Ашур порівняв ставлення футбольної громадськості до свого тренерського штабу з Ротанем і натякнув на непослідовність

Я прийшов з тим, що я міг дати, і я прийшов давати. І прийшов давати для чого – щоб отримувати результат. Попри те, що в мене є певне переконання на сьогоднішній день – воно гнучке, але воно все одно є, – як здобувати результат. Я бачив, як ми можемо здобувати результат. До речі, в своєму наступному клубі я буду показувати так само методологічне відео, але вже на базі матчів Полісся. Не знаю, можливо, знову скажуть: «Що ти нам Ман Сіті не показуєш?». Я маю на увазі, що ти простежуєш принципи у грі, ти хочеш їх бачити.

Коли воно вдається – ти отримуєш задоволення. Коли воно не вдається – все одно, щоб щось змінити, як не крути, потрібен час, і немає жодної гарантії, що це станеться в певному матчі. Ти не можеш гарантувати результат, ти можеш прийти й запитати себе: «Я все зробив, що було в моїх силах, розумінні й компетенції, щоб на наступний матч ми підійшли максимально підготовленими, наскільки це можливо?». Якщо так – тоді ти можеш добросовісно потім перевертати увагу вже на наступну гру, як би не закінчилась ця. Але, звісно, людям це не буде підходити, якщо, наприклад, результат негативний. Інколи навіть коли позитивний результат, люди знайдуть, що сказати. Не інколи, а дуже часто.

Але питання в тому, що я прийшов дати, як завжди, все, що я можу, в першу чергу, грі футбол у межах на той момент футбольного клубу Полісся. Тобто мені довірилися. Мені довірилася дуже вагома й потужна людина в нашому суспільстві. Я вже казав неодноразово, і це ніколи не зміниться: я цю людину поважатиму завжди і буду вдячний завжди.

І ти не можеш у таких умовах перейти й дати щось менше, ніж максимум, який ти можеш. Чи воно призведе до того результату, який усі очікують? Чого всі очікують – що ми прийдемо зараз і будемо чемпіонами одразу? Чого очікували від Полісся на той момент? Я не знаю, тому що я взагалі не розумію об’єктивність ставлень багатьох людей.

Бо чомусь, коли я там був і мені показували ці декларації, Полісся було клубом, який «мав без тренера вигравати чемпіонат і проходити в єврокубках максимально далеко», а зараз чомусь – у мене є час послухати, тому я слухаю – Полісся стало клубом, де «рівень гравців не відповідає навіть п’ятірці» чи чомусь ще, треба змінювати щось.

Імад Ашур