Вчора 9
Сьогодні 1
Завтра 16
Розгорнути Згорнути

Владислав Бухов: « Як змагатися з Дресселом? Важко, але він така ж звичайна людина, як і я»

Українець впевнений, що продовжить прогресувати і незабаром буде боротися за медалі
17 лютого 20:50
Владислав Бухов: « Як змагатися з Дресселом? Важко, але він така ж звичайна людина, як і я»
Владислав Бухов / Фото - by Clive Rose / Getty Images

Три роки тому після Олімпіади в Токіо Владислав Бухов дав XSPORT велике інтерв'ю. Тоді на Іграх в Японії 19-річний плавець дійшов до півфіналу на дистанції 50 м вільним стилем і був впевнений, що прогресуватиме й надалі. Сьогодні Владислав став чемпіоном світу! З чим ми його і вітаємо, а також бажаємо успіхів на Олімпіаді в Парижі найближчим літом!


У 2019 році він виграв юніорський чемпіонат світу, в 2020 встановив юніорський світовий рекорд, а в 2021 – у віці 19 років з'їздив на свої перші Олімпійські ігри. І як з'їздив.

Владислав Бухов виступав в Токіо на дистанції 50 метрів вільним стилем. У столиці Японії він показав два своїх найкращих результати в кар'єрі, в попередніх запливах оновивши особистий рекорд.

В півфінал Олімпіади Бухов вийшов з п'ятим кращим часом серед всіх учасників, але утримати настільки високо підняту планку не вдалося – від фіналу українця відокремили всього 0,05 секунди.

Після повернення до Києва він поспілкувався з XSPORT.ua, розповів про досвід, який отримав на цій Олімпіаді і про висновки, які він встиг зробити.

Як воно, з'їздити на перші Олімпійські ігри в житті, який це досвід?

Для мене це була перша Олімпіада – прекрасний досвід, як змагальний, так і олімпійський. Адже Ігри не схожі на жодні інші змагання. Всі спортсмени живуть в одному місці: легка атлетика, плавання, гімнастика. Плавати зі світовими зірками – це теж мій перший глобальний подібний досвід. Це теж в майбутньому має мені допомогти.

Приїхав я до Києва 2 серпня вночі. І потім цілий день вдома лежав відпочивав, тому що ми 30 годин були в дорозі. Приїхав втомлений – цілий день просто спав, дивився фільми, нічим не займався – відпочивав, грубо кажучи.

А тепер уже ось – пішов в басейн.

На Олімпіаді всі живуть в олімпійському селищі. Вдалося з кимось зі світових топів познайомитися, поспілкуватися?

До речі, ні з ким, напевно, і не знайомився. Але всі спортсмени високого рівня, зірки, вони себе в житті зазвичай поводять просто – прості люди, хороші. Вони не поводять себе так, ніби у них корона на голові. Вони такі ж, як і ти: спілкуються так само, як і ти, їдять в їдальні, у них немає нічого такого зіркового.

Але вони успішні в своїй справі – як спортсмени.

Який досвід тобі вдалося здобути на Олімпіаді, ти говорив, що це одне з найважливіших завдань для тебе?

Так, мені все сподобалося. Змагання, для мене конкретно, пройшли успішно. Я поліпшив свій особистий рекорд – це теж була одна з найголовніших цілей. Ну і досвід – я його отримав. Я потрапив в півфінал, плив зі спортсменами, які є зірками світового плавання. Це прекрасний досвід – вперше з ними змагався, виступав в одному запливі.

Владислав Бухов на юніорському чемпіонаті світу / Фото - by Ian MacNicol / Getty Images
Яке твоє найяскравіше враження?

Це, швидше, не одна якась мить, це ціла Олімпіада. Це один великий спогад. Немає якогось одного конкретного в пам'яті спогаду, який прям «Вау!». Ні, це все пройдений шлях – він успішний і приємний.

Багато говорили, що японці проти Олімпіади. Це відчувалося?

Ні. Такого взагалі не було. Японці нас підтримували. Ми коли їхали в басейн на автобусі, то вони нам махали, звичайні перехожі. Всі посміхалися. Все було чудово.

Давай про змагання. Ти чекав, що так виступиш в попередніх запливах – виграв свій, оновив особистий рекорд, показав п'ятий час серед всіх учасників?

Головна мета була – поліпшити свій особистий рекорд. Він був 21,9 с (став 21,73 с). Я розумів, що, якщо трохи покращу, то є шанс потрапити в півфінал. Тобто, я просто робив все, щоб поліпшити свій рекорд – а там, як буде, так буде. Не було конкретної мети стати п'ятим після хітів. Просто потрібно було зробити свою справу і бути спокійним.

Після п'ятого місця в попередніх запливах ти думав про те, що у тебе є шанс пробитися в фінал Олімпіади?

Звісно.

Як це сприймалося? Це тиснуло або розслабляло, з якими думками ти підходив до півфіналу?

Я йду по селищу, коли проплив і думаю – шанси потрапити в фінал є, потрібно все для цього зробити. От і все. А чи обмірковував я якусь дію, яку мені поліпшити – такого немає. Просто спокійно йдеш, їси, займаєшся і думаєш: «Окей, є шанси потрапити в вісімку. Зроблю все для цього». Ось так.

0,05 секунди відокремили тебе від фіналу. Наскільки це багато або мало на дистанції 50 метрів вільним стилем?

Це, швидше, щось середнє. Це і не дуже мало, і не дуже багато.

Ти бачиш за рахунок чого можеш продовжити прогресувати, покращувати результати?

Так звісно. Бачу: старт, дистанційна швидкість – ще багато чого є.

Ти був наймолодшим учасником півфіналу. Це грало якусь роль?

Насправді ні. Тому що я розумію, що мені 19 років, ми стоїмо всі в call-room, йдемо на заплив – і ми всі з ними однакові. Так, мені 19, йому 26 років, умовно, але немає великої різниці – ми всі в дорослому спорті.

Я вже пройшов юніорський спорт, для мене вже всі однакові, хоч тобі 19 або 40 років. Між нами немає ніякої різниці.

Але, зрозуміло, що коли йому 25 років, а тобі – 19, то фізично, чисто по науці, він сильніший за мене. Я розумію, що є ще у мене якийсь запас, чисто моєї молодості, від того, що я тільки прийшов у дорослий спорт.

Як ви будете почуватися, плисти разом з Калебом Дресселом? У нього сім золотих медалей Олімпійських ігор – він жива легенда плавання. Як з ним змагатися?

Ну, важко. Але він така ж звичайна людина, як і я. Просто він зміг встановити багато рекордів, став героєм плавання – це все класно. Але він все одно залишається таким, як я, як ти. Це все не робить його якимось суперздібним.

Він знає, як плавати швидко, він професіонал своєї справи – це все так. І плисти з ним – це прекрасний досвід, прекрасна практика, яка коштує дуже дорогого, насправді то.

Калеб Дрессел
Складається враження, у тебе після цієї Олімпіади відчуття, що немає нічого нереального, немає нічого позаземного в них?

Так і є.

Михайло Романчук говорив, що для нього після Олімпійських ігор 2016 все повністю змінилося. Для тебе Токіо може стати якимось переломним моментом?

Ні. Це просто особливі змагання. Але прям, щоб це якийсь переломний момент, який щось змінить – ні. Ми будемо далі йти з тренером, так само працювати, покращувати свій особистий рекорд. Головне – щоб був якийсь особистий прогрес. Тоді ти розумієш, що йдеш правильним шляхом, просто від того, що ти сам ростеш.

Тоді рано чи пізно ти все ж потрапиш в трійку. І все буде норм.

Ти виступав на цих Іграх на одній дистанції. Є в планах в Парижі плавати вже більше?

Не знаю. Ми ще з тренером це не обговорювали. Ще рано про це думати. Тільки закінчилися змагання, потрібно якось ментально відпочити від них, не думати про тренування – просто відпочити, а вже потім з новими силами і чистою головою думати що робити, як плисти.

Сергій Лук'яненко
Рейтинг:
(Голосів: 10)

Коментарі 0

Увійти
Залишати коментарі на сайті дозволяється тільки при дотриманні правил.

Букмекер місяця