Туран – про 1:0 з Поліссям: «Хочу привітати Ротаня»

Добрий вечір усім! У першу чергу хочу привітати свого візаві, пана Руслана Ротаня, із тією грою, яку вони сьогодні продемонстрували, і разом з тим за весь той футбол, який він будує, та загалом за «Полісся» як проєкт. До них завжди дуже важко готуватися, і це дійсно надзвичайно виснажливе протистояння, що вимагає неймовірної кількості зусиль.

Вони змушували нас доволі часто сідати в оборону завдяки своєму якісному атакувальному потенціалу, високому пресингу. Разом з тим у них дуже гарне розуміння футболу, вони всі знають, де мають знаходитися у потрібний час і як правильно реалізувати власний потенціал. Тому сьогодні замість тактичної складової хотів би наголосити насамперед на психології, оскільки пʼять матчів поспіль ми не могли перемогти цього суперника саме в чемпіонаті України чи бодай відзначитися забитим мʼячем, тож надзвичайно приємно зруйнувати цю негативну для нас історію.

На щастя, на початку сезону, коли були на етапі передсезонної підготовки, ми відпрацювали систему як в атакувальних, так і в оборонних стандартах. Намагаємося дотримуватися її від матчу до матчу та просто акцентувати увагу на сильних і слабких сторонах суперників. Найважливіше – завжди зберігати концентрацію і максимально викладатися.

Як на мене, показовий приклад – це Валерій Бондар, який зумів відзначитися завдяки своїй високій концентрації. У минулому матчі ми двічі пропустили з подібних ситуацій. Я це все прекрасно розумію, і, як наголошував раніше, нас супроводжує шалений календар, роз’їзди, банально немає можливості провести більш-менш повноцінний тренувальний процес. Я це все поважаю і надзвичайно пишаюся гравцями за те, що вони зробили сьогодні.

Мабуть, сьогодні я був найбільш спокійною людиною та найспокійнішою версією самого себе, яку я тільки можу уявити. Так, зазвичай у перерві, особливо після такого першого тайму, я був би доволі експресивним та багато словесно тиснув би на своїх гравців. Однак я повинен подякувати моєму помічнику Окану, який дав мені цінну пораду, що я, як головний тренер, повинен підштовхувати їх не лише завдяки тиску, а іноді також повинен виявити увагу, знайти, найперше, слова підбадьорення.

Я також був гравцем і чудово розумію, що неможливо тримати концентрацію всі 90 хвилин протягом матчу, особливо коли ти молодий. Усі ми – люди, і якийсь епізод може трапитися в грі, тому найважливіше – просто спробувати зрозуміти своїх підопічних та дати їм підтримку позитивним словом. Тому я підтримав їх, подякував за старання, сказав, що ця гра полягає не тільки в тактичних напрацюваннях, не лише в технічній майстерності виконавців, а передусім це гра того, хто більше хоче сьогодні здобути перемогу.

Я наголосив у роздягальні після гри, що ще нічого не вирішилося. І хоча ця перемога дійсно важлива в контексті боротьби за титул, але поки не гарантує нам нічого. У першу чергу важливо розуміти, що чинним чемпіоном України наразі є «Динамо» (Київ), і ми повинні поважати це. Разом з тим на другому місці зараз також неймовірний опонент, який нас переслідує, – ЛНЗ.

Ще наш сьогоднішній суперник «Полісся», а також «Металіст 1925» – це команди, які на дистанції можуть створити чимало проблем. Тому ще зовсім нічого не вирішено, багато чого нас очікує попереду, і ми повинні поважати кожного нашого опонента до останньої хвилини, до останнього свистка заключної гри цього сезону в чемпіонаті України.

Знаєте, коли у Європі визначається, хто став найкращим – як загалом на європейській арені, так і в чемпіонатах? Це визначається в травні. Тому зараз зарано говорити про якісь підсумки сезону. І знаєте, чому Мессі та Роналду були найкращими в історії? Тому що вони були найкращими завжди. Не в окремо взятому матчі чи місяці – вони були найкращими від гри до гри, від протистояння до протистояння, від свистка до свистка.

Арда Туран