Спортивна риболовля як нова культура спорту в Україні – професійний погляд національного спортивного судді УФСР Юрія Петровича

Ще десять-п’ятнадцять років тому спортивну риболовлю в Україні сприймали переважно як хобі, здатне зацікавити лише вузьке коло ентузіастів. Вона існувала та розвивалась одночасно з великим спортом, щоправда не в одній площині, а в принципово різних: без телекамер, без системної підтримки, без відчуття публічності. Сьогодні ситуація змінюється. З’являються спеціалізовані YouTube-канали, блогери, медійні проєкти, онлайн-трансляції змагань. Про риболовлю починають говорити не лише на березі водойм, а й у цифровому просторі. Вона поступово виходить за межі «тихого хобі» і наполегливо формує власну спортивну культуру.

Юрій Петрович — національний спортивний суддя України, експерт зі спортивного рибальства та багаторічний член Української федерації спортивного рибальства — ці зміни випадковими не вважає. Він спостерігає за ними зсередини галузі вже понад десять років: в минулому — як спортсмен, в теперішньому — як професійний суддя, організатор, координатор і людина, яка фактично брала участь у формуванні правил гри.

«Спортивна риболовля сьогодні — це не просто ловля риби за правилами. Це стиль мислення, етика і спільнота людей, які поділяють однакові цінності», — каже Юрій Петрович.

Нова культура спорту

Той, хто хоча б один раз у житті був учасником змагань зі спортивної риболовлі, чудово знає, чим цей вид спорту відрізняється від риболовлі звичайної. В спорті важливий не тільки результат — важливий сам процес: дотримання регламенту, повага до суперників, відповідальність за кожну дію на воді. Улов обов’язково фіксується, перевіряється, контролюється суддівською колегією і стає публічним.

Саме публічність процедур та чіткість правил, за словами Юрія Петровича, стали однією з ключових ознак нової культури спорту. Пан Юрій знає, про що каже, бо пройшов усі щаблі суддівської кваліфікації — від судді ІІІ категорії у 2013 році до національного судді спорту України, звання якого отримав у 2018-му. Цей шлях сформував його розуміння суддівства не як формальної ролі, а як інституції довіри.

«У рибальському спорті принцип «повірили на слово» не працює. Існує регламент, а разом із ним контроль та відповідальність. Це дисциплінує і спортсменів, і суддів», — пояснює національний спортивний суддя УФСР.

Медійність як рушій популярності

Останніми роками спортивна риболовля дедалі частіше з’являється в медійному просторі. Онлайн-контент — від аматорських відео до професійних розборів тактик та спорядження — формує нову авдиторію. Вона молодша, активніша, більш відкрита до публічності, а відтак — і до змагань. 

«Для багатьох саме YouTube або соціальні мережі стали першою точкою входу у спорт», — каже Юрій Петрович. 

Він неодноразово організовував та судив всеукраїнські турніри, зокрема Чемпіонати України зі спінінгу з човна у 2019 та 2021 роках, Кубок України у 2021-му, а також регіональні та міжрегіональні чемпіонати в Тернопільській, Полтавській та Херсонській областях. Тож Юрій Петрович наочно бачить та пильно спостерігає за тим, як медіа змінюють внутрішню динаміку змагань.

«Коли спорт має не лише практиків, які ним займаються, а й шанувальників, які його дивляться, він перестає бути закритим. Це змінює ставлення і до спортсменів, і до суддів», — зазначає пан Петрович.

Спорт, який тримається на ентузіастах

Попри зростання популярності, спортивна риболовля в Україні досі залишається складним та доволі дорогим видом спорту. Більшість спортсменів, суддів та організаторів поєднують участь у змаганнях з основною роботою. Бо екіпірування, човни, техніка, логістика — все потребує значних фінансових витрат, які покриваються власним коштом.

Системна державна підтримка спортивного рибальства відсутня. Партнерів та спонсорів організатори зазвичай шукають самостійно. Саме тому в цьому спорті особливо важливі горизонтальні зв’язки та вмотивовані локальні спільноти.

Юрій Петрович — яскравий приклад того, як в одній людині поєднується і професійне спортивне суддівство, і майстерне організаторство, і усвідомлена відповідальність перед суспільством.  Він не лише суддя національного рівня, а й засновник Клубу рибалок міста Бережани — громадської організації, членами якої є як аматори, так і  професійні рибалки заходу України.

Розвиток змагальної культури — не єдине, що пан Юрій мав на меті, створюючи Клуб рибалок. Не менш важливою місією він вважає свою просвітницьку діяльність, а саме популяризацію екологічної свідомості та сталих практик у спортивному рибальстві.

«Це спорт, який тримається на людях. На тих, хто готовий вкладати особисті час та ресурси без жодних гарантій. Дивовижно, але саме це і створює сильну спільноту», — вважає Юрій Петрович.

«І швець, і жнець, і в дуду грець»

Юрій Петрович добре знає спортивну риболовлю з різних позицій. У минулому — спортсмен, згодом — суддя, а сьогодні ще й організатор та координатор численних змагань у різних регіонах — від заходу до півдня України. Він активно співпрацює з Тернопільською обласною федерацією спортивного рибальства, а також долучався до організації інших спортивних подій. Зокрема регат з веслування на байдарках і каное в Бережанах у 2020–2021 роках, сприяючи тим самим міжвидовій спортивній співпраці.

«Коли ти спортсмен, ти думаєш про улов. Коли стаєш суддею — починаєш думати про систему. Про те, як зробити так, щоб правила працювали для всіх однаково», — каже він. Саме цей баланс між спортивним азартом і процедурною відповідальністю, на думку Юрія Петровича, і формує зрілу та самодостатню культуру спорту.

За громадську ініціативу та активний внесок у соціальний і спортивний розвиток міста, зокрема за заснування Клубу рибалок м. Бережани та організацію дитячих рибальських заходів, Юрій Петрович отримав Подяку міського голови міста Бережани. За багаторічну співпрацю, волонтерську діяльність і допомогу в організації міських змагань — Відзнаку від Бережанської ДЮСШ та Федерації веслування на байдарках і каное за підписом майстра спорту України Марти Сеньків-Ковбасюк. 

«Звісно, це нагороди не державного рівня, але вони для мене є неймовірно цінними, — ділиться пан Петрович. — Бо це підтвердження того, що я рухаюсь у вірному напрямку і приношу користь тим, хто мене оточує».

Суддя з науковим бекграундом

Для Юрія Петровича спортивна риболовля — це не лише змагання, правила і суддівські протоколи, а й простір для осмислення, аналізу та розвитку. Саме тому його діяльність не обмежується практичною роботою на водоймах чи організацією турнірів. Вона відбувається зокрема й в інтелектуальному вимірі.

Юрій Петрович є зареєстрованим автором у міжнародній науковій системі ORCID (0009-0007-8982-3669), що підтверджує його залученість до експертного та дослідницького середовища. Він регулярно бере участь у національних семінарах та суддівських тренінгах, організованих Українською федерацією спортивного рибальства, де питання регламенту, суддівської етики та розвитку дисципліни розглядаються не формально, а як живі, динамічні процеси.

Сфера його наукових та професійних інтересів охоплює спортивний менеджмент, етику суддівства, механізми залучення молоді до спорту, екологічну відповідальність у спортивному рибальстві та міжклубну співпрацю. Усі ці теми по суті визначають, яким рибальський спорт буде завтра — замкненим або відкритим, формальним або живим, комерційним або виключно ціннісним.

Саме поєднання суддівського досвіду, організаційної роботи, громадської активності й аналітичного мислення дозволяє Юрію Петровичу дивитися на спортивну риболовлю як на цілісну систему. Можливо, саме у цьому підході — ключ до майбутнього рибальського спорту в Україні: не як тимчасово модного тренду, а як зрілої дисципліни, що спирається на знання, етику та потужну спільноту.