Вчора 0
Сьогодні 0
Завтра 0
Розгорнути Згорнути

«Після 24 лютого все змінилося: наші цілі, наші погляди». Світоліна дала інтерв’ю BBC

Українка розповіла про роботу благодійного фонду і виступи після початку великої війни
24 лютого 09:17
«Після 24 лютого все змінилося: наші цілі, наші погляди». Світоліна дала інтерв’ю BBC

Минулого року Еліна Світоліна повернулася в Тур після народження доньки. І її повернення вийшло феєричним. Після чвертьфіналу Roland Garros українці вдалося дістатися аж до півфіналу на Wimbledon.

Тисячі співвітчизників стежили за її матчами і підтримували. Вона ж у відповідь щиро підтримує Україну. Зокрема приїздила на Батьківщину в листопаді.:

«Це була суміш почуттів. Було чудово побувати вдома, але також трохи страшно: великі міста постійно перебувають під загрозою ракетної атаки.

Але що мене здивувало, так це дух людей. Та незламність, яку вони випрацювали за два роки війни, вражає».

Впродовж того виступу на Wimbledon було чимало складних миттєвостей. І Еліна зізнається, що в такі моменти згадувала людей в Україні:

«Тих відважних солдатів, які захищають нашу країну. Я думаю про них, про те, що вони відчувають, стикаючись з небезпекою. І після цього я розумію, що у мене немає причин нервувати. Це просто теніс, я в ідеальних умовах».

Впродовж Wimbledon Світоліна зустрічалася з білорускою Вікторією Азаренко. Еліна не потиснула їй руку. Як і решта українських гравців не подають руку тенісистам з росії і білорусі.

Вони стоять на своєму, незважаючи на те, що в тенісній спільності це викликає різну реакцію:

«Кожен має вести працювати на своєму напрямку. Головний фронт – це наші солдати, ми намагаємося підтримувати їх, як тільки можемо, намагаємося допомогти їм боротися з ворогом.

Але також важливо не падати духом. Вони все ще стежать за спортом, читають новини. Ми ведемо цю війну разом».

Світоліна народилася в Одесі. І, на жаль, її місто сильно постраждало від російської навали:

«Так, це жах. Справжній жах. Там й досі живуть мій дядько з сім’єю, моя бабуся, з якою я дуже близька.

Дійсно важко щодня читати новини. Я намагаюся говорити з нею, підтримувати її настрій. Вона любить спілкуватися з нами, просто, щоб хоча б на момент згадати про нормальне життя.

Там щодня сигнали повітряної тривоги, літають ракети. Тому вона просто хоче побачити свою родину. Я навіть не можу уявити, наскільки це важко для неї психологічно».

У вільний від виступів час Світоліна курує роботу свого благодійного фонду. Він був створений у 2019-му році з метою підтримувати молодих тенісистів з України. Але з початком повномасштабного вторгнення росії його роботу довелося переформатувати.

Фонд допомагав переселятися в безпечні місця сім’ям молодих тенісистів. Діти виїздили з матерями чи бабусями, оскільки батьки мусили залишитися в Україні:

«Після 24 лютого 2022 року все змінилося: наші цілі, наші погляди. Треба було швидко реагувати заради дітей.

Для сімей це було непросто. Теніс – далеко не перше, про що ти думаєш. Спочатку ти думаєш про свою безпеку. Але також варто продовжувати займатися тим, що ти любиш. Продовжувати мріяти, займатися спортом.

Це троє змінює твоє мислення. Ти зосереджуєшся не лише на війні».

У вересні Фонд організував тенісний табір у Польщі. Одним з тих, кому пощастило там опинитися, став 12-річний Макар:

«Усі гравці мого віку знають, що туди потрапляють тільки найкращі. Це мрія кожного мати можливість працювати тут з найкращими тренерами, з великою командою професіоналів.

Приїзд Еліни став справжньою несподіванкою. Я мріяв познайомитися з нею. Вона була присутня на тренуванні, навіть похвалила мене і зробила мені подарунок.

Вона не тільки чудова тенісистка, але й людина з великим серцем. Я вдячний їй за те, що вона не забуває про свою країну. Вона надихає мене. Я також хочу стати професійним гравцем, прославляти Україну і мати можливість допомагати тим, хто цього потребує.

Коли почалася війна, то саме теніс підтримував мене. Ми не могли ні на чому зосередитися, не знали, що буде завтра. Тому я просто брав в руки ракетку і грав. Саме в цей час я міг забути про все, що відбувалося довкола мене».

У листопаді Фонд організував серію турнірів в Україні. Переможці отримували гранди для розвитку своєї кар’єри.

Зрозуміло, що змагання проходили з дотриманням безпекових правил. В підсумку, через повітряну тривогу Світоліній довелося вручати нагороди за дівочий турнір у бомбосховищі. І тільки після чотирьох годин в укритті розпочався фінал серед хлопців.

Але з головним завданням вони впоралися:

«Батьки задоволені, що діти отримують веселяться і грають.

Я розмовляю з дітьми на початку, вони можуть поставити мені будь-які запитання. Зазвичай саме їхні питання найскладніші.

Це гарна можливість для дітей розвинути свій талант, а також отримати шанс побачити світ.

Я відчуваю, що маю місію на довгі роки підтримувати теніс і привносити щось нове в Україну. Це важливо. Наш національний тенісний центр зруйновано. Місць, де люди можуть пограти в теніс, небагато.

Я дуже вдячна своєму виду спорту за можливості, які маю в своїй кар’єрі. І за те, що тепер можу передати ці знання і ці мрії дітям України. Спорт об’єднує людей».

Джерело: bbc.com Сергій Лук'яненко
Рейтинг:
(Голосів: 1)

Коментарі 0

Увійти
Залишати коментарі на сайті дозволяється тільки при дотриманні правил.

Букмекер місяця