Епіцентр не платить іспанським легіонерам більше, ніж українцям

Мені не принциповий іспанський вектор. Приїхали першими до нас центральний захисник Ніль і Хоакін. Хоакін грав у «Санта-Коломі» в Андоррі, Ніль – у 3-му чи 4-му іспанському дивізіоні. Щоб ви розуміли, вони приїхали на перегляд до нас.

Відверто вам скажу, фінансові умови в них – на рівні наших футболістів. Але що мені кинулося в очі з першого дня – це ставлення цих хлопців до справи, професіоналізм, ставлення до всього – до гри, до тренувань. У тренувальному процесі вони є прикладом для наших футболістів.

В нас є хлопець, третій воротар, який розмовляє іспанською. Я часто кажу йому: «Не перекладай». Я просто кажу: «Хлопці, дивіться: ось приклад, як треба працювати». Вони приїхали до нас заробляти гроші, але як вони ставляться до справи. Найголовніше, коли в мене розмова з ними, вони кажуть, що ніколи про гроші не думають – це дійсно так. Ментальність зовсім інша.

Ви кажете, іспанський вектор. Найбільша перевага цих футболістів знаєте в чому? В одному – робота з м’ячем у будь-якій ситуації. Коли ми грали товариські зустрічі в міжсезоння, нам казали: «Понавозили цих глухонімих іспанців». А потім ті самі люди: «Нічого собі!»

Це дуже важливі футболісти для нашої команди. Вони нам дають поштовх у професіоналізмі для наших футболістів. Ніби, в нас теж за українськими мірками непогані футболісти, але вони програють конкуренцію.

Що мені хотілося б як тренеру? Хоакін працює на одному фланзі – мені хотілося б, щоб і на іншому фланзі було так само. Якщо обидва фланги так працюватимуть – ще цікавіше буде.

Сергій Нагорняк