Гучна сенсація на КЧС: аматорський Окленд здобув очко, а вирішальний гол забив шкільний фізрук

Михайло Цирук

На Клубному чемпіонаті світу повинні бути представлені команди з усіх континентів, однак не кожна частина світу має представника, гідного конкурувати з найсильнішими колективами планети. Найяскравіший приклад такої команди – новозеландський Окленд Сіті, який на цьому турнірі став такою собі збірною Сан-Марино: неймовірно слабкою командою, у якої просто немає хейтерів.

Окленд потрапив сюди як представник Океанії – групи острівних держав навколо Австралії. Учасників КЧС відбирали за результатами виступів у клубних континентальних турнірах у період з 2021 по 2024 роки, і от найкращим зі своєї віддаленої від інших частини планети виявився саме цей клуб.

У своїх краях Окленд Сіті – справді грізна сила: 12-разовий чемпіон Нової Зеландії та 13-разовий тріумфатор Ліги чемпіонів ОФК, зокрема й в останніх чотирьох розіграшах поспіль. Та от біда: футбол в Океанії на настільки невисокому рівні, що всі досягнення там не варті зовсім нічого, адже грати з папуасами та представниками Вануату (ні, це не образи, останні два суперники Окленда в ЛЧ реально з цих країн) – це трохи інше, ніж проти найкращих клубів світу.

Окленд навіть не є повністю професійним клубом, адже переважна більшість гравців команди, окрім футболу, мають інші роботи чи навчаються в університетах. Наприклад, голкіпер Конор Трейсі у вільний від футболу час працює вантажником на складі ветеринарної компанії, центральний захисник Адам Мітчелл продає нерухомість, опорник Маріо Іліч є торговим представником Кока-коли, правий вінгер Джерсон Лагос – барбер, а форварди Ділам Манікум та Ангус Кілколлі поєднують спорт з посадами помічника інженера на будмайданчику та керівника відділу продажів електроінструментів відповідно.

Постійного спонсора у клубу також немає: фінансування здійснюється здебільшого коштом самих гравців. Власне, через наявність основної роботи частина футболістів Окленда не змогла поїхати на Клубний чемпіонат світу (це ж яким треба бути жорстоким начальником, аби не дати людині історичну можливість зіграти проти Баварії…). Тож жодних очікувань від такої команди на КЧС не було, тим паче суперники у групі неймовірно потужні – Баварія, Бенфіка та Бока Хуніорс.

Турнірний шлях новозеландської команди розпочався з поразки 0:10 від Баварії, а після цього Окленд отримав 0:6 від Бенфіки. Власне, на цьому розповідь про цей надзвичайно самобутній колектив можна було б і завершувати, однак в останньому турі групового етапу найскромніший учасник турніру несподівано забив гол та здобув залікове очко.

Подібний розвиток подій був максимально неочевидним. В останньому турі 29-разовому чемпіону Аргентини та 6-разовому володарю Копа Лібертадорес Боці Хуніорс, для збереження хоч якихось шансів на плейоф, потрібно було робити якнайкращу різницю мʼячів, і в матчі з Оклендом таке завдання здавалося цілком реальним, тож очікувалося, що цей суперник також набʼє новозеландцям повну торбу.

Звісно, аргентинський клуб залежав ще й від результату паралельної гри між Бенфікою та Баварією, де їх влаштовувала тільки перемога мюнхенців. Однак спочатку, в будь-якому випадку, треба було робити свою справу, і з цим, за логікою, не мало виникати жодних проблем.

Коефіцієнти на нічию у цьому матчі перед стартовим свистком були різними, але так чи інакше захмарними: 19, 26, 34, а подекуди можна було зустріти й інші цифри. Однак якщо хтось таки наважився зробити подібну ризиковану ставку, то після завершення точно був дуже щасливим.

Однак у футболі часом трапляються справді дивні речі, і 74% володіння мʼячем, понад 20 ударів по воротах у кожному з таймів та 10 влучань у площину не допомогли аргентинцям здобути перемогу. Пробити воротаря Нейтана Гарроу представникам Боки Хуніорс так і не вдалося, адже єдиний мʼяч аргентинців на 26 хвилині стався внаслідок автоголу голкіпера.

Для перемоги над такими суперниками зазвичай вистачає й одного голу, однак це був не той день. На початку другого тайму Окленд заробив кутовий, Херсон Лагос подав від прапорця, а шкільний вчитель фізкультури Крістіан Грей точним ударом головою зрівняв рахунок у матчі.

Це було певною мрією. Я з маленького та далекого містечка, у нас там абсолютно інше середовище. Наш клуб дійсно маленький, але з великим серцем. Сьогодні ми щось отримали від цього турніру і це справедлива винагорода до усіх причетних. Це була важка поїздка, ми мали важку підготовку, але я радий за хлопців. Ми дуже важко працювали, але знали – нам потрібно забити.

Крістіан Грей

Здавалося, що забитий мʼяч новозеландців стався надто рано для того, аби утримати почесний результат, однак Окленд Сіті це все ж таки вдалося. Заради справедливості варто відзначити один важливий момент. Через погодні умови поєдинок було призупинено на 56 хвилині та відновлено після того, як Бенфіка перемогла Баварію, тож Бока вже не мала жодної турнірної мотивації перемагати в цій грі.

Однак Окленд на подібні дрібниці точно не зважатиме: останній матч цього турніру точно стане для них памʼятною історією на все життя. Ну а після повернення додому всім цим інженерам, вантажникам та вчителям точно буде про що розповісти колегам по роботі.

У матеріалі використані фото ФК Окленд Сіті