Катмен Ломаченка: «Він програв три бої і не отримав жодного реваншу»

«Новина про те, що Василь Ломаченко йде на пенсію, мене не здивувала, хоча і засмутила. Я б більше здивувався, якби мені сказали, що він готується до чергового бою.

На піку своєї кар'єри, з огляду на його майстерність, витонченість і красу боксу, Ломаченко був настільки близьким до досконалості, наскільки це взагалі можливо для боксера. Якість його ударів, техніка виконання, робота ніг, захист і рівновага були просто зразковими.

Його серія перемог, від Ніколаса Волтерса у 2016 році до Люка Кемпбелла у 2019 році, є такою ж вражаючою, як і у будь-якого іншого бійця в історії, особливо якщо врахувати, що він перейшов у легку вагу, виходячи за межі своєї природної вагової категорії, щоб мати можливість брати участь у більш конкурентних боях. У той період він був таким же хорошим, як і будь-який інший боєць, що коли-небудь жив.

Під час роботи з ним я познайомився з розумним, глибокодумним, освіченим і часто інтровертним чоловіком.

Я пам'ятаю одну особливо довгу і глибоку розмову з ним, коли ми були в Нью-Йорку, напередодні вторгнення росії в Україну. Він, звичайно, був стурбований, але в той час, коли я вже думав, що добре його знаю, він показав мені іншу сторону себе, коли я слухав його розмову.

Краватка, яку я носив, коли працював з ним – або коли працюю з Олександром Усиком – у кольорах українського прапора, була однією з тих, які він отримав, представляючи свою країну на Олімпійських іграх.

Я спостерігав за ним як коментатор на Олімпійських іграх 2008 і 2012 років. Він подарував її мені після першого бою, в якому я бинтував йому руки – перемоги над Родрігесом у 2015 році – помітивши, що я ношу краватку в його кутку. Я ціную її навіть більше, ніж цінував би Rolex.

Мені сумно, що я не можу пригадати такого ж відомого бійця, який отримав так мало підтримки, як Ломаченко. Він програв три бої – два з них за дуже суперечливих обставин – і не отримав жодного реваншу».