«Я не визнаю моди»: 10 відомих цитат Валерія Лобановського

Михайло Цирук

Рівно 87 років тому народилася одна з найзнаковіших та найвидатніших постатей в історії українського футболу. Ставитися до фактичної “канонізації” Валерія Васильовича Лобановського, до його політичних поглядів та загалом до його геніальності можна по-різному, і якщо хтось захоче піддати її сумнівам, то, мабуть, зможе знайти для цього аргументи, і деякі з них навіть будуть слушними.

Проте не визнавати, що він був топом свого часу, просто неможливо. З імʼям Лобановського повʼязані найбільші успіхи в історії київського Динамо, які сьогодні українському футболу можуть лише снитися. Він побудував команду, з якою, нехай і не так довго, але доводилося рахуватися світовим грандам, і саме Валерій Васильович був останнім тренером в історії українського футболу, за якого перемоги над Барселоною чи Реалом не були чимось заобрійним та зовсім нереальним.

Звичайно, зараз своїми методами Лобановський, який чи не першим у світі став показувати, як фізичною готовністю команди можна бити клас, нікого б не здивував, але ж і порівнювати футбол майже 30 років тому і зараз - абсолютно марна справа. У сьогоднішньому футболі й Пеле з Марадоною цілком могли б сидіти на лаві запасних, але ж це не скасовує їхньої геніальності.

Тож якщо Лобановський і не був генієм, то точно великим майстром, спадщиною якого користувалися майстри наступних поколінь. І якщо той факт, що цей маестро провів значну частину життя у Голосіївському районі Києва, викликає у когось гордість - це цілком нормально. У день народження легендарного метра пропонуємо до вашої уваги добірку з десяти його памʼятних цитат.

Я не визнаю моди. Визнаю лише те, що раціонально. Зокрема, для нашої команди. Сьогодні ми зіграємо ось так, а завтра – інакше.

Валерій Лобановський

У цих словах, мабуть, і був весь Лобановський. Максимально прагматичний, стійкий у переконаннях та відданий обраному шляху. Він довіряв собі й тому, що працювало на практиці, в конкретних умовах і з конкретними людьми. І якщо це працювало, то як ми можемо судити генія?

Три заповіді тренера, який поважає себе: не почути, не помітити, не сказати.

Валерій Лобановський

Дотримання цих заповідей справді не вистачає багатьом сучасним наставникам, та й футболістам. Саме тому ми бачимо конфлікти тренерів із зірками команди, суперечки з медіа та інший подібний трешток. Лобановський умів його уникати, і цьому вмінню варто було б повчитися багатьом.

Сучасний футбол еволюціонує дуже повільно, тому що деякі гравці, так звані зірки, отримуючи величезні гонорари, які не відповідають рівню їхньої майстерності, хочуть, грубо кажучи, експлуатувати свій талант без спроби підвищувати рівень майстерності.

Валерій Лобановський

Абсолютно проста і зрозуміла цитата, що не потребує додаткових коментарів. Але ж яка актуальна, і її актуальність, мабуть, буде вічною.

Справжній тренер зобов'язаний уважно стежити за сучасними світовими тенденціями, постійно дізнаватися щось нове, а не використовувати кожного сезону одні й ті ж напрацювання.

Валерій Лобановський

Попри своє “невизнання” моди, Лобановський таки визнавав те, наскільки важливо бути в тренді та не стояти на місці. Мабуть, саме тому й зумів протриматися в професії так довго.

Мене часто називають диктатором. Я категорично з цим не погоджуюся. Диктатор – це той, хто готовий наказувати, не вдаючись у міркування опонента. Я завжди пропоную гравцям оскаржити мої пропозиції.

Валерій Лобановський

Правдивість цих слів важко перевірити. Можна, хіба що, запитати в тих, хто працював з метром особисто, однак дуже малоймовірно, що хтось наважиться поставити під сумнів його слова.

Якщо футболіст не розуміє, що зараз у футболі головне вміти грати без м'яча, а не з м'ячем, уже нічого зробити не можна. Від таких потрібно відмовлятися.

Валерій Лобановський

Сьогодні це проста істина, та в часи Лобановського це було справжнім відкриттям. Саме завдяки подібним відкриттям ми сьогодні говоримо про цю людину як про генія, що мав вплив на розвиток футболу як гри загалом.

Немає відваги, не можеш багато в чому відмовити собі, не здатний терпіти найжорстокіший тренінг – іди.

Валерій Лобановський

Вибачте, а ви точно не диктатор? Лобановський не дозволяв нікому ставити себе вище команди, і фраза про команду-зірку справді доречна до колективів, які він тренував. Всі повинні працювати та віддаватися однаково, адже без цього просто ніяк.

Суть сучасного футболу – у створенні чисельної переваги на різних ділянках поля. І найперша вимога до гравця – якомога швидше переходити від оборони до атаки й навпаки.

Валерій Лобановський

Ще одна проста істина сьогодення та новаторство часів Лобановського. Ну любив він дивитися у суть, заглиблюватися, шукати сенси. І у Валерія Васильовича це чудово виходило.

Програма – не гарантія успіху, але дає набагато більше шансів на нього, ніж стихійні дії.

Валерій Лобановський

Футбол Лобановського не був надто складним, але справді був системним. І ця системність приносила результат на найвищому рівні.

Копіювати привабливі зразки, наздоганяти когось – заняття безперспективне. Випереджати – ось надихаючий сенс роботи.

Валерій Лобановський

І справді, у світі відносно небагато людей, здатних створити щось своє. А Лобановський точно був серед таких.

У матеріалі використані фото Getty images