Тренер Кудрівки: «Наш футбол – забити більше за суперника»

Головний тренер Кудрівки Василь Баранов в інтерв'ю XSPORT розповів, як новачок УПЛ готувався до заключного поєдинку 2 туру УПЛ проти Зорі після приголомшливого дебюту, обігравши Олександрію.

– Василь Анатолійович, Кудрівка закриватиме 2 тур УПЛ матчем проти не чужої вам Зорі. Хвилювання присутнє?

– Цей клуб дуже багато мені дав. Я починав в Зорі футболістом і багато років пропрацював тренером в структурі клубу. Ми не відходитимемо від своєї гри. Я дуже поважаю Віктора Анатолійовича, який повернувся в клуб і переконаний, що йому під силу перезапустити свою кар'єру.

Звичайно, клас виконавців відрізняється від того, який був в першу каденцію. Цікаво буде подивитись, яким курсом піде команда після зборів. Є класна молодь, легіонері хорошої якості.

– Цікаво буде перевірити себе поруч з Віктором Скрипником? у якого могли навчатись?

– Я старався жодного тренування Віктора Анатолійовича не пропускати. Коли я був запрошений у Ворсклу U-19, то ми намагались будувати гру під першу команду, щоб перехід молодих гравців проходив природнім шляхом.

– Чим жила Кудрівка після історичного дебюту в УПЛ?

– Всі були раді, хвилювання пройшло. Є чітке розуміння, що наступні суперники ставитимуться до нас більш серйозно. В свою чергу, нам потрібно буде підтверджувати цей рівень. Можуть бути вдалі ігри та не дуже. Силу Кудрівки ми зрозуміємо тільки на довгій дистанції. Ми постараємось, щоб команда була готова до можливого спаду і швидко подолати цей етап.

Багато дзвінків і привітань отримали, але потрібно не забувати, що сезон тільки почався. Далі буде важче і треба бути готовим до цього.

– Переглядали матчі Олександрії з Партизаном при підготовці?

– Мені сподобались ці два матчі. Як вони грали на атаку, високо пресингували. Дуже швидкі футболісти, створили безліч моментів. Так само в них було безліч проблем. На теоріях звернули увагу, що при позиційній грі рука Ротаня тут простежується в початковій стадії атак. Не дуже якісний перехід з оборони в атаку, великі розриві між лініями, гравці Олександрії залишають зони і не встигають повертатись назад. Цим ми і скористалися, забивши 2 голи на перехідній фазі, запресингувавши Олександрію.

– Складна логістика Олександрії стала вашим союзником?

– Два психологічно важких матчі в єврокубках, майже 30 годин в дорозі не могли не позначитись на Олександрії, два вилучення і багато факторів того дня були на стороні Кудрівки. Коли вони з перших хвилин почати атакувати ми розуміли, що весь матч грати в такому темпі буде тяжко. Ми витримали. Ніхто не знає, як ми б відреагували, якщо пропустили першими...

– Коли команда зрозуміла, що може нав'язати свій футбол?

– Коли Сторчоус в першому таймі мав свій момент ударом головою. Я побачив, що хлопці почали діяти сміливіше і більше тиснути на суперника. Зрозуміло, що кинулися в очі помилки в простих ситуаціях, за які могли бути покарані. В УПЛ команди не дадуть тобі багато часу думати. Потрібно робити все швидше.

– Великий контраст з Першою лігою?

– В Першій лізі більше боротьби, інтенсивності. В УПЛ все те саме, але на більших швидкостях.

– Крім дубля Сторчоуса варто відзначати і повернення Євгенія Морозка після довгої паузи. Цей спалах може стати поштовхом для чогось більшого?

– Покаже тільки час. Потрібна стабільність на дистанції. Хочеться вірити, що Женя зможе перезапустити свою кар'єру в Кудрівці і нам допомогти.

– Президент Кудрівки Роман Солодаренко був в заявці на перший матч сезону, проте віг спостерігав за грою з трибуни, а не з лавки. Як прокоментуєте?

– Роман Васильович зараз вирішує інші справи. Він тримає себе в формі. Знаю, що багато забивав за Кудрівку на аматорському рівні. Він розуміє, які у нас вимоги до гравців і його дебют все ще попереду. Він завжди поруч з командою і робить все від себе можливе, щоб Кудрівка відповідала рівню УПЛ.

– Кудрівка не може проводити свої матчі вдома, але не кожен клуб може похизуватись пристойною підтримкою...

– Вдячні керівництву клубу, які роблять все можливе, аби команда не залишалась без підтримки, поки ми граємо в Києві. Хлопцям дуже приємно грати при такій підтримці. Вболівальника не обдуриш і це додатково стимулює нас викладатись на максимумі. Будемо намагатись в кожній грі демонструвати такий рівень.

Ми представляємо Чернігівщину і в цей час дуже важливо, що ми граємо в УПЛ, ФК Чернігів повернувся в Першу лігу. Так само Кудрівка має свою академію в Ірпені і ми своїм прикладом показуємо, як футбол може бути соціальним явищем для громади, заохочуючи вболівальників та молоде покоління. Ми будуємо довгостроковий проект.

– Емоційного багажу вистачить Кудрівці до паузи на збірні у вересні?

– Це буде показник, як ми дамо раду більш підготовленим суперникам.

– Як оцінюєте трансферну кампанію Кудрівки?

– Робота почалася одразу після плей-офф з Ворсклою. Підсилення було потрібне з прицілом на досвід гри в УПЛ, маючи бажання і мотивацію, а не просто відбувати номер. 5-6 нових гравців в кожну ланку було потрібно. Цю задачу ми дещо перевиконали (посміхається).

Дуже багато кандидатів переглянули. Аналізували, що кожен окремий футболіст може дати клубу. Питання полягало в наших можливостях і бажанні гравців приєднатись до Кудрівки. Дуже непогані гравці могли бути в нас, але фінансово ми не могли їх потягнути. Я розумію, що зараз Кудрівка виглядає чимось незрозумілим і певної репутації. Потрібні були не лише гравців з досвідом, але і молодь під наш динамічний футбол.

– Гадаю, не один клуб УПЛ хотів бачити в команді Івана Лосенка та Олега Пушкарьова, які проявили себе в Інгульці. Складно було домовитись з Шахтарем про оренду?

– Вони були в моєму списку на самому початку. Це молоді хлопці, які за минулий сезон обкатались в УПЛ і з цим досвідом точно нам допоможуть, а ми, в свою чергу, дамо можливість далі зростати на дорослому рівні. Ми раді, що Іван та Олег гратимуть за Кудрівку.

– Найбільш відомими новачками можна вважати Андрія Тотовицького та Дениса Безбородька. Як вдалося переконати?

– Перемовини зі всіма футболістами проводило керівництво. Я вже був дотичним, коли справа йшла до підписання контрактів. Приїхавши в тренувальний табір я переконався, що Андрій та Денис хочуть грати. Це той випадок, коли не так фінансова сторона грає роль, як просто отримувати задоволення від футболу.

Зрозуміло, що кондиції далекі від оптимальних і наша задача максимально швидко допомогти їм набрати форму. Ми проговорювали, що за старі заслуги нікому місце в старті не гарантоване. Хто краще буде готовий – той гратиме.

– Запрошення Дениса Нагнойного - ваша ініціатива?

– Я знаю Дена з 16 років по роботі в структурі Зорі. Хлопець з хорошим футбольним інтелектом, але складна травма вибила його на рік. Він нам дуже допоміг в першій грі. Пройшов з нами збори. Лише залишилось підтягнути ігрові кондиції.

– Нові гравці поповнять склад Кудрівки?

– Місці в заявці А практично не залишилось. Якщо і можливі підписання, то гравців зі списку Б.

– За чутками з Кудрівкою тренується Олексій Гусєв з Динамо. Яка його подальша доля?

– Олексій має технічні якості, швидкість, витривалість, але перехід в дорослий футбол проходить у всіх по-різному. Сподіваємось, що йому вдасться себе показати.

– Як проходило ваше тренерське становлення?

– Юрій Григорович Коваль, будучи спортивним директором академії, довірив мені дитячу команду, з якою я працював. Він часто збирав всіх тренерів всіх груп і проводив для них практичні семінари. Можна сказати, що навчаючись на ліцензію тренера я отримав той набір знань, що допомогло отримати категорії С і В. Юрій Володимирович Дудник, працюючи в його штабі, хотів грати в комбінаційний футбол. До цього додались сучасні тенденції, від яких ми ніяк не можемо шарахатись. Згадайте, коли почала набирати оберти Барселона при Гвардіолі, Клопп з його агресивним пресингом і грою в перехідних фазах.

На молодіжному рівні ми намагались грати від себе, не дивлячись на результат. Всі, хто знав нас по U-19 можуть підтвердити, що з Ворсклою та Зорею при мені легко не було. Ті самі принципи гри я переніс з собою в дорослий футбол. На це пішло 14 років в юнацькому футболі, але я отримав колосальний досвід, який мені допомагає рухатись вперед.

Працюючи в Зорі U-19 ми ні від кого не закривались, старались на рівних грати з кращими командами. Шахтар кілька років нас не міг обіграти. Динамо за рахунок наших слабких місць могло нас обіграти, але наші гравці прогресували і більшість з них знайшли себе в дорослому футболі: Кисіль, Сапутін, Сміян, Нагнойний, Алефіренко і тд. Ти не можеш грати в щось одне, треба бути варіативним знати, як грати в різних ігрових сценаріях.

У молодіжці Ворскли більше вимагали результату. Керівників не сильно цікавили цифри, як місце в підсумковій таблиці. А коли я залишив клуб і справи пішли не найкращим чином, керівники почали оперувати тими даними, які ми показували, але тоді це їх не цікавило.

– Кудрівка – ваша перша команда в дорослому футболі. Специфіка роботи з молоддю і сформованими гравцями глобально відрізняється?

–  Прийшовши в Другу лігу я не хотів сидіти весь матч відбиватись і з однієї контратаки забити гол. Для мене це сумний результат, коли виграєш з двома-трьома ударами по воротах. Дуже важливими є принципи гри на м'ячі і проти нього. Але не забувати про те, які гравці під рукою в тебе є, щоб гра не йшла в мінус результату.

Якщо описати моє бачення футболу – забити на гол більше за суперника.

– Як вам сьогоднішній рівень команд УПЛ?

– Багато команд змінили тренерів. Багато факторів впливатимуть на результат в перших турах. Але висновки якісь давати зараз поспішно по перших турах. Всі будуть намагатись найменше втрачати очок.

Якщо ми беремо минулий сезон, класну роботу зробив Ротань в Олександрії. Шовковський не програв жодної гри чисто українцями – це заслуговує на повагу. Мені імпонує підхід Лупашка, який гне свою лінію всупереч шквалу критики і не боїться грати у свій футбол з суперниками.