22:00
live
Информационный марафон
23:50
Баскетбол. Еврокубок. Прометей - Ратиофарм Ульм

«Я был неправ. Но сейчас все изменилось окончательно». Олег Верняєв – приклад того, що український спорт прозрів

Після 2014 року багато хто не помічав, що росіяни нам зовсім не друзі
«Я был неправ. Но сейчас все изменилось окончательно». Олег Верняєв – приклад того, що український спорт прозрів
Олег Верняєв з чомусь мовчазними з початку війни Нікітой Нагорним і Артуром Далалояном / Фото - y THOMAS KIENZLE/AFP via Getty Images

Олімпійський чемпіон в спортивній гімнастиці Олег Верняєв після початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну переглянув своє ставлення до дружби з російськими спортсменами.

В кінці квітня Верняєв звернув увагу на Максима Василенка, який раніше представляв Україну на міжнародних змаганнях, а зараз просить врятувати Херсон від українських ракет. Особисте ставлення автора тексту до таких людей – у них вавка в голові.

Та все ж варто відзначити, що ця історія отримала продовження. За повідомленнями в ЗМІ, ту сторіз Василенко з Instagram видалив, а натомість вколов Верняєва. Мовою оригіналу зі збереженням пунктуації там було написано таке:

«Воздержусь от комментариев по поводу поздравления российской команды с ОИ в Японии а также совместных фотографий и близкого общения.

А вот героическое вступление в ряды защитников страны после ухода российских войск из Киевской области, я отмечу… Ну это же не пиар, верно?»

Текст супроводжувався знімком екрану з привітанням Верняєва російської команди з перемогою на Олімпійських іграх в Токіо-2020.

Верняєв відреагував на це все в фанатській групі української спортивної гімнастики, подальший текст базується на повідомленнях саме звідти. Мені видається, що немає нічого аморального в тому, аби підіймати переписку з загальнодоступної спільноти. Все ж, це не особисті повідомлення.

Так от, чемпіон ОІ-2016 відповів, що «человек не знает разницы до и сейчас», даючи зрозуміти, що 24 лютого стало для нього точкою неповернення. А після цього поділився ще однією «сторіз» Василенка з Instagram з наступним текстом:

«Жду от украинских СМИ заголовок «Экс-спортсмен сборной страны разоблачил олимпийского чемпиона в предательстве». Глядя на цитату «Верняев разоблачил предателя», сразу возникает интерес, как происходило следствие по отношению меня?

Помойные СМИ пишут только в пользу избранных».

На подібні заголовки, очевидно, розраховувати йому не варто. Хочеться просто запитати чи літали якісь ракети до вторгнення росії на територію України? Але помийні спортсменки пишуть тільки те, що диктує їм вавка в голові…

Тим паче, після цього Верняєв поділився повідомленням з особистої переписки з Василенком:

«Услышал тебя… на беду всем чертям будет, когда я приеду, лично с каждым буду разговаривать, как это и делали Сартинский и Надюк с ребятами, которые их запугивали и настраивали против нас…»

Про другу частину повідомлення нічого сказати не можу, але з першою все зрозуміло.

Проте все ж, як би Василенко не старався піти подалі від адекватних думок, одну важливу тему він все ж зачепив. І на неї звернули увагу інші уболівальники, які запитали у Верняєва:

«А на Донбасі війну в 2014-му хто розв'язав, чи «это другое»?»

Скомпонована з різних повідомлень відповідь Верняєва виглядає так:

«Это мне упрек? росия. Я не буду оправдываться [чому спілкувався з росіянами], я понимаю, что был не прав. Но сейчас все изменилось окончательно.

Просто моя политика помогать стране, а там [у вавці Василенка] политика ждать спасения от руських».

На питання чи хоч хтось з раніше таких дружніх росіян писав Верняєву в особисті повідомлення після початку війни відповідь наступна:

«Нет. Был один звонок после моих постов. Мы поговорили, но общего мнения не нашли. И все».

Ми намагалися запросити Верняєва на ефір «Разом до перемоги!», однак відповіді так і не отримали. Проте інший гімнаст збірної України Владислав Грико розповів, що незважаючи на доволі тісне спілкування з російськими гімнастами, вони, замість того, щоб виступити проти війни з народом, котрий раніше називали братським, мовчать.

Хоча ні, у себе в Instagram всі ці накачані та такі мужні Далалояни, Нагорні й Белявські, підтиснувши хвости, просять перейти до себе в Telegram, шкодують через те, що їх чомусь відсторонили від міжнародних змагань і радіють можливості виступити на чемпіонаті росії.

Війна – це тотальний жах. Через неї ми втратили надто багато наших співвітчизників і, на жаль, втратимо ще багатьох…

Та цією дорогою ціною нарешті відрилися очі багатьом нашим спортсменам. Олімпійський чемпіон Олександр Абраменко раніше обіймався з росіянами, а зараз заявив, що у них більше немає права називати нас братнім народом; Леся Цуренко їздила на Кубок Кремля, а тепер щиросердно вибачається перед українцями; Олексію Торохтію соромно, що він не перейшов на українську ще в 2014 році, коли від бомбардування загинув його батько.

Олег Верняєв – ще один приклад того, що українці визнають свої помилки. Шкода, що для цього деякі наші міста і села мали зрівняти з землею, а не одну сотню людей закатувати.

24 лютого – день, коли Україна почала виборювати справжню незалежність. Не лише для територій, а і, що не менш важливо, в думках людей. 

Сергей Лукьяненко
Рейтинг:
(Голосов: 5)

Комментарии 0

Войти
Оставлять комментарии на сайте разрешается только при соблюдении правил.

X-Video: