Харлан: «Ми повинні змагатися, тому що якщо зупинитися, то не буде взагалі життя»

«Ми можемо боротися в командних змаганнях на міжнародних стартах, але для мене це якось на половинку. У нас не командний вид спорту як баскетбол або гандбол. Ми – фехтування, їдемо на особисті змагання, а також на командні. Це потрібно звикнути до системи, яка буде, якщо будемо їздити на змагання. Не знаю, як я буду думати, як себе вести, тому що зараз дуже важко щось вирішувати. Все змінюється щодня, як і мій стан».

«російських і білорусів для мене не існує. Всі знають, хто вони, ми це знаємо і вони самі. Якщо я з ними перетнуся десь – їх для мене не існує. Вони не гідні... Те, що зараз робиться – це ще гірше для них, тому що бачить весь світ. По-перше, вони не повинні бути на змаганнях, але якщо система все ж для них вироблена, це вже так є. Ми не можемо боротися, вже так вийшло, що їх допустили. Ми повинні розвиватися також, тому що якщо зупинитися, то не буде взагалі життя».