Багатскіс: «Я дуже радий через ці дві перемоги»

більше 2 років тому

XSport image preview

Головний тренер збірної України Айнарс Багатскіс в інтерв’ю пресслужбі ФБУ висловися про перемоги у двох матчах відбору на чемпіонат світу-2023 проти Нідерландів та Ісландії.

«Я дуже радий за ці дві перемоги. Повірте, перед матчами були дуже великі побоювання і, забігаючи вперед, хочу сказати, що найголовнішими в цьому вікні були саме перемоги. Були проблеми щодо ігрової практики гравців збірної у клубах і важливо враховувати те, на яких ролях їх використовують. Войналович, наприклад, взагалі не грає на позиції третього номера в своєму клубі, а грає на позиціях 4-5.

Нічого нового не скажу, але баскетбол починається з болхендрелів. Ми втратили Санона та Ковляра через травми, Зотов не долікував свою травму. Я боявся що, щось може статися з Сидоровим та Лукашовим, адже ми залишилися з двома маленькими. Саме тому ми запросили Тиртишника, йому окрема подяка – він реально допоміг команді.

Важливий і фактор тренованості: якщо в гравця немає регулярної ігрової практики і його ноги не звикли до відповідних навантажень, то головне було не перенавантажити команду за ці чотири тренування. Деякі гравці казали, що тренувань було забагато, але, як на мене, це були курортні тренування. Ми хотіли відновити взаємопорозуміння, обрати, що ми граємо в конкретних іграх, пригадати старе та додати нове. І те що було задумано, спрацювало на 100%.

Я радий, що ми більш-менш добре підготували команду, але мені дуже шкода Дениса Лукашова, який відверто отримав перенавантаження в ігровому плані. Ще хотів би відзначити, що ми достойно замінили Сидорова, коли він отримав травму. Моментами допомагав Тиртишник, моментами Ткаченко та Липовий.

Це були два різних матчі. Хтось скаже, що в Нідерландах нам було легко, але це так лише тому що ми добре грали і добре влучали. Така гра деморалізує будь-якого суперника. Але чого нічого не говорять про те, що іспанці мучилися з Нідерландами весь матч і виграли лише 12 очок? Але це риторичне питання.

Ісландці самі втратили перемогу з Грузією вдома і в Ригу приїхали злі. Ми пам’ятали, що вони зробили з нами в Рейк’явіку, але та поразка була на нашій совісті. Головне було позбутися втрат, краще відзахищатися в ранньому нападі та зупинити Фрідріксона. По тактиці, я вважаю, що ми зіграли на 5 з 5, адже Фрідріксона зʼїли. І враховуючи всі ці складнощі, враховуючи всі побоювання перед вікном, я вважаю, що ми з честю вийшли з ситуації.

Щодо українських експертів, вперше за довгий час мені цікаво було подивитися на те, як деякі провідні пишучі баскетбольні фахівці розуміють ситуацію в збірній, ситуацію навколо команди, ситуацію з гравцями. І, якщо чесно, я нічого нового не побачив: сказали, що всі ми невдахи, ніхто грати не вміє, а тактики не було. Це не здивувало, ані мене, ані будь-кого іншого, адже експерт, який пише, пише добре тільки про одного тренера та тільки про одну команду. Всі в Україні це добре знають, сміються, але він продовжує це робити. Ось цього мені хотілося торкнутися окремо.

У нас залишаються шанси, тож ми маємо зробити все що залежить від нас, а потім вже будемо дивитися на результати інших суперників».

Про гру В’ячеслава Кравцова.

«Ми багато спілкувалися з Кравцовим і він один з тих гравців, які розуміють, що їм говорять, коли мова йде про кадрові рішення. Можливо, десь у глибині душі не погоджується, як це часто буває у сильних гравців, але він завжди попри будь-яку ситуацію готовий бути в збірній. Те, як він зіграв ці два матчі за збірну… Ось що означає ігрова практика. Навіть незважаючи на те, що він грає у третьому іспанському дивізіоні, він дуже мотивований. Баскетболіст може грати добре тільки якщо він мотивований і дуже хоче грати за збірну, тому і грає добре. Після матчу мені сказали, що йому трохи не вистачає до рекорда результативності, тож я вважаю, що ми маємо зробити все, щоб він його побив. Баскетбол змінюється, гравці змінюються, а рекорди залишаються».

Про те, чим компенсували выдсутність частини основних гравців.

«Тут можна відзначити декілька причин. По-перше, з усіма гравцями, які зараз у збірній, я вже працював раніше. Хлопці були або кандидатами до збірної, або на зборах працювали, або ми перетиналися у клубі. Основи роботи та тактики всі знали, плюс всі були дуже мотивовані. Я завжди вважаю, що найголовніше, щоб гравець міг довести самому собі, що він може грати, а не ображатися на тренера за те, що його не використовують. Плюс атмосфера, командна хімія були чудовими. Я не вважаю, що за 4-5 днів можливо вигадати щось неймовірне та гарантовано виграти матч. Успіх вибудовується з багатьох факторів і взаєморозуміння – це один з найголовніших. Неприємно, що отримали травми Ілля Сидоров та Іван Ткаченко, шкода, що Лукашов переграв, але я хочу подякувати команді за роботу».

Про складність підлаштування гравців під нову роль в національній команді.

«Це краще спитати у гравців. Войналович у мене в «Київ-Баскеті» грав третього номера, Липовий, як на мене, як боллхендлер, має більше грати другого-третього номерів. У «Прометеї» я бачив, як він в атаці закривав позицію центрового. Але я не бачу в цьому проблеми, адже це більше залежить від IQ гравця, його вміння підлаштуватися під окрему ситуацію. Сучасний баскетбол такий, що чим вище рівень гравця, тим більше позицій він може закрити. Для мене це ніколи не було проблемою – я бачу гравців, як я бачу. Я радий за хлопців, які і до цього краще грали в збірній, ніж у клубах. Вважаю, що тренери в клубах могли б подивитися, як можна використовувати своїх баскетболістів».

Про заключні матчі кваліфікації.

«Я вже давно спокійно ставлюся до таких ситуацій. Я буду турбуватися лише про те, що я насправді можу змінити. Головне, щоб гравці отримували ігровий час, практику та відчували ігровий ритм. А коли прийде час, треба буде обрати найкращих і готуватися до матчів проти Італії та Нідерландів. У мене є спокій».

Нагадаємо, ми раніше розповіли, що потрібно збірній України для попадання на чемпіонат світу.