Без Довбика, Зінченка й Судакова: як Україні шукати шлях до перемоги над Ісландією
Початок - о 19:00
близько 3 годин тому
Журналіст Андрій Шахов в інтерв'ю Xsport поділився очікуваннями від заключного поєдинку кваліфікації ЧС-2026 проти Ісландії.
Підопічні Сергія Реброва після програшу Франції (0:4) минулого четверга опинились під пильним поглядом уболівальників і критиків. Наш сьогоднішній співрозмовник розбирає, як кадрові втрати та тактичні рішення тренерського штабу можуть вплинути на розвиток подій у Варшаві.
– Андрію, all-in від Реброва на сьогоднішню гру може вилізти боком Україні?
– Справа не в Реброві в цьому контексті. І без допомоги тренерів усі чудово розуміють важливість матчу та відповідальність. Тут жодна додаткова мотивація не потрібна.
А ва-банк із перших хвилин ніхто не піде. Мені здається, що спочатку буде дуже акуратна, обережна гра. Україна гратиме в контроль, намагаючись розхитати оборону суперника. А ва-банк — як з боку Ісландії, так і з боку України, залежно від того, кому доведеться відіграватися — можливий лише у ендшпілі матчу.
– Кілька гравців основи у Парижі отримали відпочинок. Кілька додаткових днів можуть зробити різницю?
– Ніхто не знає відповіді на це питання. Мілан і Реал свого часу готувалися до фіналів Ліги чемпіонів, виставляючи на матчі чемпіонату резервістів — і ті фінали виграли. А з іншого боку, можна згадати ЧС-86 і те, як Лобановський, знаючи, що збірна вже вийшла в 1/8 фіналу, на матч останнього туру проти Канади виставив другий склад — і, на жаль, це не допомогло пройти Бельгію.
Раз тренери вважають, що так краще, давайте їм довіряти. Майбутнє покаже, хто був правий, а хто ні.
– До переліку травмованих Довбика та Зінченка додався Судаков. Наскільки відчутною є втрата цих трьох виконавців?
– У нас не надто довгий список якісних виконавців, а тому будь-яка травма, будь-яка втрата — болісна. Але, з іншого боку, подивіться: Зінченко зіграв тільки у двох матчах відбору, Судаков — у трьох. Тобто без них збірна вже звикла грати. Довбик зіграв у чотирьох із п’яти матчів у ролі центрфорварда, але не має ані голів, ані асистів. А нам обов’язково потрібно забивати Ісландії. У цьому плані три голи Маліновського, який має зіграти, вселяють більше оптимізму.
– Реброва зараз сильно критикують за мінімум гостроти на чужій половині. Одного удару проти Франції явно було замало, щоб не програти…
– Ісландія — не Франція. Тож я б не проводив паралелей. Тут ударів буде більше. Але справа не в кількості ударів. З Азербайджаном у Баку, здається, було 16 ударів — і один гол. У Рейк’явіку — 9, а забили 5.
Мені у цьому контексті цікавіше інше: чи зроблять тренери ісландців ставку на того воротаря, який стільки пропустив, у тому числі й із власної вини, у домашньому матчі? І якщо так, чи впорається цей воротар із тиском? Мені здається, це може стати ключовим фактором. Маліновський гірше бити з дальньої дистанції точно не став.
– За 2,5 роки роботи Реброву так і не вдалося поставити гру з різних причин. Із такою грою взагалі варто говорити про перспективу виходу на ЧС?
– У цьому матчі результат ставиться понад усе. Якщо збірна гратиме шикарно, але матч завершиться внічию, ніхто не згадає, що Україна показала якісний футбол. І навпаки, якщо команда здобуде результат за поганої гри, забивши після удару з центру поля між ногами голкіпера — усі будуть щасливі другому місцю в групі, хоча й продовжать критикувати збірну та Реброва.
По-друге, давайте не забувати, що перемога над Ісландією зовсім не означає вихід на ЧС. Для цього ще потрібно виграти два березневі матчі, тому пропоную взагалі не обговорювати тему фінальної частини Чемпіонату світу стосовно нашої збірної.
– Викликаючи Михавка замість травмованого Батагова, можна простежити логіку. Чи не виглядало б логічним замість 33-річного Караваєва потроху інтегрувати Крупського?
– По-перше, думаю, що ні Караваєв, ні Крупський у старті не вийдуть, тож стосовно Ісландії це питання неактуальне.
А якщо відповідати конкретно: я вважаю, що в вирішальних матчах відбору, якими безсумнівно є ці поєдинки, питання інтеграції не стоїть і не має стояти. Викликатися повинні лише найсильніші, незалежно від їх віку. А для інтеграції є Ліга націй.
– Жовтнева гра в Рейк’явіку була доволі веселою. Чи притлумить тиск результату таланти обох команд?
– Упевнений, що так. Тиск результату майже завжди переважає над видовищністю. А фінали на кшталт Мілан – Ліверпуль в Стамбулі, Аргентина – ФРН у 1986-му чи останній фінал ЧС (Франція – Аргентина, – прим. Xsport) – це радше винятки, які пояснюються дуже високим класом атакувальних футболістів у цих командах.
Тому яскравого футболу не очікую, а вже восьми голів – тим більше.
– Як потрібно зіграти, щоб досягти позитивного результату з Ісландією?
– Я прихильник агресивного футболу. Агресивність, швидкість (не секрет, що ісландські захисники не вирізняються високою швидкістю), різноманітність атакувальних дій, включно, звичайно, з дальніми ударами, які принесли нам перемогу в першому матчі, а також надійна гра в обороні та максимальна зібраність і уважність під час стандартів — усе це разом, сподіваюся, допоможе Україні перемогти.
Тонкощі – це прерогатива тренерського штабу Сергія Реброва, а виконання – справа футболістів. Мені здається, що Ісландія – команда, яку можна й потрібно обігрувати, тим паче цей варіант острів’ян виглядає все ж слабшим, ніж їхні попередники, які грали на Євро та ЧС.
Упевнений, що наші точно виграли б у ісландців, якби команди грали справді на нашому полі, в Києві. Але так, із відомих і дуже трагічних причин, Україна позбулася чи не найголовнішої своєї переваги.
Матч Україна – Ісландія відбудеться у Варшаві в неділю, 16 листопада, о 19:00 за київським часом.
Збірна України посідає третє місце у групі D з сімома очками: лідирує Франція (13), друга – Ісландія (7), четвертий – Азербайджан (1).
