нас захотів Аль-Шабаб, клуб сина президента ОАЕ, шейх Абу-Дабі. Ми приїхали на зустріч в його палац, там був розкішний прийом.

А потім ми сіли навпроти нього, він подивився на нас – і почав читати газету, заховався за нею. Це тривало довго, час йшов. В один момент Рінус сказав: «Даю йому ще 5 хвилин, потім ми йдемо».

Шейх почав сміятися. Він повернув до нас газету і показав тренера своєї команди: «Його звільнено. Хочете цю роботу?».

Вже через два дні ми тренували в Абу-Дабі. Сезон завершився перемогою в Кубку. Ще й на полі Аль-Джазіри. Красива вийшла пригода».

Після цього робота в академії Вітесса, Спарти Роттердам, з командами U19, U21 ПСВ – і статус асистента головного тренера АЗ.

Спочатку Янсен допомагав Джону ван ден Брому, потім – Арне Слоту. Тоді АЗ навіть ледь не став чемпіоном: у них була рівність очок з Аяксом. Однак через пандемію сезон зупинили, і титул так й не розіграли. А потім Слот почав за спиною у АЗ вести перемовини з Феєноордом.

Так, через 27 років роботи тренером Янсен нарешті сам очолив команду. Ще й не абияку, а претендента на єврокубки.

«Я не очікував цього. Керівництво розповіло мені, що відбулося і запитало чи не хотів би я прийняти команду до кінця сезону.

Мені потрібно було подумати, тому що вже на наступний день був матч з Гронінгером. Зрештою, я вирішив допомогти клубу і скористатися шансом».

Зі Слотом команда не програла жодного з перших 9 матчів сезону в чемпіонаті, виграла останні чотири.

Перший матч Янсена – поразка 1:2. Наступна гра – останній тур групи Ліги Європи. АЗ треба було перемогти Рієку, щоб вийти в плей-оф з квартету з Реалом Сосьєдад і Наполі. Цю гру він також програв.

«Люди не знали, хто я такий, вони були здивовані моїм призначенням. В першому матчі у нас було два вилучення – і ми програли 1:2. В наступному матчі знову червона картка, а потім ми пропустили в самому кінці гри.

Гірше бути не могло. Я не розумів в що вляпався. Того тижня все пішло не так, як мало.

Але ж я два з половиною роки був з цією командою, я знав, на що вони здатні. А тут ці два удари за один тиждень.

Я сів в кабінеті, добре все обдумав, зранку прийшов на сніданок до команди і сказав речі, які нам потрібно покращити. І ми взялися за роботу».

Той сезон АЗ закінчив третім. Вище вони не підіймалися з сезону 2008/09, коли востаннє ставали чемпіонами.

В наступній кампанії Янсен все ж вийшов в плей-оф єврокубку – Ліги конференцій. А зараз зробив значний крок до того, аби пробитися в чвертьфінал турніру – спочатку виграв групу з Дніпром-1, а тепер в першому матчі 1/8 обіграв Лаціо Мауріціо Саррі.

«Я 27 років набирався різноманітного досвіду, перш ніж стати головним тренером. Люди часто судять надто швидко, тому що у мене немає 200 чи 300 матчів в професіоналах. Але я знаю через що пройшов, щоб дістатися до цієї точки».

Раніше казали, що це просто синок поп-зірки, який ніколи й не грав у футбол. Зараз думка про Паскаля Янсена кардинально інша. До першого місця чемпіонату Нідерландів йому всього 5 очок.

Сергій Лук'яненко

Telegram-канал автора

Сергій Лук'яненко
Рейтинг:
(Голосов: 1)

Комментарии 0

Войти
Оставлять комментарии на сайте разрешается только при соблюдении правил.

Букмекер месяца