
Яннік Зіннер
French Open ATP
VS
Завершений матч

Карлос Алькарас Гарфія
Яннік Зіннер Карлос Алькарас Гарфія
Прогнози на матч
Зустрічалися вже 12 разів, виграли сім титулів Великого шолома, не програвши жодного фіналу, і обидва були першими ракетками світу — довгоочікуваний фінал Великого шолома між Сіннером та Алькарасом нарешті настав. Це саме те протистояння, на яке чекали вболівальники: двоє найкращих гравців, які помітно відірвалися від решти. Алькарас, який має позитивний баланс проти Сіннера, можливо, навіть хотів грати з ним, а не з Джоковичем. Водночас Сіннер виходить на цей матч із бажанням щось довести, що додає ще більше напруги вже й без того вибуховому протистоянню.
Лише кілька тижнів тому Алькарас і Сіннер зустрілися у своєму першому великому фіналі — в Римі, де Алькарас здобув перемогу у двох сетах, частково скориставшись тим, що Сіннер нещодавно повернувся після травми. Фінал у неділю також стане першим фіналом Великого шолома між гравцями, народженими у 2000-х роках. Перший фінал мейджора між представниками покоління 1990-х, яке не виправдало очікувань, відбувся на US Open 2020, де другий сіяний Домінік Тім здолав Александра Звєрєва у драматичному п’ятисетовому трилері.
Здавалося, що цей «Ролан Гаррос» із самого початку вів до зустрічі Яніка Сіннера та Карлоса Алькараса. Для Сіннера це справа честі й шанс щось довести головному супернику. Він підготувався ідеально: дійшов до фіналу, не програвши жодного сету, і бездоганно розібрався з 24-разовим чемпіоном турнірів Великого шолома Новаком Джоковичем. Та перемога у трьох сетах стала величезним поштовхом для впевненості — це вже його четверта поспіль перемога над сербом, і тепер Сіннер входить до елітного списку з п’яти гравців в історії, яким це вдавалося.
За останні два роки Сіннер демонструє домінантний теніс і має неймовірну статистику, але часті поразки від Алькараса можуть зробити їхнє суперництво схожим на нерівне протистояння Федерера і Надаля. Сіннеру терміново треба змінити цю тенденцію: він програв лише два з останніх 49 матчів — і обидва рази Алькарасу — у фіналі в Пекіні торік і на цьогорічному «Мастерсі» в Римі. Це схоже на сезон Федерера 2006 року, коли чотири з шести його поразок були саме від Надаля.
Окрім бажання взяти реванш у Алькараса, перед Сіннером стоїть ще одна кар’єрна проблема — відсутність великих перемог поза хардами. Він ще не вигравав великих титулів на ґрунті чи траві. Із 20 трофеїв ATP лише один був здобутий на ґрунті — в Умагу 2022 року, коли він у фіналі переміг Алькараса.
Єдині виклики для Сіннера — це відсутність великих трофеїв поза хардовими покриттями та негативний баланс проти Алькараса. В усьому іншому він зараз проводить історичну серію, яку можна порівняти лише зі здобутками «Великої трійки» або «четвірки». Він виграв останні два турніри Великого шолома — US Open 2024 і Australian Open — і вже в третьому фіналі мейджора поспіль. За останні 20 років такого досягали лише представники «Великої четвірки». Також він наймолодший, хто грав у трьох фіналах підряд після Піта Сампраса у 1993–1994 роках.
Його серія з 29 виграних сетів поспіль на турнірах Великого шолома ставить його в один ряд із легендами — «Великою трійкою» та Джоном Макинроєм. А ця участь у восьмому фіналі ATP поспіль — повторення досягнення Джоковича у 2015-му. Він також наймолодший, хто вийшов у 8 і більше фіналів поспіль з часів Івана Лендла в 1982 році. Його стабільність і домінування вражають. Якщо Сіннер зможе перемогти Алькараса на такому рівні — це поставить його на перше місце у світовому тенісі, виокремивши з дуету топ-2.
Матчі Яніка Сіннера зазвичай проходять стабільно — він послідовно контролює та переграє суперників. У той час як матчі Карлоса Алькараса — це гірки: злети й падіння, які роблять гру видовищною, але іноді грають проти нього. Через цю нестабільність він програвав несподівано і не зміг повернути собі звання першої ракетки світу навіть за три місяці відсутності Сіннера. Його нещодавній півфінал проти Лоренцо Музетті — ідеальний приклад: він був за крок від того, щоб програти два сети, але зумів повернутися, виграти «баранку» (6:0) і завершити матч упевнено.
На відміну від Сіннера, Алькарас ще з юності перебував під тиском очікувань — його називали спадкоємцем Рафаеля Надаля. Це означає, що багато з його видатних досягнень сприймаються як належне, а невдачі, які в його віці були б успіхом, навпаки перебільшуються. Перемога над Музетті стала його 70-ю перемогою в основній сітці турнірів Великого шолома — швидше це зробили лише Бйорн Борг і Джон Макинрой. Також він — лише другий гравець в історії Відкритої ери (після Роджера Федерера — 7:0), який почав кар’єру з чотирьох перемог у перших чотирьох фіналах мейджорів.
Бути наступником Надаля — величезний тягар, але Алькарас справляється блискуче, подекуди навіть перевершуючи легенду. Щоб зміцнити це порівняння, йому потрібно вигравати саме на «Ролан Гаррос», і він лише починає цей шлях. До захисту титулу на ґрунті йому лишився лише один крок. За останні 20 років це вдавалося лише двом — Густаво Куертену та самому Надалю.
Хоча Алькарас і втратив кілька сетів у матчах проти андердогів, він входить у фінал із повною впевненістю: він — найкращий гравець на ґрунті, має чудову підготовку, переміг Сіннера цього сезону, і має серію з 13 перемог на «Ролан Гаррос». І щоразу покращує свій результат у Парижі.
Особисті зустрічі: Алькарас веде 8–4 загалом і 3–1 на ґрунті. Сіннер — як розлючений бик, найстрашніший суперник у турі, але Алькарас його стримує, що створює унікальну динаміку. Алькарас — як воротар, який не дозволяє Сіннеру вигравати всі великі титули. Обоє — елітні, у блискучій формі, довели свою витривалість у тиску: в обох разом — 7 перемог у 7 фіналах мейджорів. Цей матч — абсолютно відкритий, все вирішать кілька ключових моментів.
Хоча Алькарас краще почувається на ґрунті та має психологічну перевагу, статистика ніби проти нього: чотири перемоги поспіль над чинним №1 — це вже дуже багато. Пора для реваншу? Проте у Сіннера шанси обмежені: йому, ймовірно, потрібно виграти в трьох або чотирьох сетах. Якщо справа дійде до затяжної п’ятисетової битви, шансів менше: Сіннер не найсильніший фізично та ще ніколи не перемагав у матчах, що тривали понад чотири години — у нього 0–3 у таких поєдинках.