Блогер: «Повна дизмораль на полі: фірмова помилка Батагова, Ванат не вийшов на матч»

Перший тайм Україна розпочала без сюрпризів у складі – до гри повернувся Крупський, а загалом усе очікувано. При початку атак із м’ячем працювали переважно Ярмолюк або Очеретько, адже Рубчинського вважали найслабшою ланкою – він у першій лінії захисту поруч із Ванатом. Батагов згадує молодість та привозить, нам поки щастить. Від початку проглядалася стратегія – швидке просування м’яча на чужу половину, і це давало ефект на фоні суперника з дорослої збірної.

Команда виглядала добре підготовленою до суперника, а Очеретько все більше брав на себе роль Судакова, чим більше, тим помітніша залежність команди від його вдалих та невдалих дій. Унаї не обманював, на 0:0 точно не грають, бо швидко розлучалися із мʼячем, принаймні у першому таймі, на власній половині ніхто не перетримував.

Першого разу Батагову було мало, все ж догрався до фірмової помилки, таке враження, що капітанська повʼязка проклята, попри гайп у ЗМІ, Арсен лишається тим самим Арсеном, яким його памʼятає УПЛ. Коли Нідерланди стали грати по рахунку, Україні стало значно складніше створювати моменти.

На старті другого тайму збірна України продемонструвала намір відігратися – ми більше володіли м’ячем, однак відчувалося, що до другого голу в наші ворота шанси ще будуть, потім вже ні. На жаль, це сталося раніше: Михавко не був готовий ні перекрити пасову лінію, ні змагатися в швидкості. Далі пощастило, Батагов ледь не влаштовує собі бенефіс джетлаг-Бондаря, фол свистять.

Повна дизмораль на полі, Нещерет рятує від погрому. Що Ванат емоційно не тут було помітно задовго до 66 хвилини, ще в першому таймі, що Рубчинський зайвий – ще в першому таймі першої гри. Але немає альтернативи. Ніхто не виглядає крутим увесь турнір, Бражко самоусунувся, Ванат на останній матч ментально не вийшов взагалі, вийшла його пох**стична версія, Очеретько чемпіонат почав, як Бог, але два наступні поєдинки провів на рівні не вище середнього гравця УПЛ. Матч демонструє чому ми там, де ми є: три гри за тиждень не тягне ніхто, хіба Ярмолюк.

Вилучення Рігера додало ще хвилин агонії, хоча Вʼюнник цілком би міг і підрізати головою, але інтрига не воскресла. Ми хороша збірна, але ми слабкий набір індивідуальностей, доки є порядок, то ми конкурентні, щойно доходить до епізодів, де потрібно демонструвати індивідуальну якість – зливаємося, сумно.

Михайло Смоловий