Заміна з неприємним присмаком: чому в історії з виключенням Олійникової зі збірної не правий ніхто

Михайло Цирук

В українському тенісі знову скандал. До того ж серйозний, адже маємо справу з виключенням гравчині з національної збірної через висловлення власної думки, яка, вочевидь, не сподобалося іншим гравчиням.

Принаймні, так вважає Олександра Олійникова, котра в понеділок, 7 вересня, заявила про те, що не зіграє в фінальній частині Кубка Біллі Джин Кінг.

На жаль, я не зіграю у фінальній частині КБДК. Після поразки в другому колі на US Open мені повідомили, що буде здійснена заміна. Я вважаю, що за результатами хардового сезону, північноамериканської серії, я показала себе гарно для третього номера. І в мене є певні припущення, що ця заміна має неспортивні причини.

Олександра Олійникова

Що ж це за причини, чи були вони суто неспортивними, хто може замінити Олійникову та які наслідки матиме ця історія - спробуємо розібратися далі.

Неспортивність причин на поверхні

олійникова

І яку б офіційну версію не озвучили представники збірної України, реальна причина виключення Олійникової видається максимально очевидною. В середині липня Олександра Олійникова дуже різко відреагувала на сумнозвісне відео, де Юлія Стародубцева та Надія Кіченок гуляють на весіллі Дар'ї Касаткіної, на якому присутні російські тенісистки та звучить російська музика.

Коли прокидаєшся зранку і бачиш відео українських спортсменів, які тусять із росіянами під усяку російську музику десь в Афінах… А ти ставиш кар'єру під загрозу, щоб досягти хоч якоїсь справедливості: збираєш докази, факти, потім усе це виносиш у публічний простір, говориш про це в інтерв'ю, звертаєшся до аудиторії, до спортивних уболівальників. А потім, оскільки це незручно, тобі прилітають штрафи, погрози, погрози дискваліфікації. І замість того, щоб знаходити солідарність, ти бачиш ось таке представництво України.

Бачачи таку «солідарність» серед своїх колег, які мали б так само виступати за інтереси нашої країни, так само боротися з тим, що зараз пропонують спортивні організації, так само висловлювати свою позицію, я просто розумію, як легко буде далі тиснути на мене — збільшувати цей тиск на тих, хто не боїться говорити. Але я все одно готова до цих ризиків. І поки в одній тусовці з росіянами звучить «Люби меня, люби», у мене війна. І я не замовкну.

Олександра Олійникова

Гадаю, для тих, хто призабув, або, можливо, пропустив цю історію, тепер все стане більш ніж очевидно. І коли/якщо найближчим часом нам називатимуть якусь іншу причину виключення Олійникової з команди, повірити в неї буде дуже важко.

Але чи могло бути інакше?

Теоретично - так. Але лише в якомусь ідеальному світі, де завжди літо, з теплого моря грайливо вистрибують дельфіни, а на зелених луках пасуться рожеві єдинороги. У реальному ж житті той, хто йде на конфлікт з командою, завжди його програє. Тут можна наводити десятки прикладів з різних видів спорту. І зовсім неважливо, що людей, яких рознесла Олійникова, навіть немає у команді. У збірній є сестра Надії Кіченок - Людмила, тож проблема все одно неминуча.

Цілком природно, що люди, які виступають в одній команді, мають бути в нормальних стосунках, і якщо й не любити, то хоча б беззаперечно поважати одне одного. Чи можливі нормальні стосунки між Кіченок та Олійниковою після сказаного Олександрою? Отож-бо.

Тому коли один з представників команди відкрито та надто відверто критикує іншого, залишитися має хтось один. Саме тому Ілля Забарний, якщо хоче далі грати в ПСЖ, ніколи не зможе від душі рознести росіянина Сафонова. Ба більше, навіть його дружина, після кількох різких висловлювань про росіян, була змушена припинити це робити.

Звісно, значній частині суспільства у цій ситуації хотілося б, щоб у команді залишилася Олійникова, а не Людмила Кіченок. Але проти Олександри грає одразу кілька факторів. По-перше, статус в команді. Тут у протистоянні запасної і ключової паринці, очевидно, виграє друга. По-друге, прибрати з команди Людмилу Кіченок за помилку, яку здійснила навіть не вона, а її сестра, також було б несправедливо.

Та ще більш важливий фактор, ймовірно, полягає в тому, що в житті дуже багато вирішують звичайні людські взаємини. І коли негласному босу нашої команди Еліні Світоліній (вибачте, але у владу людини, чий фонд утримує збірну, віриться якось більше, ніж у владу капітана) потрібно обрати між старшою за віком давньою знайомою та людиною, про існування якої ще два роки тому ніхто не знав, розраховувати на вибір на користь Олійникової було б надто наївно.

Проте Олександра мала б розуміти, на що йшла. Так само як і мали б розуміти наслідки своїх дій Надія Кіченок і Юлія Стародубцева. У реальному світі говорити все, що думаєш, без наслідків просто неможливо. Така вже доля публічної людини, хочемо ми цього, чи ні.

Натомість Олійникова не добирає слів ніколи, ні про кого й ні про що. Добре це чи ні - судити не візьмуся, але платити за цю звичку їй доведеться ще неодноразово. А якщо хочеш донести свою думку, і при цьому не страждати - доведеться маневрувати та прослизати між краплями. Інакше - просто ніяк.

Найбільш вправні з усього українського спорту в цьому Еліна Світоліна та Марта Костюк. Вони як ніхто інший вміють тримати баланс між тим, аби доносити свою позицію, і не отримувати за неї на горіхи. Можливо, Олександрі Олійниковій було б варто повчитися цьому у старших колег. Питання лише в тому, чи хоче цього сама Олійникова.

На корті нічого не змінилося

Якщо ж говорити суто про теніс, то заміна Олександри Олійникової не вплине рівно ні на що. Адже на Кубку Біллі Джин Кінг одиночні матчі грають лише дві тенісистки, і в нашій збірній це, якщо все буде гаразд, будуть Еліна Світоліна та Марта Костюк.

Ймовірність того, що Олійникову розглядали як кандидатку в пару до Людмили Кіченок, також видається невисокою (а навіть якщо й розгялдали - то вже точно не розглядають), тож вона, ймовірно, їхала б на турнір у статусі запасної. Те, хто сидітиме на лаві біля корту та вболіватиме за партнерок, особливого значення не має. Тож говорити про те, що внаслідок цього неспортивного рішення Україна втратила щось з погляду спорту, також несправедливо.

Нарешті, спортивні результати Олександри Олійникової останнім часом також просіли. Дві перемоги поспіль вона востаннє здобувала ще в липні, а своїх головних успіхів у карʼєрі досягала на грунті. На харді ж Олійникова грати не любить, і сама про це неодноразово заявляла. Тому говорити про те, що невиклик 46-ї ракетки світу стане якоюсь трагедією, так само нечесно, як і заперечувати неспортивні причини цього рішення. А ми ж за обʼєктивність, чи не так?

Хто замість Олійникової?

Теоретичних кандидаток кілька, але реальна - одна. Надія Кіченок та Юлія Стародубцева - мінус, з причин, описаних вище. Викликати когось з них замість Олександри Олійникової буде просто неймовірним вистрілом собі в ногу. А тому головною і чи не єдиною реальною претенденткою стає 24-річна Дарʼя Снігур.

Дарʼя цілком могла потрапити в заявку команди замість Олійникової одразу. Цього сезону за її плечима фінал хардового турніру в Празі та півфінал на харді в Клуж-Напоці, тож для цього покриття саме Снігур здавалася більш очевидним вибором. Чому вона не потрапила до первинної версії заявки - питання хороше, проте вже не актуальне. Втім тепер, в обставинах, що склалися, її час, схоже, таки настав.

Осад залишиться

І від цього, на жаль, також нікуди не подітися. Теніс тривалий час був тим видом спорту, де українська позиція звучала дуже чітко, узгоджено, і, що не менш важливо, на найвищому рівні. Тепер же в українському тенісі розпочалися внутрішні чвари, які точно не підуть йому на користь і не доведуть до добра.

Зараз не так важливо, чому так сталося і хто в цьому винен. Хочеться лише одного - аби подібних моментів більше не було. А ще хочеться, щоб українські спортсмени, щойно вони стають публічними й відомими широкому загалу, постійно думали про наслідки своїх вчинків і слів.