Другий трофей Забарного, португальський джокер Енріке та неймовірна драма: як ПСЖ здобув свій 14-й Суперкубок Франції

Михайло Цирук

Вони знову це зробили. ПСЖ нашого Іллі Забарного вдруге в цьому сезоні вирвав трофей з рук суперника на останніх секундах. Уже тоді, коли це здавалося неможливим. Вперше це сталося на самому початку кампанії, коли в матчі за Суперкубок УЄФА парижани, поступаючись 0:2, врятувалися на 90+4 завдяки голу Гонсало Рамоса, і вирвали перемогу в серії післяматчевих пенальті.

Тепер же подібна історія повторилася і в матчі за Суперкубок Франції. Підопічні Луїса Енріке швидко вийшли вперед завдяки голу Дембеле, і до певного моменту абсолютно все йшло за планом. Проте на 76 хвилині Грінвуд зрівняв рахунок з пенальті, а за три хвилини до завершення основного часу Пачо зрізав мʼяч у власні ворота та впритул наблизив Марсель до першого трофея з 2012 року.

Здавалося, що це вже все, і цього разу парижанам не вдасться врятуватися. Проте на 89 хвилині Енріке випустив на поле свого джокера, Гонсало Рамоса, і на 95 з 96 португалець знову це зробив - забив рятівний гол та, в підсумку, врятував трофей для своєї команди. Адже далі була серія пенальті, у який два сейви Шевальє та бездоганна реалізація власних 11-метрових дозволила тріумфувати саме ПСЖ. 

Шкода, що безпосередньої участі в цьому не взяв наш Ілля Забарний, який здобув другий трофей з французьким грандом, просидівши на лаві запасних.

Таким чином паризький клуб знову здобув Суперкубок Франції, і здається, що цей трофей належить лише йому. ПСЖ виграв цей кубок вчетверте поспіль, і загалом брав його у 12 з останніх 13 розіграшів - тобто протягом усієї ери шейхів. Винятком став лише 2021 рік: здавалося б, це було не так давно, однак за ці 5 років футбол та світ неабияк змінилися. 

У 2021 році гегемонію Парижа перервав Лілль. Доги отримали право зіграти за Суперкубок після сенсаційного чемпіонства в Лізі 1 – першого для клубу за десять років.

Команда Крістофа Галтьє тоді вражала яскравим складом: лідерські ролі виконували Джонатан Девід, Бурак Їлмаз і Ренату Саншеш, а на фланзі захисту грав Зекі Челік – нині партнер Артема Довбика в Ромі. Лілль у буквальному сенсі вирвав золото з рук ПСЖ, випередивши фаворита лише на одне очко в заключному турі.

Парижани ж і тоді залишалися надпотужною силою. Маурісіо Почеттіно, який щойно очолив команду після відставки Томаса Тухеля, мав у розпорядженні зірковий склад із Неймаром, Мбаппе та Ді Марією, хоч уже й без Ліонеля Мессі. Кіліан у підсумку став найкращим бомбардиром сезону, але, як згодом не раз зазначали експерти, саме відсутність Мессі могла зіграти вирішальну роль – і в чемпіонських перегонах, і в боротьбі за Суперкубок.

Показово, що в очних матчах Ліги 1 ПСЖ також поступився Ліллю. Разом із кількома іншими втратами очок це й відкрило догам шлях до тріумфу. Втім, у глобальному масштабі у французькому футболі все залишилося майже незмінним: ПСЖ і далі домінує, хай іноді й долаючи труднощі. А от світ за ці, здавалося б, короткі п’ять років змінився кардинально. Для українців 2021-й нині виглядає далеким і майже нереальним минулим – часом, коли великої війни ще не було.