«Ще 26 лютого люди їхали з Херсону – тільки доїжджали не всі». Коли по селу почали їздити рашисти, Проценко вирішив ризикнути

Титулований український легкоатлет Андрій Проценко розповів, як знаходився в російській окупації після початку повномасштабного вторгнення рашистів:

24 лютого, коли почався повномасштабний наступ, ми відразу поїхали за старшою донькою в село, але виїхати назад до Херсона побоялися. Через дві години після того, як ми проїхали міст, на ньому вже були російські танки. Можливість проїхати по лівому берегу ще була, але водночас було й багато ризиків, адже ворог уже почав розосереджуватися й там. Насправді, були люди, які їхали навіть через два дні після початку. …От тільки доїжджали не всі.

Виходить так, що виїхати було страшніше, ніж залишитися.

Певно, що так. На той момент у селі було тихо. Але ця тиша була оманливою… До того ж ми бачили багато відео про міст з тілами загиблих і технікою, як на знайомих нам дорогах на ходу розстрілювали автомобілі з сім’ями. Наші знайомі вирішили вивезти на продаж редьку, так у них забрали й продукцію, й транспортний засіб.

Все це зупиняло нас. До того ж узбіччя та ґрунтові дороги могли бути замінованими. Згодом з’явилася можливість переїхати в Херсон, але ми вже не бачили в цьому сенсу, адже перші два тижні там було дуже неспокійно, а можливості поїхати далі до Миколаєва все одно не було. Тому вирішили залишатися. Та коли через два тижні вже по нашому селу й околицях почали їздити російські військові, захотілося поїхати звідти якомога швидше, адже з’явилися нові ризики.

Нагадаємо, що на першому ж турнірі після повернення Проценко завоював срібло.