Дембеле вивів Францію в лідери за кількістю володарів ЗМ: хто переслідувачі?

Михайло Цирук

Перемога Усмана Дембеле у боротьбі за Золотий мʼяч-2025 стала по-справжньому історичною не лише для нього, а й для його країни. Гравець ПСЖ став четвертим в історії футболістом, який здобув нагороду бувши вперше номінованим на неї, та другим французом, який виграв ЗМ виступаючи в Лізі 1.

Завдяки тріумфу Усмана Франція вийшла на чисте перше місце за кількістю володарів Золотого мʼяча: тепер їх шестеро, і подібним не може похизуватися жодна інша країна світу. Серед французів головну індивідуальну нагороду у світі футболу здобували також Раймон Копа (1958), Мішель Платіні (1983, 1984, 1985), Жан-Пʼєр Папен (1991), Зінедін Зідан (1998) та Карім Бензема (2022). 

А хто ж головні переслідувачі французів у цій боротьбі?

2. Німеччина - 5 володарів

Почесне друге місце в цьому рейтингу посідає Німеччина, пʼятеро представників якої свого часу здобували почесний приз. Найпершим з німців це зробив Герд Мюллер, причому достатньо пізно, як для однієї з країн-лідерів - у 1970 році. Наприклад, Іспанія до цього часу вже мала три переможці, а Англія - два.

Однак попри пізній старт, Німеччина надолужила своє. Десятилітня з 1970 по 1980 роки виявилося для місцевого футболу надзвичайно врожайним, адже у цей період нагороду здобули троє з пʼяти німецьких переможців: уже згаданий Мюллер (1970), Франц Бекенбауер (1972, 1976) та Карл-Хайнц Румменігге (1980, 1981), що завойовував ЗМ два роки поспіль.

Після Румменігге на свій наступний Золотий мʼяч Німеччині довелося чекати 9 років, допоки його не здобув Лотар Маттеус (1990), а останнім німецьким володарем нагороди став у вже далекому 1996 році Маттіас Заммер.

3. Італія -  5 володарів

Тих самих 5 володарів Золотого мʼяча має й Італія, яку ми ставимо на третє місце лише через те, що ніхто з їхньої чудової пʼятірки не здобував нагороду двічі, тож сумарна кількість призів тут менша, ніж у німців - пʼять проти семи.

Першим представником Скуадри Адзурри, що виграв ЗМ, став у 1961 році нападник Ювентуса Омар Сіворі. Наступна перемога Італії сталася наприкінці десятиліття, коли у 1969-му приз здобув представник Мілана Джанні Рівера. У 1982 році нагороду забрав Паоло Россі, а ще двоє італійців вписали свої імена в історію у 90-х та нульових: у 1993 ЗМ завоював Роберто Баджо, а у 2006 - Фабіо Каннаварро.

4.  Англія - 4 володарі

На одного володаря нагороди відстають від місця в топ-3 родоначальники футболу. Власне, два з чотирьох англійців отримали свої Золоті мʼячі ще в дуже давні часи. У 1956 році першим в історії переможцем став Стенлі Меттьюз, а 10 років потому, у 1966-му, головний приз здобув сер Боббі Чарльтон.

Третім з англійців вистрілив Кевін Кіган, котрий взяв два поспіль ЗМ наприкінці 70-х (1978, 1979), а останній золотий мʼяч серед представників трьох левів на початку 21 століття на свій рахунок записав Майкл Оуен.

5. Бразилія - 4 володарі

Рівно такі ж показники, як Англія, мають і бразильці: чотири володарі та пʼять Золотих мʼячів. Бразилія може вважати таке досягнення особливо цінним, адже неєвропейським гравцям вручати нагороду почали значно пізніше. Першим з представників цієї країни ЗМ отримав Роналдо.

У 1997 році він став лише другим в історії гравцем без європейського паспорта після Джорджа Веа, котрому підкорилося подібне досягнення. Пʼять років потому, у 2002, воно підкорилося зубастику ще раз, а Бразилія в той рік востаннє стала чемпіоном світу.

Другим серед бразильців естафету прийняв Рівалдо, який завоював нагороду у 1999 році, а наступні тріумфатори підтягнулися в середині нульових: у 2005-му приз виграв Роналдінью, а у 2007, останнім серед бразильських гравців, а також останнім до початку ери Роналду та Мессі, ЗМ здобув Кака.

У матеріалі використані фото Getty images