Паре Зінченко-Малиновський немає місця в стартовому складі збірної України Петракова

збірна України провела товариський матч з Чехією ( 1: 1 ) і знову зіграла внічию – нам вже не звикати. Як і до того, що пропускаємо на останніх секундах.

Огляд матчу Чехія – Україна ( 1: 1 )

У кожному з трьох матчів цього циклу Петраков вибирав одну схему і не експериментував. Це розстановка 3-4-3, по якій, здається, Україна тепер буде грати найближчим часом ( якщо, звичайно, Петракова не знімуть з посади ).

Схема досить ефективна проти топ-команд ( навіть Шевченко іноді застосовував її з суперниками вище класом ), але сумнівно проявила себе з Казахстаном і Чехією ( часті провали в обороні були як в першому, так і особливо в другому матчі ). Можливо, тільки по матчу з Чехією судити не варто, адже « синьо-жовті » грали практично резервним складом. Але сценарій цього товарняка в другій половині другого тайму був схожий на те, що ми бачили з Казахстаном.

У матчі з Чехією дебютувало відразу 5 українських футболістів: Качараба, Булеца, Кочергін, Сирота і Корнієнко. Крім них, наставник перевірив і інших виконавців найближчого резерву, які дебютували раніше ( в старті також вийшли Сікан, Макаренко, Зубков ). З 19-ти заявлених на цю гру тільки троє футболістів не зіграли з Чехією жодної хвилини: Караваєв, Конопля і Різник.

На жаль, гра з Чехією показала, що у збірної України немає міцного резерву і бажаної глибини складу. Жоден з резервістів, які вчора отримали свій шанс, не показав, що за якісь якості все ж заслуговує на увагу головного тренера і його перегляду позицій в стартовому складі. Ви запитаєте, а як же Корнієнко? Так, Віктор забив класний м'яч. Але це майже все, чим він запам'ятався на поле. Все ж на цій позиції у України є і Міколенко, і Соболь, які сильніше.

Збірна України стала грати в атаці значно жвавіше з виходом ключових гравців – Шапаренко і Яремчука в другому таймі. Це ще одне підтвердження того, що на резерв сподіватися не варто.

А тепер про приємне. На матч нашої команди в Пльзені прийшло дуже багато українських уболівальників. Порахувати їх ми не змогли, але вони постійно нагадували про себе з трибун.

Всі атаки збірної України супроводжувалися оваціями, а також неодноразово ми чули « Україна, Україна! » по ходу всієї зустрічі.

Підтвердження цього – слова голкіпера збірної України Дениса Бойко:

« Якщо чесно, мені здалося, що наших уболівальників було більше, ніж всіх інших присутніх на стадіоні. Була непогана підтримка і з боку чеської публіки, але наші вболівальники, звичайно, величезне їм спасибі, що прийшли на стадіон і підтримали нашу команду ».

Один з найбільш позитивних підсумків всього збору – у нас на правому фланзі з'явився якісний вінгбек ( або латераль, як вам завгодно ) Олександр Тимчик.

Тепер уже Караваєву варто задуматися ( не тільки через провали проти Казахстану ). У Тимчика неймовірна швидкість, а також він вміє швидко приймати рішення, маючи при цьому пристойну фізику. Саме Тимчик віддав гольову передачу на Корнієнко в грі з Чехією.

відмінно Тимчик зіграв і проти Франції. Він і Шапаренко – нові обличчя в збірній України при Петракова. Можна навіть сказати, що нові лідери. Темчик провів два класних матчу проти різнопланових команд і відмінно вписується в схему Петракова на позицію вінгбека, а Шапаренко був головним креативщиком проти Франції і значно загострив гру, вийшовши на заміну в поєдинку з Чехією.

Не виключений варіант, що саме ці двоє тепер займуть свої місця в основному складі. А пари Зінченко-Малиновський зовсім не буде в старті, адже в схемі Петракова тільки два гравці знаходяться в центральній осі, і один з них – опорник, а другий – Шапаренко.

Рахунок абсолютно не відображує того, що відбувалося на поле. Збірна Чехії тиснула нас протягом усього матчу, а також упустила безліч стовідсоткових моментів.

Статистика матчу Чехія – Україна ( 1: 1 )

Як бачимо, колосальна перевага по ударам.

Показовий момент: за кількістю атак чехи не сильно обійшли українців ( 88 проти 75 ), але тут важливий фактор саме небезпечних атак. Тут вже перевага величезна, 70 проти 39. Це – один з ключових показників якості атак збірної України в цьому матчі; якісного, а не кількісної переваги суперника над нами. А також це свідчить про рівень резервістів, яких вчора на поле була більшість.

Варто відзначити ще один важливий момент. Помилку, яку Петраков допускає в другому матчі, і яка вдруге вилазить боком.

З Чехією партнером Зінченко в центрі поля ( опорним хавбеком ) був Макаренко, а з Казахстаном – Сидорчук. У другому таймі в ці двох матчах ( з казахами це сталося на 75-й, з Чехією – на 56-й хвилині ) Петраков знімає єдиного чистого опорника і випускає на поле Шапаренко. Зінченко на поле залишається. І в першому, і в другому матчах ми пропускаємо на останніх секундах, а з Чехією ще й отримали на свої ворота пристойний штурм, ніби грали проти топ-збірної.

Петраков вносить дисбаланс в центр поля збірної України подібною заміною, адже втрачається якийсь сполучний елемент між захистом і атакою. Набагато логічніше було б прибрати з поля Зінченко ( Шапаренко діє набагато креативніше Олександра, який вже переучений на латераля у Гвардіоли ), а не опорного півзахисника.

Ось і отримуємо, що в збірній України Петракова немає місця ні для Зінченка, ні для Малиновського. Хіба що Петраков буде задіяти Зінченко там, де Олександр грає в « Ман Сіті » – на позиції вінгбека. Але це також малоймовірно, адже на цій позиції є Міколенко, Соболь, а тепер уже і Корнієнко.

Що стосується Малиновського, то Руслан зараз явно не в формі і програє конкуренцію на позиції і Буяльскому, і Шапаренко.

Якою буде нова збірна України при Петракова в наступних матчах? Дуже цікаво. У тренера купа роботи, як і часу для роздумів. Перспективи у цієї команди є, але немає глибини складу, помінялися лідери, а також поки що немає розуміння, як грати проти нетопових команд. Чекаємо жовтня, коли потрібно буде перемагати в ключових матчах відбору на ЧС-2022 - у Фінляндії та Боснії і Герцеговини.