Лідер СК Полтава: «Якби грали в вдома, все було б інакше»
Дмитро Плахтир оцінив виступ дебютанта УПЛ
26 днів тому
Капітан СК Полтава Дмитро Плахтир в інтерв'ю Xsport поділився враженнями від дебютного півріччя в УПЛ. 29-річний футболіст оцінив шанси поборотись за збереження прописки, різницю між Першою лігою та УПЛ, а також про свій шлях з аматорського футболу в еліту.
– Дмитре, Полтава справедливо знаходиться серед претендентів на виліт?
– Якщо ми йдемо останніми, все говорить саме за себе. Як на мене, в окремих іграх ми недобрали очок. Десь суддівські помилки грали не на руку нам. Нічого страшного. Забрали очки у Кривбасу, Колосу, Динамо.
– Які фактори вплинули на ваші результати?
– Це півріччя ми жодного разу не зіграли в своєму оптимальному складі. З кожним туром хтось додавався і вилітав до лазарету. Я вже не вірю, що Полтава в УПЛ зможе виступити в оптимальному ключі.
– Відсутність позитивного результату по дистанції позначається на психології?
– Раніше ми ніколи не стикалися з подібним. Ми потрапили в абсолютно інші реалії, в порівнянні з Першою лігою. Багато роботи було зроблено в тренувальному процесі і психологічно не опустити руки.
– У порівнянні з Першою лігою різниця в рівні відчутна?
– Суперники якісно готуються проти тебе. Максимальна нейтралізація твоїх сильних сторін, виїжджаючи за рахунок наших слабкостей. Не так багато хлопців у нашій команді, хто міг би похвалитися досвідом гри на такому рівні.
– Як у команді справи з фінансами?
– Не секрет, що у нас скромні за мірками УПЛ умови. Нас не балують, але ми знаємо, що всі питання перед нами будуть закриті.
– Зимові збори команда проведе в Україні?
– Нічого не говорили про збори. Я третій рік в команді, і завжди працювали на паркеті, але це не завадило нам виграти у чемпіона України.
– Сенсаційна перемога над Динамо стала головним хайлайтом першого кола. Телефон розривався від привітань?
– Після гри телефон був червоний від дзвінків і привітань. Люди, з якими не спілкувався 5-7 років, нагадали про себе. Хтось навіть в Україні давно не живе, але дивився гру з Динамо.
– Коли ви зрозуміли, що ця гра ваша?
– Якогось особливого настрою не було. Готувалися, як до звичайної гри чемпіонату. З виходом на розминку ми отримали кайф від атмосфери на легендарному стадіоні, ідеальне поле, трибуни близько до нас. Залишалося тільки грати і отримувати задоволення. У мене зі стадіоном Динамо є ще крутий спогад, коли сюди приїжджали грати з Металістом 1925 у Першій лізі, який багато в чому став для нас ключовим у тій кампанії.
– Різниця зі стадіоном у Кропивницькому колосальна?
– Якщо порівнювати поле, де ми тренуємося, то стадіон Зірка для нас зрівняється з Камп Ноу :)
– За цим послідувала смерть Володимира Сисенка, який після тривалої хвороби пішов з життя. Яким ви його запам'ятали?
– Для нашого клубу його особистість можна порівняти з Лобановським у Динамо або Фергюсоном у МЮ. Володимир Анатолійович підкорював чесністю і справедливістю, подарував багатьом хлопцям шанс пробитися на високий рівень.
– Ігоря Тимченка, який працює асистентом, можна назвати його послідовником?
– Я думаю, що так. Вікторовича можна сміливо назвати спадкоємцем Анатолійовича. За півроку в Першій лізі ми всі разом виросли і не хочеться так швидко залишати УПЛ.
– Весь період виступів Полтави в УПЛ супроводжується скандалами: стадіон, ігри на тоталізатор і т.д...
– Якби ми грали в Полтаві, даю мільйон відсотків, що ми б не були на тому місці, де зараз. Можна сказати, що ми живемо в графіку наших команд, які грають в єврокубках. А щодо тоталізатора – маячня повна.
– Висловлювання Віктора Вацка після історичного успіху з Динамо могли вплинути на команду?
– Ніяк не чіпляє. Якщо про нас почали говорити, значить ми все робимо правильно. На критику потрібно відповідати результатами.
– Над чим команді доведеться попрацювати на зборах?
– В першу чергу, щоб не було багато травм. Коли всі футболісти Полтави будуть в обоймі, то навесні ви побачите більш цікаву команду.
– Ви є вихованцем школи запорізького Металурга, яка подарувала футбольній Україні безліч талантів, але свій перший повноцінний сезон в УПЛ ви проводите в 29 років. Чому так?
– 10 років тому я дебютував в УПЛ і ставив перед собою мету повернутися туди до 30 років. Десь більше щастить, хтось при переході в дорослий футбол губиться. Плюс зникнення Металурга зіграло свою роль.
– Камбек у великий футбол міг відбутися раніше?
– Так, але в аматорському Моторі умови були цілком собі. Граєш вдома, виграєш аматорські турніри. За умовами все було на рівні Першої ліги. Єдине, що коли розповідаєш людям, за який клуб граєш, то першим на думку спадає гандбол:) Ми в той час феєрили з Женею Місюрою в Моторі, а зараз разом граємо в Полтаві.
– Є футбольна мрія, яку хочеться втілити?
– Почути гімн якогось євротурніру. Не в EAFC, а в реальності.
– Вихід в УПЛ приніс популярність?
– Дуже прикольно отримувати фідбек від дітей. Багато хто почав просити футболок, дарують плакати з портретами. На жаль, запити на футболки не можу задовольнити. Навіть переглядаючи свої матчі, то картинка УПЛ від 1л сильно відрізняється. У соцмережах.
– Скільки замовили в клубі футболок?
– Мінімум 5.
– Що допомагає переключитися з футболу?
– Класно провести час з дружиною і собачкою, поїхати в Запоріжжя побачитися з батьками, братом і друзями.
– Близькість до зони бойових дій не лякає?
– У 2022 році батьки виїжджали до Хмельницького. Через деякий час повернулися назад до Запоріжжя. Як не крути, вдома краще.
