Український тренер порівня Ломаченка з Марадоною та Пеле
Сосновський вніс Лому у список найвеличніших атлетів
близько 15 годин тому
Відомий український тренер Дмитро Сосновський в інтерв’ю sport24.ua відреагував на рішення Василя Ломаченка завершити кар’єру:
Усе закономірно. Він казав раніше, що приходить час, коли люди вішають рукавички на цвях. Очевидно же, що людина відчуває свій стан, можливості тренуватися, виступати.
Але ж рік тому він у хорошому стилі завдав поразки Джорджу Камбососу, став чемпіоном світу за двома версіями, IBF і WBO, причому суперник був значно молодший за нього.
Хтось закінчує з боксом у 25, хтось у 37, комусь і в 42 йти зарано. Від нашої думки чи бажання вболівальників уже нічого не зміниться. Він сам собі уболівальник. Звісно, його на ринзі не вистачатиме. Бо він справді реально хороший, класний боксер. Всі колись закінчують, і такі генії, як футболісти Марадона, Пеле, видатні особистості в інших видах спорту. Хтось займе його місце, бо незамінних людей немає. Навіть видатних, їх замінюють не менш талановиті.
Ви порівняли Ломаченка з Марадоною і Пеле у футболі. Це – мегарівень.
Те, що він демонстрував у ринзі, як боксував при мені в любительському боксі, коли здобув дві золоті медалі на Олімпіадах! Він ближчий мені по аматорах, а професійний бокс дещо інакший. Втім, завдяки таланту він проявив себе і в професіоналах. Став чемпіоном світу в третьому поєдинку (WBO у напівлегкій вазі), абсолютним чемпіоном не став, але був найкращим в усіх боксерських версіях, хоч і в різні роки. Це – найвищий рівень. З наших спортсменів поруч з ним можуть стояти Олег Верняєв, Ярослава Магучіх, Ольга Харлан…
Візьмемо також тенісиста Новака Джоковіча. Вони ж різними шляхами йшли, бо постійно в одному виді спорту. А Ломаченко і Олександр Усик боксували спочатку в любителях, а потім у професіоналах. Це різний бокс, інші рукавиці, кількість раундів, гроші, підводні течії. Він у третьому бою став чемпіоном світу, міг і в другому. Таких людей небагато.
На вашу думку, Ломаченко повністю реалізував себе на професіональному рівні?
Повторюся, я працював з любителями, а в профі-боксі я не сильний експерт. Можливо, йому не все вдалося, але то не тільки його вина. Були поєдинки, в яких він, як на мене, не програв, а перемогу віддали суперникам. Якщо умовно порівнювати з успіхами Сашка Усика, який став абсолютним чемпіоном світу в двох вагових категоріях, то йому не вдалося досягти таких вершин. Хоча, як каже Магучіх у рекламі: якщо чемпіон, то значить чемпіон. Є тільки перше місце. Він амбітна людина. А коли щось не вдається, то на це є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини.
Суб’єктивні – це які?
Там, де в спорті судять люди, то не завжди даються об’єктивні оцінки. Бокс – не виняток. Я не кажу про упередженість. На тренерських семінарах на рівні національних збірних, чемпіонатів світу, нам розповідали, що коли рефері з боксерами рухаються по рингу, то три з п’яти суддів, які рахують удари, 35 відсотків поєдинку, як такого, не бачать. Тобто їм затуляє видимість спортсмен. Ми, тренери, бачимо з іншого ракурсу, але судді ударів не бачать і не враховують їх. Схоже було, здається, в поєдинку з Теофімо Лопесом і Девіном Хейні. Василь не погодився з рішенням суддів, але це вже нічого не могло змінити.
