Суркіс сказав усе, що думає про тиск Шахтаря на арбітрів

Я не знаю, під яким саме тиском Романов перебував. Але я добре пам’ятаю епізод у кубковому матчі, коли Попов пішов у підкат і зіграв в м’яч – суддя одразу показав йому жовту картку. Тоді вся лавка «Шахтаря» буквально підскочила, ніби когось убили.

Так, можливо, він когось спровокував словом, можливо, щось сказав не так. Але факт залишається фактом. Попов мав на увазі, що він виріс на протистоянні динамівців проти справжніх зірок європейського рівня – Вілліана, Дугласа Кости, Фернандіньйо, Алекса Тейшейри. Потім сам грав проти Марлоса, Тайсона, Мораеша. Це були футболісти високого класу. А теперішнім хлопцям ще треба довести, що вони теж зірки. Так, вони хороші гравці – не купують же футболістів за 15-20 мільйонів просто так. У нас сьогодні немає можливості купувати гравців за такі гроші, особливо під час війни. Навіть якщо б зараз працював бізнес, я б не дозволив собі витрачати на трансфери такі кошти, бо є зараз речі важливіші за футбол. Нам є куди витрачати. Але це справа кожного клубу. І що тепер – нам не брати участі в чемпіонаті? Ми ж українська команда, ми граємо в українському чемпіонаті. Українськими гравцями. І я вважаю це абсолютно справедливим.

Тому шанованому мною пану Палкіну я хочу дати чітку відповідь – і прошу це зафіксувати. Ми знаємо, хто за всім цим стоїть. Якщо в Кубку суддя відпрацював справді на високому рівні – до нього питань немає. А ось Романов відсудив так, як колись відсудив фінал, коли збивали Ваната, і він теж не призначив пенальті. Тоді ми промовчали, бо думали, що це випадковість. Але випадковість – це коли один раз! Другий – це збіг, третій – вже закономірність.

Але зараз я мовчати не буду. Якщо сьогодні не призначають такі очевидні пенальті, то навіщо взагалі тоді грати у футбол? Гра могла перевернутися повністю: рахунок став би 2:2, а можливо, ми би навіть забили третій гол. Бо третій м’яч, який вони забили, уже нічого не вирішував – узагалі нічого. Вся команда пішла вперед, намагалася відігратися – це природно.

Тому жодних претензій до команди в мене бути не може. Гра була на межі можливостей – хлопці віддали все, що могли. «Шахтар» наприкінці зустрічі помітно підсів – як у першій грі, так і в другій. А ми робили все можливе, намагалися підсилити атаку за рахунок швидких флангових гравців, які могли б додати швидкості в другому таймі. Але, на жаль, через ті самі причини, про які я вже згадував, у нас просто не було такої можливості.

Ігор Суркіс