Рижикова: «Почула перший вибух і подумала: «Та ні, сучасний світ, не може такого бути»

Легкоатлетка Анна Рижикова розповіла, яким було її 24 лютого:

Ще 23 лютого я була на зборах в Сумах. Ввели тоді надзвичайний стан і скасували чемпіонат України, який мав відбутися через два дні. І цього ж дня я з певною тривогою поїхала додому. Відчувала, що мені потрібно додому саме цього дня, хоча могла там переночувати і поїхати наступного ранку. Приїхала 23-го ввечері додому і трохи заспокоїлась. А зранку прокинулася від вибухів і не повірила в це. Почула перший вибух і подумала – «Та ні», почула другий і теж з думками – «та ні, сучасний світ, не може такого бути. Якась покришка вибухнула чи щось впало. Не може бути…». У нічній тиші було дуже чутно, хоча вибухи були далеко від мого дому. Але ми чули з чоловіком.

Перший тиждень був страх, але ми не збирались нікуди виїжджати. Просто були в очікуванні. Про спорт навіть не думали. Я вирішила, що це на той момент не важливо. Треба боротися за життя, бо багато друзів було поруч із кордоном – у Сумах, Харкові. Ми були постійно на телефонах, бо ніхто не знав чого очікувати. Постійно зідзвонювались і дізнавалися, чи все у порядку. Так провели десь тиждень. Потім друзі почали виїжджати з «гарячіших» місць – вони залишались у нас на ніч. Допомагали їм чим могли, і вони пересувались далі на захід України.

Десь через два тижні після початку війни я вийшла на вулицю – просто побігати. Я вже так погано себе почувала і була гарна погода, тому вийшла і біг мене заспокоїв. Думала, що треба рухатись, якщо навіть кар’єра не буде продовжуватись. Навіть для покращення свого стану, щоб розібратися з емоціями і головою своєю, треба було тренуватись. Мені надходили повідомлення від мого спонсора Nike: «Ми допоможемо, вибирайся. Виїжджай з сім’єю».

Багато повідомлень надходило від моїх європейських суперниць на доріжці, але поза нею ми подруги. Вони писали, що у них є вільний будинок, вільна квартира, вільна кімната… «Тільки виїжджай, тільки будь в безпеці». Це була приємна підтримка. Уже наприкінці березня ми вирішили, що треба продовжувати кар’єру. Зібралися групою спортсменів і поїхали на закордонний збір. Так почалася дорога до змагань.

Я стежила за новинами, але коли навіть усі дипломати покинули Київ, я думала: «Та ну, не може бути. Сучасний світ, як таке може бути. Точно нічого не буде. Вони там пересидять кілька днів і повернуться. Це все якісь політичні розбірки. Не може бути війни» – я до кінця не вірила. Була дуже розгублена, коли все це почалося.

Нагадаємо, що Рижикова з найкращим результатом сезону взяла медаль Діамантової ліги в Стокгольмі.