Євген Левченко: «Гравці кажуть: «Ми граємо за країну, а потім не знаємо, куди сховатись від ганьби»
Збірна України розпочинає новий відбірковий цикл
23 днi тому
Колишній футболіст збірної України Євген Левченко в ексклюзивному інтерв'ю XSPORT поділився думками про старт кваліфікації до ЧС-2026.
Сьогодні ввечері підопічні Сергія Реброва зіграють проти Франції, яка завітала до Вроцлава.
– Євгене, початок нового циклу для збірної викликає у вас нотки стурбованості?
– До першого матчу я налаштовую себе на позитивний лад. Хочеться побачити збірну більш цілісною. Є багато питань до тренерів і гравців. Як би ми не проговорювали, що Україна конкуруватиме з Францією за перше місце, найбільш принциповими будуть поєдинки проти Азербайджану та Ісландії.
Нам дуже складно давались другі матчі у спарці, а гра проти Франції відніме не тільки сили фізичні, але і ментально за короткий термін прийти до тями. Наш тренерський штаб стоятиме перед дилемою, на кого можна покластись в обох матчах, а кого поберегти на Азербайджан.
– Цього року збірна переважно розчаровує, чи не так?
– Якщо ми не зробили висновки, нам нема чого робити в кваліфікації. Непрохід Бельгії – повністю провина на тренерському штабі. Поїздку в Канаду можна розглядати не так з точки зору результату, як можливість переглянути потенційних кандидатів, хоча дивитись ці матчі задоволення не з приємних. Було достатньо часу провести роботу над помилками і коли в медіа постійно лунає, що ми граємо за країну, а потім не знаємо, куди сховатись від ганьби. Так не повинно бути. У нас висококласні гравці, які можуть давати результат. Потрібно лише знайти, як найкраще використати наші сильні сторони
– Після Бельгії не виглядало логічним поміняти тренера?
– Реброва прибрати ти можеш, але я не бачу всередині України та за її межами тренера, якому б вдалося в стислий відрізок повністю поміняти гру. Або довірити молодим тренерам в системі УАФ. Дати їм повний карт-бланш, заплющити очі на результат і працювати над побудовою гри. Так само важливо, як гравці зі статусом сприйматимуть цього тренера. Авторитарний стиль управління командою не працюватиме з молодшим поколінням. На це також потрібно зважати.
Тренер збірної насамперед повинен бути і психологом, і менеджером, і батьком, і близьким другом, щоб досягти результату. Людина повинна розуміти, як мислить футболіст, зчитувати його настрій.
– Можна побачити цілісну картину, якою керувався Ребров при формуванні списку?
– Може скластись враження, що її нема, але потрібно дивитись, в якому стані зараз перебуває Ярмоленко, але це та фігура, яка завжди потрібна в роздягальні. Так само про Зіну можна сказати, що з позиції роздягальні такі хлопці потрібні. Молодь, яка приїжджає в збірну, усвідомлюють всю відповідальність, а в їх словах простежується сантимент і відчуття відповідальності.
– Зінченко до переходу в Ноттінгем Форест взагалі не грав. Його поява в збірній не здавалась авантюрою?
– Сашко каші не зіпсує. Так, у нього не було практики в офіційних матчах. Якби Зінченко розумів, що не зможе бути корисним, то він би повідомив тренерський штаб, що на нього краще не розраховувати. Ми знаємо професійне ставлення Зіни до справи.
Як би ти не хотів, не тренувався, все одно мотивація поступово тухне. Як показує приклад Шапаренка або Бражка. Якщо за Миколою приходили турки – варто було погоджуватись. Зміна обстановки могла допомогти повернутись на рівень до травми. На щастя, Динамо та Шахтар вгамували таланти, відпустивши Ваната і Судакова за прийнятну суму.
– Трансфер в Бенфіку – великий виклик для Георгія?
– Так. Судаков може стати для Бенфіки тим гравцем, який може діяти на різних позиціях в центрі поля і потенційна заявка на повернення чемпіонства. На Жору не буде такого тиску, як в Мудрика з переходом в Челсі. Плюс він гратиме знову з Трубіним, який проводить третій сезон в Португалії. Це дуже пришвидшить адаптацію в новій країні. Головний тренер Бруну Лаж дав зрозуміти, що покладає великі надії на Судакова.
– Чекаємо Мудрика в Бенфіці?
– А чому ні? Якщо Міша пропустить близько року, Бенфіка цілком може стати клубом, щоб перезавантажити кар'єру в Європі.
– Ванату в Жироні буде тяжко?
– Дуже багато залежатиме від нього. Я завжди виступав за те, щоб найкращі гравці з України їхали в хороші чемпіонати, але зараз Жирона не схожа на команду, яка підняла всіх на вуха кілька сезонів тому.
Довбик та Циганков своєю репутацією відкрили двері Жирони іншим українцям. Наставник Жирони любить працювати з українцями, однак становище Мічела є зараз хитким і кожна наступна невдача може коштувати звільнення.
– Жирона не з тих клубів, які кидаються грішми. Рішення активувати клаусулу не виглядає громовідводом для вболівальників?
– Як показує практика, в останні години трансферного вікна беруть те, що погано лежить. З точки зору спортивного менеджменту, перехід Зінченка можна розцінювати як провал, якщо вони на позиції ЛЗ бачили іншого гравця.
Жирона непогано заробила і в плані ФФП цілком могла оформити коштовний трансфер. Вони дали зрозуміти, що Ванат буде гравцем, на якого робитимуть ставку.
– Ванат за стилістикою не схожий на Довбика. В умовах Ла Ліги зможе Влад проявити найсильніші якості?
– Порівнянь з Довбиком в Жироні не уникнути. Від нього чекатимуть голів на регулярній основі, як це робив Артем. За Ванатом цікаво буде дивитись в Жироні. Як швидко Циганков пояснить ван де Бееку, Вітселю, Лемару, як правильно обслужити Влада або створити йому ситуації, де за рахунок швидкості і дриблінгу він зможе втекти. Не варто недооцінювати роль Стуані, який буде допомагати, щоб віддячити вболівальникам за терплячість, коли на старті не все піде за сценарієм.
– Забарний переходом в ПСЖ не відкрив Скриньку Пандори, яку використовуватиме ворожа пропаганда?
– Персональна позиція Іллі не підлягає сумніву. Ми не знаємо, які були домовленості з ПСЖ. На мій погляд, Забарному перед підписанням контракту могли пообіцяти, що Сафонова в команді не буде, однак те, що сталося, безумовно вдарить по його іміджу всередині України.
– Можна дорікнути, що варто було обирати з-поміж інших пропозицій і не переходити в ПСЖ...
– Це має місце і ПСЖ просто підставили Іллю, який довірився катарцям, що можуть цю ситуацію викружляти в навколополітичному контексті.
– Зміна клубу може зіграти в плюс у матчах збірної?
– 100%. Твій статус змінюється. Зараз це може дати корисний імпульс. Збірна тільки виграє від збільшення представництва легіонерами.
– Як нам призвичаїтись до короткотривалого відбору?
– Як на мене, тренерський штаб повинен думати стратегічно, з ким найбільш імовірно можна сподіватись на очки. Між цими матчами команду потрібно підводити до спільного знаменника за короткий період часу.
Україна - Франція: сенсація на старті шляху до мундіалю чи очікуване фіаско?
