Капитан СК Полтава: «Если бы играли дома, всё было бы иначе»

Капитан СК Полтава Дмитрий Плахтыр в интервью Xsport поделился впечатлениями от дебютного полугодия в УПЛ. 29-летний футболист оценил шансы побороться за сохранение прописки, различие между Первой лигой и УПЛ, а также свой путь из любительского футбола в элиту.

– Дмитрий, Полтава справедливо находится среди претендентов на вылет?

– Если мы идем последними, это говорит само за себя. Как по мне, в отдельных играх нам не хватило очков. Где-то судейские ошибки играли не в нашу пользу. Ничего страшного. Забрали очки у Кривбаса, Колоса, Динамо.

– Какие факторы повлияли на ваши результаты?

– Этот полугодие мы ни разу не сыграли в своем оптимальном составе. С каждым туром кто-то добавлялся и вылетал в лазарет. Я уже не верю, что Полтава в УПЛ сможет выступить в оптимальном ключе.

– Отсутствие положительного результата на дистанции сказывается на психологии?

– Раньше мы никогда не сталкивались с подобным. Мы попали в абсолютно другие реалии по сравнению с Первой лигой. Много работы было сделано в тренировочном процессе и психологически не опустить руки.

– По сравнению с Первой лигой разница в уровне ощутима?

– Соперники качественно готовятся против тебя. Максимальная нейтрализация твоих сильных сторон, используя наши слабости. Не так много ребят в нашей команде, кто мог бы похвастаться опытом игры на таком уровне.

– Как в команде дела с финансами?

– Не секрет, что у нас скромные по меркам УПЛ условия. Нас не балуют, но мы знаем, что все вопросы перед нами будут закрыты.

– Зимние сборы команда проведет в Украине?

– Ничего не говорили о сборах. Я третий год в команде, и всегда работали на паркете, но это не помешало нам выиграть у чемпиона Украины.

– Телефон разрывался?

– После игры телефон был красный от звонков и поздравлений. Люди, с которыми не общался 5-7 лет, напомнили о себе. Кто-то даже в Украине давно не живет, но смотрел игру с Динамо.

– Когда вы поняли, что эта игра ваша?

– Какого-то особого настроя не было. Готовились, как к обычной игре чемпионата. С выходом на разминку мы получили кайф от атмосферы на легендарном стадионе, идеальное поле, трибуны близко к нам. Оставалось только играть и получать удовольствие. У меня со стадионом Динамо есть еще крутое воспоминание, когда сюда приезжали играть с Металлистом 1925 в Первой лиге, что во многом было для нас ключевым в той кампании.

– Разница со стадионом в Кропивницком колоссальна?

– Если сравнивать поле, где мы тренируемся, то стадион Звезда для нас сравняется с Камп Ноу :)

– За этим последовала смерть Владимира Сисенко, который после продолжительной болезни ушел из жизни. Каким вы его запомнили?

– Для нашего клуба его

особистість можна порівняти з Лобановським у Динамо або Фергюсоном у МЮ. Володимир Анатолійович підкорював чесністю і справедливістю, подарував багатьом хлопцям шанс пробитися на високий рівень.

– Ігоря Тимченка, який працює асистентом, можна назвати його послідовником?

– Я думаю, що так. Вікторовича можна сміливо назвати спадкоємцем Анатолійовича. За півроку в Першій лізі ми всі разом виросли і не хочеться так швидко залишати УПЛ.

– Весь період виступів Полтави в УПЛ супроводжується скандалами: стадіон, ігри на тоталізатор і т.д...

– Якби ми грали в Полтаві, даю мільйон відсотків, що ми б не були на тому місці, де зараз. Можна сказати, що ми живемо в графіку наших команд, які грають в єврокубках. А щодо тоталізатора – маячня повна.

– Висловлювання Віктора Вацка після історичного успіху з Динамо могли вплинути на команду?

– Ніяк не чіпляє. Якщо про нас почали говорити, значить ми все робимо правильно. На критику потрібно відповідати результатами.

– Над чим команді доведеться попрацювати на зборах?

– В першу чергу, щоб не було багато травм. Коли всі футболісти Полтави будуть в обоймі, то навесні ви побачите більш цікаву команду.

– Ви є вихованцем школи запорізького Металурга, яка подарувала футбольній Україні безліч талантів, але свій перший повноцінний сезон в УПЛ ви проводите в 29 років. Чому так?

– 10 років тому я дебютував в УПЛ і ставив перед собою мету повернутися туди до 30 років. Десь більше щастить, хтось при переході в дорослий футбол губиться. Плюс зникнення Металурга зіграло свою роль.

– Камбек у великий футбол міг відбутися раніше?

– Так, але в аматорському Моторі умови були цілком собі. Граєш вдома, виграєш аматорські турніри. За умовами все було на рівні Першої ліги. Єдине, що коли розповідаєш людям, за який клуб граєш, то першим на думку спадає гандбол:) Ми в той час феєрили з Женею Місюрою в Моторі, а зараз разом граємо в Полтаві.

– Є футбольна мрія, яку хочеться втілити?

 Почути гімн якогось євротурніру. Не в EAFC, а в реальності.

– Вихід в УПЛ приніс популярність?

– Дуже прикольно отримувати фідбек від дітей. Багато хто почав просити футболок, дарують плакати з портретами. На жаль, запити на футболки не можу задовольнити. Навіть переглядаючи свої матчі, то картинка УПЛ від 1л сильно відрізняється. У соцмережах.

– Скільки замовили в клубі футболок?

– Мінімум 5.

– Що допомагає переключитися з футболу?

– Класно провести час з дружиною і собачкою, поїхати в Запоріжжя побачитися з батьками, братом і друзями.

– Близькість до зони бойових дій не лякає?

– У 2022 році батьки виїжджали до Хмельницького. Через деякий час повернулися назад до Запоріжжя. Як не крути, вдома краще.