Харлан – про медаль Олімпіади: «Я знаю, що я дуже цьому радію – що принесла хорошу новину для хлопців та дівчат на передовій»
11 місяців тому
П’ятиразова призерка Олімпійських ігор Ольга Харлан
прокоментувала завоювання бронзи Парижу-2024:
Я не знаю. Чесно, я ще не розумію, що сталося. Я не розумію, де я. Я розумію, що я на Олімпіаді. Я відчувала весь мандраж. Я відчувала весь жах, який був перед змаганнями. Я все ще відчувала. Я дуже сподівалася. Я боялася, можу так сказати, що я програю перший бій, як було в Токіо. Тому, що є такі страхи, травми, які проходять. У мене травма просто після Токіо. І я проходжу через неї. І це доводить те, що... Це просто показує, що я українка, от і все. Я сильна. Те, що я зараз робила, я навіть не можу пояснити.
Про півфінал:
Я весь сезон з нею не можу. Це тиснуло, звісно. Вона дуже сильна спортсменка. Саме цікаве, що я це розумію. Коли я розумію, я ставлю з собою на одну планку. А сьогодні вона сильніша. Хто з них переможе, я не знаю. Кожна з них заслуговує цього, як і я заслуговую. Кожна з нас заслуговує. Але я думаю, вони там розберуться. А я заберу свою медаль і піду.
Про атмосферу на Олімпіаді у Парижі:
Знаєте, був чемпіонат світу в Парижі 2010 році. Тут саме. І не було такого. Тобто, я коли прийшла в перший день сюди, я офігіла, якщо можна сказати так. Я от так стала, думаю: «Що це таке? Люди, ви що робите?». У нас такої організації ніколи не було. І це тиснуло дуже сильно.
Про відчуття після завоювання медалі:
Я трошки шокована. Я не можу навіть пояснити сильно, що я відчуваю. Я знаю одне, що я дуже цьому радію. Мабуть, що за нашу країну. Що я принесла якусь хорошу новину для хлопців на передовій. Бо там багато їх. Хто дивиться, хто мене знає. Я після Мілана стільки хлопців знала. О, я зараз плакати буду, Боже. Хлопчики та дівчата, які нас захищають, це для вас, по-перше. Я хочу сказати про тих атлетів, які не змогли сюди приїхати. Тому що їх вбила росія. Безжалісно. І я присвячую це все їм. Також я присвячую це своїй родині. Дуже шкода, що моя бабуся і дідусь не змогли це побачити. Тому що вони пішли від мене рік тому. І я думаю, що вони зараз зі мною, дуже мною пишаються. Я подзвоню своїй бабусі. Тату, я не знаю. Мама, сестра, Тимофій були тут. І це мої талісмани. Тому що вони були на трьох олімпіадах зі мною. Мама була в Лондоні. Мама і Таня були в Ріо. І тут. Тобто я з медаллю.
Поділитись